WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти добросовісної конкуренції - Реферат

Злочини проти добросовісної конкуренції - Реферат

суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин (ст. 6 Закону "Про захист економічної конкуренції"). Наведений перелік антиконкурентних узгоджених дій, вчинення яких забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом, не є вичерпним.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність складу злочину, передбаченого ст. 228 КК, слід враховувати те, що статті 7-Ю зазначеного Закону містять переліки дозволених (за певних умов) узгоджених дій, стосовно яких Антимонопольний комітет України може визначати типові вимоги.
Злочин визнається закінченим з моменту заявлення відповідної погрози і доведення її до відома потерпілої особи незалежно від того, вдалося чи ні винному примусити потерпілого вчинити заборонені законодавством антиконкурентні узгоджені дії (формальний склад), або з моменту фактичного застосування насильства чи заподіяння матеріальної шкоди (матеріальний склад злочину).
Суб'єкт злочину - загальний.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину, згідно з ч. 2 ст. 228, є вчинення його організованою групою або особою, раніше судимою за цією статтею.
Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229 КК). Основним безпосереднім об'єктом злочину є засади добросовісної конкуренції в частині встановленого законодавством порядку охорони і використання знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань та маркування товарів. Додатковим - права та законні інтереси споживачів, право інтелектуальної власності.
Предмет - 1) знак для товарів чи послуг; 2) фірмове найменування; 3) кваліфіковане зазначення походження товару.
Знаки для товарів чи послуг - це позначення, за якими товари або послуги одних осіб відрізняються від товарів чи послуг інших осіб. Дані знаки головним чином призначені для ідентифікації (індивідуалізації) товарів і послуг, для розрізнення сервісу підприємств.
Право власності на знак засвідчується свідоцтвом, яке надає його власникові виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак або позначення, схоже із зареєстрованим знаком, за винятком випадків, встановлених законодавством. Свідоцтво видається Державним департаментом інтелектуальної власності МОН.
Фірмове найменування - це найменування суб'єкта господарювання (юридичної особи або громадянина-підприємця), під яким він бере участь у господарському обороті. Громадянин-підприємець має право заявити як фірмове (комерційне) найменування своє прізвище або ім'я (ст. 159 ГК).
Кваліфіковане зазначення походження товару - це позначення, яке включає в себе назву місця та географічне зазначення походження товару і підлягає реєстрації у встановленому законом порядку. Йдеться про назву географічного місця (країни, населеного пункту, місцевості або іншого географічного об'єкта), яка вживається для позначення товару, що походить з цього місця і має певні якості, репутацію та інші характеристики, зумовлені (виключно або головним чином) характерними для даного місця природними умовами чи людським фактором або їх поєднанням. (Наприклад, мінеральні води "Миргородська", "Трускавецька"). Не є предметом розглядуваного злочину просте зазначення походження товару.
З об'єктивної сторони розглядуваний склад злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діянням у вигляді незаконного використання предметів, альтернативне вказаних у ч. 1 ст. 229, або іншого порушення права на знак для товарів і послуг, фірмове найменування або кваліфіковане зазначення походження товару;
2) суспільне небезпечними наслідками, матеріальною шкодою у великому або особливо великому розмірі; 3) причиновим зв'язком між вказаним діянням та наслідками.
Використанням знака для товарів чи послуг визнається: 1) нанесення його на будь-який товар, упаковку, в якій міститься товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, продаж, імпорт та експорт; 2) застосування знака під час пропонування та надання будь-якої послуги; 3) застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у т. ч. у доменних іменах (іменах, що використовуються для адресації комп'ютерів і ресурсів Інтернет). Таким же чином має вирішуватися питання про використання фірмового найменування.
Використанням знака для товару чи послуги визнається і застосування його у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, що не змінюють в цілому відмітності знака. Наприклад, це позначення, які є схожими настільки, що їх можна сплутати із чужими знаками для однорідних товарів чи послуг або фірмовими найменуваннями, які відомі в Україні і належать іншим особам .
Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару визнається: 1) нанесення його на товар або етикетку; 2) нанесення на упаковку товару, застосування в рекламі; 3) запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар.
Незаконним передусім є таке використання знака для товару чи послуги, яке здійснюється без дозволу на те власника свідоцтва на знак. При цьому слід враховувати те, що власник має право дати будь-якій особі дозвіл на використання знака на підставі ліцензійного договору.
Використання кваліфікованого зазначення походження товару визнається незаконним у таких випадках: 1) використання здійснюється особою, яка не має свідоцтва про право на його використання; 2) зазначення використовується, хоч товар не походить із зареєстрованого для цього географічного місця (навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне зазначення його походження використовується у перекладі або супроводжується словами: "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо); 3) використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також тоді, коли використання щодо неоднорідних товарів завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або неправомірним використанням його репутації; 4) використання як видової назви.
Злочин визнається закінченим з моменту заподіяння матеріальної шкоди у великому розмірі, тобто, коли її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 229). Матеріальна шкода у даному разі включає як пряму дійсну шкоду, так і втрачену вигоду (наприклад, винний, незаконно використовуючи чужий знак, розширює сферу збуту своєї продукції і тим самим послаблює на ринку попит на оригінальнітовари).
Суб'єкт злочину - загальний.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 229) є: повторність; вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб; заподіяння матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (її розмір перевищує у тисячу і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Особливо кваліфікуючою ознакою (ч. З ст. 229) є вчинення злочину службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої
Loading...

 
 

Цікаве