WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти здоров'я - Реферат

Злочини проти здоров'я - Реферат

(постійною) втратою загальної працездатності належить розуміти таку необоротну втрату функції, котра повністю не відновлюється.
Ушкодження, що спричинило переривання вагітності, незалежно від її строку, належить до тяжких за умов, що між цим ушкодженням і перериванням вагітності є прямий причиновий зв'язок. Винний повинен знати про вагітність потерпілої і мати умисел на її переривання (прямий чи непрямий).
Ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя Розглядуваний вид ушкодження має два критерії: юридичний (знівечення обличчя) і медичний (непоправність такого знівечення) Констатація факту знівечення обличчя є компетенцією суду (досудовому слідстві - компетенцією слідчого, прокурора). Він визначається стосовно будь-якої потерпілої особи, виходячи з естетичної (що базується на загальноприйнятій) оцінки нормальною вигляду людського обличчя.
Під непоправністю знівечення, яку визначає судово-медичний експерт, розуміється неможливість відтворення (або значного зменшення вираженості патологічних змін) з часом чи під дією не-хірургічних засобів. Усунення знівечення шляхом оперативного медичного втручання (косметичних операцій) не позбавляє таке знівечення обличчя характеристики непоправності.
Суб'єктивна сторона діяння характеризується умислом (прямим чи непрямим).
Кваліфікуючими ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження є вчинення його: а) способом, що має характер особливого мучення; б) групою осіб; в) з метою залякування потерпілого або інших осіб; г) на замовлення; д) коли воно спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121).
Мучення (заподіяння мук) - це дії, що спрямовані на тривале позбавлення людини їжі, пиття чи тепла, залишення його в шкідливих для здоров'я умовах та інші подібні дії. Поняттям мучення у даному випадку охоплюється і мордування - багаторазове або тривале спричинення болю: щипання, шмагання, нанесення численних, але невеликих, ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, дія термічних факторів та інші аналогічні дії.
Визначення наявності ознак мучення (мордування) є компетенцією суду (слідчого, прокурора). Він робить це, базуючись на висновках судово-медичної експертизи, що встановлює наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень.
За ч. 2 ст. 121 зазначені дії можуть бути кваліфіковані тільки тоді, коли їх наслідком стало настання хоча б одного з видів тяжкого тілесного ушкодження, вказаного в ч. 1 цієї статті.
Група осіб передбачає наявність щонайменше двох виконавців злочину, які його вчинили, незалежно від наявності чи відсутності попередньої змови поміж ними.
Нанесення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому з метою залякування його або інших осіб може бути вчинено, щоб від вернути цих осіб від подальшої політичної, громадської, комерційної та інших видів законної діяльності.
Сутність вчинення тяжкого тілесного ушкодження на замовлення аналогічна тому, що розглядалася стосовно п. 11 ч. 2 ст. 115. І Спричинення смерті потерпілому при нанесенні тяжкого тілесного ушкодження означає, що цей склад злочину передбачає настання двох наслідків. Перший - проміжний - тяжке тілесне ушкодження, щодо якого у винного вина у формі умислу, і другий - кінцевий - смерть потерпілого, щодо якого у винного вина у формі необережності (так звана подвійна форма вини).
Відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121) потребує ретельного з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має'.
Оскільки при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121, психічне ставлення винного до смерті потерпілого є необережним, замах на такий злочин виключається.
Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122). Ознаками тілесних ушкоджень середньої тяжкості є: по-перше, відсутність небезпеки для життя та відсутність наслідків, передбачених у ст. 121, тобто таких, що характеризують ушкодження як тяжкі; по-друге, а) спричинення тривалого розладу здоров'я або б) значної стійкої втрати працездатності менш як на одну третину.
Для наявності середньої тяжкості тілесного ушкодження достатньо наявності або тривалого розладу здоров'я, або відповідно відсотку стійкої втрати працездатності.
Тривалий розлад здоров'я здебільшого полягає у тривалому порушенні функцій будь-якого органа або у постійному їх послаб денні (послаблення зору, слуху, розмовних можливостей, здатності діяти рукою, ногою тощо). Характерними для розглядуваного виду ушкоджень є також переломи ребер, переломи, надломи :
тріщини трубчатих кісток, струс головного мозку середнього ступеня і деякі інші травми.
Тривалим належить вважати розлад здоров'я строком понад З тижні (більш як 21 день).
Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину належить розуміти втрату загальної працездатності від 10% до 33%.
Суб'єктивна сторона характеризується умислом (прямим або непрямим).
Кваліфікуючими ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ч. 2 ст. 122) є вчинення його з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій.
Йдеться про родичів різного ступеня спорідненості, а не тільки про близьких родичів.
Мета примусу до певних дій полягає у бажанні домогтися від потерпілого виконання певних вчинків всупереч його волі.
Якщо в результаті нанесення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому була спричинена смерть, діяння кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 122 і 119.
Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання (ст. 123). Даний злочин за своїм складом є привілейованим. Йому притаманні всі ознаки (крім наслідків), характерні для умисного убивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116).
У ст. 123 йдеться тільки про нанесеннятяжкого тілесного ушкодження. Отже, заподіяння в стані сильного душевного хвилювання умисного середньої тяжкості або легкого тілесного ушкодження не утворює складу злочину.
Якщо в стані сильного душевного хвилювання завдано тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, кваліфікація здійснюється тільки за ст. 123.
З суб'єктивної сторони цей злочин може
Loading...

 
 

Цікаве