WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти здоров'я - Реферат

Злочини проти здоров'я - Реферат

бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом.
Якщо тяжкі тілесні ушкодження заподіяні через необережність, діяння кваліфікується за ст. 128. Сильне душевне хвилювання має розглядатись як обставина, що пом'якшує покарання (п. 7 ч. 1 ст. 66).
Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 124). Даний злочин за своїм складом є привілейованим. Йому притаманні всі риси (крім наслідків), характерні для діяння, передбаченого ст. 118.
Відповідальність за заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в разі перевищення меж необхідної оборони або перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, настає лише за умови, що здійснений винним захист явно не відповідав небезпечності посягання чи обстановці затримання, яка склалася.
За заподіяння (умисного або через необережність) середньої тяжкості чи легкого тілесного ушкодження в разі перевищення меж необхідної оборони чи перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, кримінальної відповідальності чинним КК не встановлено.
З суб'єктивної сторони діяння може бути вчинене з прямим чи непрямим умислом. Якщо в процесі його вчинення суб'єкт перебував у стані сильного душевного хвилювання, викликаного протиправними діями потерпілого, кваліфікація вчиненого здійснюється за ст. 124.
Умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125). Вказана стаття передбачає відповідальність за нанесення двох видів легких тілесних ушкоджень: 1) такого, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначну втрату працездатності (ч. 1) і 2) такого, що спричинило хоча б один з вказаних наслідків (ч. 2 ст. 125).
Першим видом легкого тілесного ушкодження охоплюються ушкодження, що мають незначні, швидкоминущі наслідки тривалістю не більш як шість днів (це можуть бути синці, подряпини тощо).
Другий вид зазначених ушкоджень становлять легкі тілесні ушкодження, що спричинили: а) короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день);
б) незначну втрату працездатності, тобто втрату загальної праце-здатності до 10% (незначне послаблення зору чи слуху тощо).
Для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 125 достатньо спричинення одного із зазначених наслідків.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом (прямим чи непрямим). Необережні легкі тілесні ушкодження не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.
Якщо легкі тілесні ушкодження входять в склад об'єктивної сторони іншого злочину (хуліганство, зґвалтування тощо), вони не потребують окремої кваліфікації.
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128). Ознаки тяжкого і середньої тяжкості тілесних ушкоджень розглянуті вище.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю. Заподіяння зазначених тілесних ушкоджень внаслідок злочинної самовпевненості необхідно відмежовувати від вчинення їх із непрямим умислом (коли винна особа передбачала і свідомо припускала настання відповідних наслідків, не розраховуючи при цьому на якісь конкретні обставини, які могли б їх відвернути), а заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок злочинної недбалості - від невинного заподіяння шкоди (коли особа не передбачала настання відповідних наслідків, не повинна була і (або) не могла його передбачити).
Як правило, необережне завдання передбачених ст. 128 ушкоджень обумовлене грубим порушенням правил поведінки у побуті або недодержанням правил безпеки (обачності) у професійній діяльності неслужбовими особами. Якщо ж такі ушкодження (як і смерть) настають у результаті порушення певних нормативних актів службовими особами або іншими спеціальними суб'єктами, відповідальність за це настає за відповідними статтями КК (зокрема, за статтями 271, 364, 367).
Завдання фізичних або моральних страждань
Побої і мордування (ст. 126). Цією статтею передбачена від-повідальність за умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Йдеться про такі види фізичного впливу на потерпілого, які не лишають після себе об'єктивних наслідків. Тому судово-медичний експерт в такому разі тільки відзначає скарги потерпілого, а вчинення вказаних вище дій доводиться іншими доказами.
Удар може бути нанесений рукою, ногою, головою, із застосуванням палиці, цеглини, іншого предмета. Він може бути вчинений і на відстані, шляхом кидання певного предмета в потерпілого.
Побої характеризуються заподіянням двох і більше ударів.
Інші насильницькі дії можуть проявитись у здавлюванні тіла потерпілого, викручуванні рук, ніг тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.
Якщо після удару, побоїв, інших насильницьких дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, їх оцінюють за ступенем тяжкості, виходячи із наведених вище ознак, і кваліфікують відповідно за статтями 121, 122,125.
Кваліфікуючими ознаками цього злочину (ч. 2 ст. 126) є вчинення такого діяння: а) що має характер мордування; б) групою осіб; в) з метою залякування потерпілого чи його близьких.
Якщо в ході мордування потерпілому нанесені легкі, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження - вони утворюють сукупність злочинів і кваліфікуються за ч. 2 ст. 126 та відповідно статтями 121, 122, 125, 128.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Мета залякування потерпілого чи його близьких є кваліфікуючою ознакою цього злочину.
Удари, побої, інші насильницькі дії можуть бути ознакою об'єктивної сторони інших злочинів. У такому разі вони кваліфікуються за відповідними статтями КК (хуліганство - ст. 296, погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу - ст. 345 тощо).
Катування (ст. 127). Об'єктивна сторона злочину полягає у заподіянні сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання. Способом вчинення злочину є побої, мучення або інші насильницькі дії.
Моральні страждання завжди супроводжують страждання фізичні, у певних випадках вони можуть мати домінуючий характер (при катуванні в присутності близьких; застосування найбільш огидних, садистських його форм тощо).
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, що мають характер катування.
Якщо в процесі катування потерпілому нанесені легкі, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, вони кваліфікуються за сукупністю злочинів: за ч. 1 або ч. 2 ст. 127 та відповідно за статтями 121, 122, 125, 128.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Обов'язковою її ознакою є мета - спонукатипотерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі (наприклад, надати певні відомості, які є конфіденційними). Інша особа у даному випадку - це будь-яка особа, яка, на думку винного, вчинить певні дії; що суперечать волі її або потерпілого, щоб врятувати останнього від подальшого катування.
Дії, характерні для катування, можуть бути ознакою об'єктивної сторони інших злочинів. У такому випадку вони кваліфікуються тільки за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин, наприклад, ст. 373 (примушування давати
Loading...

 
 

Цікаве