WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти порядку обігу грошей, цінних паперів, інших документів - Реферат

Злочини проти порядку обігу грошей, цінних паперів, інших документів - Реферат

ККроз'яснюється, що повторність має місце у разі скоєння даного злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 224 або ст. 199. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а особливо великою - якщо вона у тисячу і більше разів перевищує такий мінімум).
Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 223 КК). Ця стаття передбачає відповідальність за два самостійних склади злочину: 1) випуск (емісію) громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку (ч. 1); 2) внесення громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, а також затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові (ч. 2).
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є встановлений порядок випуску цінних паперів, який є важливим елементом фінансово-кредитної системи країни і який забезпечує її стабільність і розвиток, а додатковим об'єктом складу затвердження документів, поданих для реєстрації емісії цінних папері, є право власності.
Предметом злочину визнаються ті цінні папери, на які поширюється процедура емісії у формі відкритого розміщення (крім акцій відкритих акціонерних товариств і облігацій підприємств - наприклад, акцій корпоративних інвестиційних фондів) (ч. 1 ст. 223), та документи, які подаються для реєстрації емісії будь-яких цінних паперів (ч. 2 ст. 223).
Згідно зі ст. 22 Закону "Про цінні папери і фондову біржу", випуск у формі відкритого продажу таких цінних паперів, як акції та облігації підприємств дозволяється тільки з моменту реєстрації цього випуску в уповноваженому державному органі, яким є ДКЦПФР та її територіальні органи. Відкритий продаж означає, що цінні папери призначені для розміщення між громадянами і юридичними особами, коло яких заздалегідь визначити неможливо.
Під документами в плані відповідальності за ч. 2 ст. 223 КК треба розуміти документи, які надаються до уповноваженого державного органу для того, щоб зареєструвати випуск цінних паперів. Згідно з ч. З ст. 22 Закону "Про цінні папери і фондову біржу", - це баланс та довідка про фінансовий стан, підтверджені аудитом (аудиторською фірмою), та ряд документів, про які йдеться у нормативних актах ДКЦПФР. Закон у даному разі не уточнює, що емісія має відбуватися у формі відкритого розміщення, тобто цінні папери можуть бути передані набувачам у будь-який спосіб.
Об'єктивна сторона першого злочину (ч. 1 ст. 223) полягає у випуску (емісії) цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії в ДКЦПФР та її територіальних органах, другого - у внесенні у документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації або затвердженні вказаних документів (ч. 2 ст. 223). Для другого складу характерними є також суспільне небезпечні наслідки у формі великої матеріальної шкоди інвесторові та причиновий зв'язок між зазначеним діянням та наслідками.
Під випуском цінних паперів треба розуміти сукупність дій, які вчинюються емітентом та (або) за його дорученням торговцем цінних паперів і які полягають у фактичному запусканні в обіг цінних паперів. Це, зокрема, передача акцій відкритих акціонерних товариств особам, які зробили заявки на їх придбання під час проведення відкритої передплати на них, продаж або інша передача цінних паперів у власність юридичним особам і громадянам.
Злочином, передбаченим ч. 1 ст. 223 КК, у разі бездокументарної емісії цінних паперів має визнаватись незареєстроване у встановленому порядку відкриття емітентом емісійного рахунку у цінних паперах та перерахування цих паперів на рахунок набувача.
Внесення у документи завідомо недостовірної інформації означає як виготовлення винним особисто сфальсифікованих документів, призначених для передачі у реєструвальний орган, так і внесення неправдивих даних у відповідні документи, які складала інша особа. Перекрученими можуть бути відомості, подання яких передбачено для реєстрації як власне емісії цінних паперів, так й інформації про таку емісію.
Для кваліфікації за ч. 2 ст. 223 необхідно, щоб інформація була завідомо недостовірною, тобто не відповідала дійсності, вводила потенційних інвесторів в оману (наприклад, щодо мети використання фінансових ресурсів, залучених від випуску цінних паперів, розмірів статутного фонду господарюючого суб'єкта).
Перший злочин (ч. 1 ст. 223) визнається закінченим з моменту скоєння активних дій, які полягають у відкритому розміщенні певних цінних паперів і які поєднуються з бездіяльністю у вигляді непроведення реєстрації емісії в органах ДКЦПФР.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 223 КК, визнається закінченим з моменту заподіяння великої матеріальної шкоди інвесторові. Матеріальна шкода визнається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 218).
Суб'єктом злочину є громадянин та службова особа суб'єкта господарської діяльності.
Громадянин може притягуватись до відповідальності за ст. 223 у тому разі, коли він виступає засновником комерційної юридичної особи, якої раніше не існувало.
Суб'єктивна сторона обох злочинів характеризується прямим умислом. Психічне ставлення до заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 223) може характеризуватися непрямим умислом.
Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200). Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок проведення грошових розрахунків, виготовлення та обігу платіжних інструментів та інших засобів доступу до банківських рахунків, майнові права та інтереси юридичних і фізичних осіб - учасників розрахункових відносин, у тому числі емітентів і держателів платіжних карток.
Предметом злочину є: 1) документи на переказ; 2) платіжні картки; 3) інші засоби доступу до банківських рахунків.
Документи на переказ - це документи у паперовому або електронному вигляді, що використовуються банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (примітка до ст. 200 КК). До документів на переказ належать розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.
Платіжна картка - це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки

 
 

Цікаве

Загрузка...