WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи - Реферат

Злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи - Реферат

допомогу потерпілій особі. Відсутність такої змоги виключає відповідальність. Наприклад, відповідальність виключається у випадку, коли автомобіль, яким керувала особа, при зіткненні з іншою автомашиною був розбитий і водій, хоча й був зобов'язаний доставити потерпілих у лікарню, не зміг цього зробити через заподіяні йому в результаті аварії пошкодження.
Залишення без допомоги означає, що суб'єктом не вжиті всі залежні від нього можливі заходи, які мали б бути спрямовані на відвернення небезпеки життю потерпілого. Відповідальність не виключається, якщо допомога, якби вона була надана, все одно не змогла б врятувати особу, але винний не був обізнаний щодо такої ситуації.
Певна небезпека і ризик при наданні допомоги також не завжди можуть виступати підставою для відмови суб'єкта в наданні допомоги потерпілим.
Злочин вважається закінченим з моменту залишення без допомоги особи, що перебуває в небезпечному для життя стані.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним є особа, яка була зобов'язана піклуватися про потерпілого або сама поставила його в небезпечний для життя стан.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Вказівка закону на завідоме залишення без допомоги означає, що суб'єкт усвідомлює, що особа перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження. Він також усвідомлює, що зобов'язаний надати допомогу і має змогу це зробити, але бездіє.
Психічне ставлення винного до тяжких наслідків (ч. З ст. 135) є необережним.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 135) є його вчинення матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані. Новонародженою є дитина, яка народилася живою і прожила після народження до 28 повних днів.
Обумовлений пологами стан матері означає, що в неї проходять психічні процеси, які знижують їїздатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. Такий стан не виключає кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135.
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. З ст. 135) є спричинення ним смерті особи або інших тяжких наслідків (інвалідності, тяжкого хронічного захворювання тощо).
Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136). З об'єктивної сторони злочин може бути вчиненим у формі: а) ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані при можливості надати таку допомогу (кинути рятівне коло, впустити до оселі обігрітися тощо); б) неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам (на станцію швидкої допомоги, в міліцію, пожежну охорону, воднорятувальну службу тощо).
Обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 136, є спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. У разі, якщо допомога не подається малолітньому (ч. 2 ст. 136), таких наслідків для наявності цього складу злочину закон не вимагає.
Обов'язок надавати невідкладну допомогу особам, які перебувають у загрозливому для їх життя і здоров'я стані, випливає з вимог ст. 136. Наявність реальної небезпеки для життя і здоров'я людини, яка не надала допомоги особі, що перебувала в небезпечному для життя стані, виключає відповідальність за ст. 136.
Склад злочину відсутній у випадках, коли особа взагалі не мала можливості надати допомогу потерпілому або повідомити про його небезпечний для життя стан належним установам чи особам.
Настання у потерпілого у розглянутій ситуації легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень не утворює складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 136.
Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку. Не несуть відповідальності за ст. 136 медичні працівники, інші особи, які за законом чи цивільно-правовим договором зобов'язані були надати допомогу потерпілому, а також особи, які поставили його в небезпечне для життя становище (тобто за відсутності тих ознак, які характеризують суб'єкт злочину, передбаченого ст. 135).
Суб'єктивна сторона характеризується умислом до бездіяльності й необережністю до наслідків, що настали.
Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. З ст. 136) є спричинення смерті потерпілому.
Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137). Об'єктивна сторона злочину полягає у:
а) невиконанні або неналежному виконанні професійних або службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, б) спричиненні істотної шкоди здоров'ю потерпілого (легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень), в) наявності причинового зв'язку між зазначеними діянням і наслідком.
Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків. Суб'єктом злочину можуть бути службові особи і працівники всіх закладів освіти, спортивних закладів, дитячих будинків, оздоровчих закладів, виховно-трудових колоній для неповнолітніх тощо.
Порушення вимог законодавства про охорону праці, якщо потерпілим є неповнолітній, кваліфікується за ст. 271. Медичні та фармацевтичні працівники за вказане в ст. 137 діяння несуть відповідальність за ст. 140.
Суб'єктивна сторона характеризується умислом або необережністю щодо діяння і необережністю - щодо наслідків.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 137) є спричинення смерті неповнолітнього або інших тяжких наслідків (тяжкі тілесні ушкодження, тяжка хронічна хвороба).
Література.
1. Вартилецька І.А., Плутагир В.С. Кримінальне право України.альбом схем: навч. посібник / За заг. ред. В.Я. Горбачовського.- К.: Атіка, 2003.- 208с.
2. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2001. - 432 с.
3. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Особлива: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2001. - 544 с.
4. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 352 с.
5. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 656 с.
6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - Київ-Харків: Юрінком Ін-тер-Право, 2001. - 416 с.
Loading...

 
 

Цікаве