WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів - Реферат

Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів - Реферат

майна).
Об'єктивна сторона розглядуваного злочину полягає у вчиненні спеціальним суб'єктом у разі банкрутства одного з діянь, вказаних у диспозиції ст. 221 КК альтернативне, проте частково пов'язаних між собою: 1) приховування майна; 2) приховування майнових обов'язків; 3) приховування відомостей про майно; 4) передача майна в інше володіння; 5) відчуження майна; 6) його знищення; 7) фальсифікація документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність; 8) приховування таких документів; 9) їх знищення.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони є суспільна небезпечні наслідки у виді великої матеріальної шкоди і причиновий зв'язок між діянням та наслідками, а також обстановка, яка описується словами "у разі банкрутства". Про виникнення такої обстановки свідчить винесення суддею господарського суду ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. Поняття "в разі банкрутства" охоплює й ту стадію банкрутного процесу, яка настає після оголошення постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, стадію діяльності ліквідатора, зобов'язаного провести процедуру задоволення вимог кредиторів.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Це: 1) громадянин - засновник або власник суб'єкта господарської діяльності, стосовно якого винесено ухвалу господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство; 2) службова особа такого господарюючого суб'єкта.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умисною формою вини (умисел прямий або непрямий).
Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК). Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок кредитування, фінансування і оподаткування господарської діяльності, права і законні інтереси кредиторів і держави.
Об'єктивна сторона злочину полягає в активній поведінці - у наданні вказаними у диспозиції ст. 222 особами органам державної влади, органам влади АРК чи органам місцевого самоврядування, банкам, іншим кредиторам завідомо неправдивої інформації з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків. Відповідальність за ст. 222 виключається у тому разі, коли обман має пасивний характер і полягає у приховуванні інформації, яку особа зобов'язана була повідомити на підставі закону чи договору.
Ст. 212 КК, яка не конкретизує спосіб ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (а отже, ним може бути й "використання" винним державних органів, і неправомірне одержання податкової пільги), потрібно розглядати як загальну норму щодо ст. 222 - в частині незаконного отримання пільг щодо податків. Подання завідомо недостовірних даних про наявність пільг з оподаткування чи з метою їх одержання слід кваліфікувати за ст. 222 - спеціальною нормою, яка враховує специфічні ознаки вчиненого податкового злочину. У тому разі, коли пільга щодо податків була подана платнику на законних підставах, які згодом було втрачено, дії особи, яка це приховала, слід кваліфікувати за ст. 212.
Надання завідомо неправдивої інформації - обман держави або кредиторів, який набуває письмової форми і супроводжується ви-користанням підроблених або іншим чином сфальсифікованих документів (кредитні заявки (клопотання), установчі документи, контракти, угоди, інші документи, які підтверджують, що кредит
отримується для придбання товарів, робіт або послуг; техніко-економічні обґрунтування тощо).
Інформація, що надається особою, яка вчинює шахрайство з фінансовими ресурсами, повинна бути неправдивою, тобто має не відповідати дійсності, приховувати або перекручувати у гірший або, навпаки, у кращий бік справжній стан речей і стосуватися тих обставин, які дозволяють отримати дотації, субсидії, субвенції, кредити або податкові пільги. Інформація у плані відповідальності за ст. 222, - це не будь-які відомості, що подаються уповноваженому адресатові, а лише ті дані, що сприяють незаконному отриманню фінансової допомоги, причинове зумовлюють її надання. Завідомо неправдива інформація за своїм змістом має бути такою, що могла бути підставою для прийняття рішення про надання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків'.
Злочин визнається закінченим з моменту подання конкретному адресатові відповідної інформації незалежно від того, вдалося чи ні винному отримати той чи інший фінансовий ресурс, одержати пільги щодо податків, ухилитися від сплати податків, заподіяна чи ні реальна майнова шкода.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Це - 1) громадянин, який займається зареєстрованою приватною підприємницькою діяльністю; 2) засновник або власник суб'єкта господарської діяльності (статті 52, 62 ГК); 3) службова особа юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності, або юридичної особи, яка не є таким суб'єктом.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою - отримати вказаний у тексті ст. 222 КК різновид фінансових ресурсів або пільгу щодо податків. Психічне ставлення до наслідків у формі великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 222) може характеризуватися непрямим умислом.
Головним критерієм розмежування складів злочинів, передбачених ст. 222 і ст. 190 КК ("Шахрайство"), є спрямованість умислу та момент його виникнення. У разі шахрайства з фінансовими ресурсами умисел винного спрямований на тимчасове отримання кредитних коштів з наступним, можливо, несвоєчасним їх поверненням. У разі вчинення злочину проти власності - шахрайства винна особа укладає кредитний договір лише для того, щоб приховати, завуалювати злочинний характер своїх дій, спрямованих на безоплатне заволодіння назавжди чужим майном.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 222) є повторність і заподіяння великої матеріальної шкоди.
Матеріальна шкода визнається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 218). Ця шкода може бути заподіяна внаслідок використання дотацій, субсидій, субвенцій не за цільовим призначенням, неповернення одержаного кредиту, несплати відсотків за ним, ухилення від сплати податків. Шкода, заподіяна кредиторові, може полягати не лише у прямих збитках, викликаних неповерненням всього або частини кредиту, але й у неможливості виконання зобов'язань майнового характеру, в іншій упущеній вигоді.
Література.
1. Вартилецька І.А., Плутагир В.С. Кримінальне право України.альбом схем: навч. посібник / За заг. ред. В.Я. Горбачовського.- К.: Атіка, 2003.- 208с.
2. Коржанський М. Й. Кримінальне право ізаконодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2001. - 432 с.
3. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Особлива: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2001. - 544 с.
4. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 352 с.
5. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 656 с.
6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - Київ-Харків: Юрінком Ін-тер-Право, 2001. - 416 с.
Loading...

 
 

Цікаве