WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи - Реферат

Злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи
Злочини цієї групи характеризуються тим, що ставлять в реальну небезпеку життя і здоров'я особи, а в ряді випадків передбачають настання смерті потерпілого або завдання його здоров'ю тяжких наслідків.
Злочини у медичній сфері діяльності, що ставлять у небезпеку життя і здоров'я особи
Основним об'єктом цих злочинів є життя і здоров'я людини, додатковим - встановлений законодавством порядок надання громадянам медичної допомоги.
Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131). Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) неналежному виконанні медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них; 2) зараженні особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини; 3) наявності причинового зв'язку між неналежним виконанням професійних обов'язків і наслідком - зараженням особи вказаними хворобами.
Неналежне виконання професійних обов'язків може виражатися в тому, що особа взагалі не виконує певних дій, які вона зобов'язана виконувати згідно зі своїми функціональними обов'язками, або виконує їх не повністю чи таким чином, що це не відповідає вимогам відповідних нормативних актів.
Неналежне виконання таких обов'язків може полягати, наприклад, у користуванні непродезінфікованими інструментами, неретельній перевірці донорської крові, порушенні правил діагностування, недоробках у виготовленні тест-систем для діагностування.
Злочин вважається закінченим з моменту зараження потерпілого вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним можуть бути медичні, фармацевтичні, а також інші працівники, які за своїми професійними обов'язками мають відношення до хворих на вказані хвороби, або до ліків, за допомогою яких здійснюється їх лікування (працівники установ по виконанню покарань, підприємств-виготувачів тест-систем для діагностування ВІЛ-інфекції тощо).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю.
Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення зараження двох або більше осіб (ч. 2 ст. 131).
Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132). Об'єктивна сторона злочину полягає у розголошенні відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на СНІД та його результатів.
Медичний огляд на наявність ВІЛ-інфекції проводиться добровільно. Відомості про проведення такого огляду та його результати є конфіденційними й становлять лікарську таємницю. Передача таких відомостей дозволяється тільки особі, якої вони стосуються, а у випадках, передбачених законами України, також законним представникам цієї особи, закладам охорони здоров'я, органам прокуратури, слідства, дізнання та суду.
Злочин полягає у протиправному розголошенні відомостей:
1) про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження на вказані хвороби, 2) про результати цього огляду - наявність чи відсутність хвороби.
Розголошення полягає у доведенні до відома хоча б однієї сторонньої особи вказаних конфіденційних відомостей. Воно може бути вчинено у розмові з іншими особами, в процесі публічного виступу, у листі, засобах масової інформації, в результаті недбайливого зберігання інформації.
Злочин вважається закінченим з моменту розголошення конфіденційної інформації.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним може бути службова особа лікувального закладу, працівник допоміжного персоналу, який самочинно здобув конфіденційну інформацію (секретарка, санітар тощо), медичний працівник цього закладу (лікар, фельдшер, медсестра) чи інших закладів (лікар швидкої допомоги, працівник санепідемстанції тощо).
Суб'єктивна сторона характеризується умислом або необережністю.
Незаконна лікувальна діяльність (ст. 138). З об'єктивної сторони злочин характеризується: 1) заняттям лікувальною діяльністю без спеціального дозволу; 2) спричиненням тяжких наслідків для хворого; 3) причиновим зв'язком між вказаним діянням і наслідком.
Злочинне діяння може виразитись у лікувальній діяльності, що здійснюється антинауковими методами й засобами або такими методами й засобами, що застосовуються в медицині, але особою, яка не має підстав для заняття відповідною медичною практикою.
Медична практика підлягає ліцензуванню за певними видами лікувальної діяльності. Отже, незаконною буде лікувальна діяльність без наявності ліцензії взагалі або наявності ліцензії, що не відповідає фактичному напряму тієї медичної практики, якою займається особа (наприклад, гінеколог займається лікуванням хворих на серцево-судинну систему).
Термін "діяльність" означає, що така практика здійснюється суб'єктом протягом більш-менш тривалого часу.
Тяжкі наслідки для хворого можуть виразитись у його смерті, різкому погіршенні стану здоров'я, захворюванні на інші хвороби, які викликані незаконною лікувальною діяльністю, тощо.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним є особа, яка не має належної медичної освіти (не має такої освіти взагалі, або не має відповідного рівня та профілю медичної освіти, або не отримала дозволу МОЗ на здійснення діяльності в галузі народної та нетрадиційної медицини).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисним ставленням до заняття незаконною лікувальною діяльністю та необережним - до наслідків. Як правило, така діяльність здійснюється з корисливих спонукань.
Якщо лікувальна діяльність, здійснювана без ліцензії, пов'язана з отриманням доходу у великих розмірах, скоєне кваліфікується за ч. 1 ст. 202, а при настанні тяжких наслідків для хворого - за сукупністю злочинів, передбачених ст. 138 та ч. 1 ст. 202.
Застосування при незаконній лікувальній діяльності антинаукових методів і засобів з корисливих мотивів, що спричинило тяжкі наслідки для хворого (в одному випадку суб'єкт "лікував" від ожиріння шляхом накачування повітря під тиском у шлунок людей, в результаті чого сталася смерть потерпілого), має кваліфікуватися за сукупністю
Loading...

 
 

Цікаве