WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів - Реферат

Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів
Об'єктом злочинів, передбачених статтями 218-221 КК, є встановлений порядок зайняття господарською діяльністю в частині захисту майнових інтересів кредиторів, у т. ч. фіскальних органів держави щодо задоволення їх претензій за рахунок майна боржника - суб'єкта господарської діяльності, а також передбачена законодавством процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, покликана оздоровити економіку і створити прошарок ефективних власників.
Фіктивне банкрутство (ст. 218 КК). Об'єктивна сторона цього злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - завідомо неправдива офіційна заява відповідної особи про фінансову неспроможність суб'єкта господарської діяльності виконати вимоги з боку кредиторів і зобов'язання перед бюджетом; 2) суспільне небезпечні наслідки - велика матеріальна шкода кредиторам або державі; 3) причиновий зв'язок між діянням і наслідками.
Інформація, яка міститься в офіційній заяві про фінансову не-спроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, має не відповідати дійсності. При цьому справжня платоспроможність юридичної особи або приватного підприємця відома, очевидна для винної особи, яка навмисно вводить в оману кредитора або державу, прагнучи досягнути конкретної мети.
Вирішальним у плані інкримінування ст. 218 є встановлення не адресата завідомо неправдивої заяви, а тієї обставини, що така заява винної особи, зроблена стосовно фінансової неспроможності боржника, зумовила заподіяння великої матеріальної шкоди кредиторам або державі. Вказаний причиновий зв'язок, зокрема, вбачається як у разі доведення неправдивої заяви до відома кредиторів або держави в особі її фіскальних органів, так і у випадку письмового звернення до господарського суду з приводу порушення провадження у справі про банкрутство.
Злочин визнається закінченим з моменту заподіяння великої матеріальної шкоди кредиторові або державі. Матеріальна шкода як ознака об'єктивної сторони злочинів, пов'язаних з банкрутством, вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 218). Конкретно матеріальна шкода може полягати у неповерненні кредиту, несплаті відсотків за користування кредитом, несплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів тощо.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Це: 1) громадянин - засновник або власник суб'єкта господарської діяльності (наприклад, власник приватного підприємства, засновник або учасник господарського товариства); 2) службова особа суб'єкта господарської діяльності; 3) громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.
Доведення до банкрутства (ст. 219 КК). Об'єктивна сторона
складу цього злочину полягає у вчиненні дій, що призводять до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарювання, і, як наслідок, до заподіяння великої матеріальної шкоди державі чи кредиторові, а також у причиновому зв'язку між вказаними діями та суспільне небезпечними наслідками.
До дій, які створюють або збільшують фінансову неспроможність суб'єкта господарювання, викликають його фактичну і заплановану самоліквідацію, варто відносити, зокрема: укладення явно невигідних, збиткових угод; укладення очевидно несприятливих угод, за якими зобов'язання боржника наперед матимуть характер сумнівного боргу (наприклад, надання кредитів особам, які завідомо не збираються їх повертати); отримання великих партій товарів, за які підприємство завідомо нездатне розрахуватися отримання кредитів під незвично високі відсотки; заздалегідь задумане збиткове, нераціональне використання кредитних ресурсів;
безпідставне переведення грошових коштів підприємства на рахунки інших господарюючих суб'єктів; звільнення контрагентів від виконання зобов'язань за договорами; укладення завідомо нереальних угод з великими штрафними санкціями; прийняття інших управлінських рішень, здатних серйозно погіршити фінансове становище суб'єкта господарювання.
Злочин визнається закінченим з моменту настання тих пов'язаних між собою наслідків, які вказані у диспозиції ст. 219.
Питання про те, чи є фінансова неспроможність саме стійкою, вирішується у кожному конкретному випадку на підставі всебічного аналізу фінансово-господарської діяльності даного суб'єкта підприємництва із залученням відповідних фахівців.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Це - власник чи службова особа суб'єкта господарської діяльності.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини (умисел прямий або непрямий) та мотивом - корисливими спонуканнями, іншою особистою заінтересованістю, прагненням задовольнити інтереси третіх осіб.
Приховування стійкої фінансової неспроможності (ст. 220 КК). Об'єктивна сторона складу цього злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діянням у формі приховування стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності шляхом подання недостовірних відомостей; 2) суспільне небезпечними наслідками у виді великої матеріальної шкоди кредиторові; 3) причиновим зв'язком між діянням і наслідками.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 220 необхідно встановити, що винний, умисно приховуючи стійку неплатоспроможність господарюючого суб'єкта, діяв активно - повідомляв кредиторові або іншим уповноваженим особам завідомо неправдиві дані щодо фінансового становища боржника.
Крім кредитора, у т. ч. потенційного, або уповноваженої ним особи, недостовірні відомості, в плані відповідальності за ст. 220, можуть бути подані також господарському суду у відзиві на заяву про банкрутство, який, окрім іншого, повинен містити відомості про загальну суму його заборгованості перед кредиторами і про наявне у нього майно. Викладена у відзиві неправдива інформація спроможна відіграти вирішальну роль у заподіянні великої матеріальної шкоди кредиторові.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Це: 1) засновник суб'єкта господарської діяльності; 2) власник суб'єкта господарської діяльності; 3) службова особа такого суб'єкта.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини (умисел прямий або непрямий).
Незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221 КК). Предметом злочину є: 1) майно; 2) майнові обов'язки; 3) відомості про майно; 4) документи, які відображають господарську чи фінансову діяльність.
У даному разі мається на увазі майно, належне боржникові: активи (оборотні та необоротні), які підприємство використовує у виробництві в процесі господарської діяльності, вартість яких відображається в балансі підприємства; його різновидом є основні фонди.
Під майновими обов'язками слід розуміти майнові зобов'язання суб'єкта господарської діяльності - боржника перед іншими особами та майнові зобов'язання інших осіб перед цим суб'єктом.
До документів про господарську чифінансову діяльність належать будь-які документи, що містять інформацію про майно та майнові зобов'язання суб'єкта господарської діяльності, про здійснювані ним господарські операції.
Відомості про майно - це інформація про кількісні та якісні характеристики майна суб'єкта господарської діяльності (наприклад, про вартість майна, місце і час виготовлення предметів, їх комплектність, модифікацію, величину амортизаційного зносу, місцезнаходження такого
Loading...

 
 

Цікаве