WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Методи виявлення слідів рук - Реферат

Методи виявлення слідів рук - Реферат

середній розмір їх зерен біля 5 мкм. При цьому оптимальне співвідношення в порошку різних за розміром часток таке: 78%, або більша частина зерен, мають розмір 0,5-1,5 мкм; близько 6% - середні (біля 2,5 мкм) і біля 9%- крупні (7,5-10 мкм). Частки з розмірами більше 10 мкм є випадковими неробочими домішками, і їх кількість у порошку не повинна перевищувати 7%.
Вологість дактилоскопічного порошку, за рідкісним винятком, не є чинником, що суттєво впливає на їх проявляючі властивості. Більше того, використання порошків з природною вологістю, тобто насичених у межах норми вологою, яка наявна в повітрі, в порівнянні з абсолютно сухими, підвищує виявлення слідів що знаходяться на шорстких і пористих поверхнях. Одночасно порошки, що мають надлишкову вологість, при тривалому зберіганні "злежуються" і поступово перетворюються в грудки. Передусім це відноситься до порошків оксиду цинку і оксиду купруму з сажею.
Результати експериментів свідчать, що феромагнітні порошки "Топаз", "Опал", Рубін" і "Малахіт" повинні мати вологість не більше 0,5%; у порошках на основі карбонільного заліза вологість не повинна перевищувати 2%; порошок алюмінію повинен мати вологість не більше 1%; оксид цинку - 4%; а порошок, що складається з суміші міді з сажею (3:1), повинен бути зовсім сухим.
Порошки потрібно зберігати в закритій чистій тарі, не допускати забруднення іншими порошками, бо це призведе до погіршення про-являючих властивостей. Прокалювати в муфельних печах, або іншим способом, і розтирати в ступці порошки фабричного виготовлення не потрібно, це може призвести до погіршення їх робочих властивостей. Різноманітні за своєю фізичною структурою порошки по-різному проявляють властивість прилипання: аморфні порошки мають більш високі властивості прилипання, ніж кристалічні.
На властивість порошків прилипати до речовини сліду впливає і сам процес обпилення: нанесення порошку на слід і вилучення надлишків порошку зі сліду. Використовують такі прийоми нанесення і вилучення порошку:
а) простий, але найефективніший прийом виявлення слідів є посипання і перекочування порошку по поверхні, де передбачається наявність слідів.
Для цього насипають невелику кількість порошку із коробки, для чого її нахиляють або струшують, постукуючи пальцями. Предмет при цьому повинен покритися рівним і тонким шаром порошку. Потім предмет нахиляють так, щоб порошок ковзав по його поверхні то в один, то в інший бік. Шар порошку, зустрічаючись із лініями пото-жирових відкладень під прямим кутом, осідає на них краще, ніж коли він ковзає вздовж ліній. Тому шар порошку потрібно переміщувати по поверхні предмета в різних напрямках (див. мал. 49).
Мал. 49. Забарвлення слідів шляхом пересипання порошку по поверхні
Спосіб дає гарні результати при забарвленні слідів легкими порошками. Він використовується також для шорстких поверхонь, на яких працювати пензлем неможливо через те, що порошок при цьому забивається у поглиблення.
б) забарвлення за допомогою м'якого пензля з верблюжої, колонкової та іншої шерсті.
Порошок насипається в посуд, ширший ніж пензель (або на аркуш картону чи паперу тощо). Пензель струшується від пилу та часток порошку, який зберігся від попередньої роботи, постукуванням рукоятки по твердому предмету. Чистий пензель опускається в посудину з порошком так, щоб захопити незначну кількість порошку рівним шаром по всьому торцю див. мал. 50). Надлишок порошку струшується назад у коробку мал. 51) легким постукуванням пальцями по ручці.
Взявши пензель за кінець рукоятки великим, вказівним та середнім пальцями, порошок наносять на предмет. Пензель при цьому повинен ледь доторкуватися до предмета. Забарвлюючи сліди, потрібно водити пензлем по предмету в різних напрямах, так, як рекомендувалося перемітувати порошок під час забарвлення слідів першим способом.
Якщо виявляються сліди на вертикальних поверхнях (наприклад, шибці), то пензель потрібно водити спочатку знизу вгору, а потім - у різних напрямах (див. мал. 52). Закінчивши нанесення порошку, пензель знову струшують і вилучають ним надлишок порошку
Мал. 50. Так набирають Мал. 51. Струшування Мал. 52. Обробка поверхні
порошок на пензлик надлишку порошку з пензля за допомогою пензля
з поверхні предмета. Рухати пензель і в цьому випадку слід у різних напрямках. Спосіб використовують для виявлення слідів порошками на гладких поверхнях (склі, полірованих поверхнях, нікельованих Металах і т. ін.).
Замість природної шерсті для виготовлення дактилоскопічних пензлів використовують лавсан. Такі пензлі майже не поступаються за проявляючими можливостями пензлям із колонкової шерсті. Техніка їх використання майже не відрізняється від техніки використання традиційних дактилоскопічних пензлів. Зручно користуватися дактилоскопічним пензлем, закріпленим на гумовій груші, що дозволяє вилучити надлишки порошку зі сліду або потоком повітря, або пензлем, а також звільнити пензель від порошку.
Для використання дактилоскопічного пензля необхідно мати деякі навики. Сильний натиск може призвести до пошкодження слідів або їх деталей. При слабкому натиску в сліді буде залишатися зайвий порошок, який заповнюватиме міжпапілярний простір, що знизить якість сліду.
Недоліком дактилоскопічних пензлів із шерсті є можливість по-шкодження свіжозалишених слідів. Цей недолік відсутній у магнітного пензля.
в) фарбування за допомогою магнітного пензля, запропонованого в 1962 р. американцем Мак-Донелом (мал. 53). Це магнітний стержень, який може рухатися в корпусі, виготовленого з немагнітного
Мал. 53. Будова магнітного пензля:
1 - наконечник, 2 - гайка, 3 - постійний магніт, 4 - стержень, 5 - пружина, 6 - корпус пензля, 7 - ручка
матеріалу. Знаходячись у крайньому передньому положенні, стержень притягує частки порошку, який має магнітні властивості. Частки збираються на кінці магнітного пензля, створюючи "щіточку". Якщо провести таким пензлем по поверхні предмета, на якому є невидимі потожирові сліди рук, частки порошку відділяються від пензля і прилипають до речовини сліду. Якщо відвести магнітний стержень назад, магнітне поле, що утримувало частки порошку, зникне і "щіточка" розпадеться. Надлишок порошку, що залишився на поверхні сліду, вилучають при передньому положенні магнітного стержня, коли "щіточка" з порошку відсутня. Слід мати на увазі, що вилучення надлишку порошку (чистку сліду) потрібно проводити не зразу, а через 10-20 хв. - для того, щоб порошок устиг добре прилипнути до потожирової речовини.
Для повнішого вилучення надлишку порошку і підвищення чіткості сліду, виявленого магнітним пензлем, рекомендують в доповнення до нього, використати звичайний дактилоскопічний пензель. Очистити "забитий" слід можна і магнітним пензлем, якщо набрати на нього порошок крупного помелу і декілька разів провести по сліду, очищаючи його від надмірної кількості порошку, що заповнюєпроміжки між папілярними лініями.
Магнітним пензлем успішно виявляють сліди на поверхні предметів,
Loading...

 
 

Цікаве