WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти системи бюджетного регулювання - Реферат

Злочини проти системи бюджетного регулювання - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Злочини проти системи бюджетного регулювання
Порушення законодавства про бюджетну систему України
(ст. 210 КК). Основним безпосереднім об'єктом злочину є встанов-лений законодавством порядок виконання державного і місцевих бюджетів та порядок використання бюджетних ресурсів, додатковим - конституційні права і законні інтереси громадян, порядок здійснення службовими особами покладених на них службових повноважень.
Предмет злочину - бюджетні кошти, тобто кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх форму вання (примітка до ст. 210). Предметом злочину виступають бюджетні кошти лише у великих або особливо великих розмірах. Великим розміром визнається сума, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а особливо великим розміром - яка у три тисячі і більше разів перевищує цей мінімум (примітка до ст. 210).
З урахуванням того, що, згідно з БК, власні надходження бюджетних установ включені до відповідних бюджетів, плануються і затверджуються у їх складі, такі грошові кошти мають визнаватися бюджетними - предметом розглядуваного злочину. У зв'язку з цим, якщо службова особа здійснює нецільове використання власних надходжень бюджетної установи у великих або особливо великих розмірах, вона повинна притягуватись до відповідальності за ст. 210.
З об'єктивної сторони вчинення злочину можливе у чотирьох формах: 1) використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню; 2) використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків; 3) недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету; 4) недотримання вимог щодо пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів.
Під використанням бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню потрібно розуміти витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим для цих коштів законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторисам доходів і витрат. Це може бути, зокрема: 1) фінансування за рахунок бюджетних коштів тих видатків, які не передбачені видатковими статтями затвердженого бюджету відповідного рівня (наприклад, направлення бюджетних коштів на банківські депозити); 2) використання бюджетних коштів, що мали цільове спрямування, з іншою метою, тобто фінансування одних видатків за рахунок інших статей видатків (скажімо, фінансування виробництва за рахунок коштів, призначених для виплати заробітної плати); 3) спрямування їх на такі видатки, фінансувати які за рахунок бюджетних коштів заборонено (наприклад, фінансування за рахунок коштів резервного фонду державного або місцевого бюджету капітального ремонту або реконструкції, придбання житла, обслуговування та погашення боргу).
Використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, - це фінансування видатків у сумах, які перевищують ті розміри, які затверджені у відповідних бюджетах, кошторисах і планах асигнувань (перевищення як загального обсягу затверджених видатків, так і обсягу видатків на конкретні заходи).
Недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету може виражатись, наприклад, у неприйнятті рішення про скорочення видатків бюджету у разі зменшення надходжень до нього, у прийнятті рішення здійснювати фінансування у попередньому обсязі, поширити скорочення на всі видаткові статті бюджету, у т. ч. захищені, у неприйнятті керівником бюджетної установи рішення про внесення змін до кошторису і плану асигнувань.
Під недотриманням вимог щодо пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів потрібно розуміти, зокрема, фінансування у повному обсязі одних статей видатків при одночасному зменшенні фінансування за іншими статтями або при їх повному нефінансуванні, недодержання строків фінансування видатків за окремими статтями, що призводить до виникнення і зростання заборгованості з виплати пенсій, заробітних плат, соціальних допомог, перевищення або зменшення видатків бюджету в одному кварталі (місяці) за рахунок іншого періоду бюджетного року.
З урахуванням того, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного і місцевого бюджетів, видання керівником бюджетної установи наказу про використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, не виходить за рамки умисного створення умов для вчинення злочинів, а тому має розглядатися не як замах, а як готування до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 210.
Порушення порядку проведення операцій з бюджетними коштами, здійснене у формах, які у статтях 210 і 211 прямо не передбачені (наприклад, закупівля товарів без проведення тендерних процедур у тих випадках, коли вони є обов'язковими, або з порушеннями умов проведення тендеру), має розцінюватись як адміністративний проступок (ст. 164-12 КУпАП) або як злочин у сфері службової діяльності (наприклад, ст. 364, ст. 366 або ст.367).
Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним визнається службова особа, уповноважена на використання бюджетних коштів (зокрема, це: розпорядники бюджетних коштів, керівники органів державної виконавчої влади, начальники структурних підрозділів міністерств, відомств, голови обласних, районних, міських (міст Києва та Севастополя) державних адміністрацій та їх заступники, сільські, селищні та міські голови, службові особи місцевих фінансових органів, керівники бюджетних установ).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 210) є вчинення його в особливо великих розмірах, повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку (ст.211 КК). Предметом злочину є бюджетні кошти у великих (сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) або особливо великих розмірах (сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) (примітка до ст. 210).
З об'єктивної сторони даний злочин може бути вчинений лише шляхом активних дій у формі видання всупереч встановленому законом порядку нормативно-правового або розпорядчого акта, який змінює доходи або видатки бюджету.
Для нормативно-правових актів характерним є те, що вони мають формально визначений характер і містять приписи, обов'язкові для виконання необмеженим і персонально невизначеним колом юридичних та фізичних осіб. Це діючі постійно або протягом певного проміжку часу різноманітні постанови, правила, положення, накази, порядки, інструкції (наприклад, рішення про місцевий бюджет) тощо. Розпорядчі акти поширюють свою дію на конкретно визначених у них суб'єктів і мають одноразове застосування (наприклад, прийняття одноособове головою райдержадміністрації розпорядження про виділення юридичній особі - суб'єкту підприємницькоїдіяльності безпроцентного кредиту за рахунок перевищення дохідної частини районного бюджету).
До нормативно-правових або розпорядчих актів, які незаконно змінюють доходи і видатки бюджету, належать, зокрема, такі документи, які: змінюють ставки або строки сплати до бюджетів або державних цільових фондів податків, зборів, інших обов'язкових платежів; передбачають списання заборгованості зі сплати обов'язкових платежів; запроваджують нові види обов'язкових платежів, які не передбачені законодавством; надають пільги щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів або позбавляють таких пільг; передбачають використання коштів одних статей видатків бюджету на фінансування інших або використання коштів одних бюджетів на фінансування видатків інших бюджетів; передбачають скорочення визначених бюджетом видатків на фінансування його захищених статей.
Під виданням нормативно-правових або розпорядчих актів у плані відповідальності за ст. 211 потрібно розуміти як одноособове складання, прийняття, підписання і доведення до відома таких документів службовими особами, так і затвердження ними актів, прийнятих (схвалених) відповідними колегіальними органами. Необхідно, щоб це діяння було вчинено всупереч встановленому законом порядку.
Злочин визнається закінченим з моменту видання службовою особою хоча б одного відповідного акта. У тому разі, коли шляхом видання актів, вказаних у ст. 211, вчинюються ті порушення бюджетного законодавства, які описані у диспозиції ст. 210, вчинене з урахуванням правил про конкуренцію загальної і спеціальної норм потрібно кваліфікувати лише за ст. 211.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Це особа, яка уповноважена видавати акти, пов'язані із впорядкуванням доходів і видатків бюджетів.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 211) є вчинення його в особливо великих розмірах та повторно.
Література.
1. Вартилецька І.А., Плутагир В.С. Кримінальне право України.альбом схем: навч. посібник / За заг. ред. В.Я. Горбачовського.- К.: Атіка, 2003.- 208с.
2. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2001. - 432 с.
3. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Особлива: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2001. - 544 с.
4. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 352 с.
5. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 656 с.
6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - Київ-Харків: Юрінком Ін-тер-Право, 2001. - 416 с.
Loading...

 
 

Цікаве