WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Здійснення суб'єктивних цивільних прав - Реферат

Здійснення суб'єктивних цивільних прав - Реферат

сферах правової дійсності при збереженні самостійності права і моралі. Моральний критерій повинен стати мірою права.
Здійснення права всупереч його призначенню є зловживанням права, коли уповноважений суб'єкт діє у межах належного йому суб'єктивного права, але користується недозволеними формами його реалізації. Якщо особа виходить за межі змісту належного їй права, такі дії не можуть вважатися здійсненням права, вони перебувають поза правом. Носій права виступає не в якості уповноваженої особи. Здійснення права всупереч його призначенню є неправомірною поведінкою і тягне за собою застосування санкцій. Коли зловживання правом прямо підпадає під дію конкретної норми, яка регулює дані суспільні відносини, застосовується санкція, передбачена відповідною нормою. Санкції, застосовувані до особи, що зловживає суб'єктивним цивільним правом, дістали назву "відмова у захисті права" і виражаються у відмові у задоволенні позову, стягненні у доход держави незаконно одержаного при здійсненні права, відшкодуванні збитків, заподіяним таким здійсненням тощо. Вказаний вираз є досить умовним. Нормативне визначення меж здійснення суб'єктивного цивільного права не вичерпується лише вказівкою навимогу реалізації права відповідно до його призначення. Визначаючи межі, закон пред'являє також ряд інших вимог, зокрема щодо обсягу дієздатності носія права. Кожен суб'єкт права для його здійснення повинен мати певний обсяг дієздатності. Так, для неповнолітнього віком до 15 років - це можливість лише розпоряджатися вкладом, внесеним ним на своє ім'я до ощадного банку, здійснити дрібну побутову угоду, а для неповнолітнього від 15 до 18 років - можливість лише самостійно розпоряджатись заробітною платою, стипендією, вкладом, внесеним ним до ощадного банку, здійснювати свої авторські та винахідницькі права. Угода, укладена з порушенням обсягу дієздатності неповнолітнього до 15 років, вважається недійсною. Що ж стосується порушення обсягу дієздатності неповнолітнього віком від 15 до 18 років при укладенні угоди) то вона може бути визнана судом недійсною.
Вимога здійснення права відповідно до обсягу дієздатності носія права є юридичною гарантією його прав. Важливе значення для здійснення суб'єктивного цивільного права мають строки. Цивільне законодавство передбачає строки) збіг яких тягне за собою втрату суб'єктивного цивільного права (ст.ст.61, 69, 114, 137, 138, 139, 557 та інші ЦК України). Так, ст. 557 встановлює, що кредитор спадкодавця вправі протягом 6 місяців від дня відкриття спадщини пред'явити свої претензії до спадкоємців, які прийняли спадщину. Якщо кредитор пропустив цей строк, він втрачає право на вимогу. Пред'явлення вимоги після збігу строку є дією, яка не ґрунтується на праві. Дії, які вчинив представник після спливу строку довіреності, про що він знав, ніяких правових наслідків для особи, яку він представляє, не породжують (ст.70 ЦК України). У наведених випадках збіг строку припиняє суб'єктивне цивільне право, тобто його межею є строки, які називаються перетинальними (преклюзивними).
Способи здійснення прав
Суб'єктивне цивільне право здійснюється певним способом. Межі свободи вибору способу залежать від характеру Правової норми. Якщо такі способи визначені імперативною нормою, то уповноважена особа повинна їм слідувати. Так, у силу ст.227 ЦК України договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча 6 однією із сторін є громадянин. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору.
По іншому вирішується питання щодо виборів способів здійснення, якщо вони містяться у диспозитивній нормі. Тоді сторони самі обирають спосіб здійснення права, а передбачений нормою спосіб діє лише у тому разі, якщо сторони не обрали Іншого. Наприклад, ст. 128 ЦК України наділяє сторони, правом самим визначати момент переходу права власності за договором. Якщо вони не скористались з цього права і закон не визначає іншого, то діє правило, відповідно до якого право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі. У виняткових випадках здійснення права уповноваженим можливе лише за згодою особи, інтереси якої можуть бути порушені. Наприклад, за договором довічного утримання працездатна особа, що бере на себе обов'язок довічного утримання непрацездатної, набуває право власності на будинок. Однак відчуження будинку набувачем за життя відчужувача не допускається. Якщо здійснення права зв'язане з необхідністю визначення його порядку, то суб'єкти права вправі самі визначити такий порядок (ст. 118 ЦК України).
Носій права може передати свої права повністю або частково. Таким повноваженням уповноважений наділяється відносно майнових прав. Що ж до особистих немайнових прав, то вони невіддільні віл його носія, а тому не можуть відчужуватись. Вибір способу здійснення права виявляється також у вирішенні носієм права питання: реалізувати свої права особисто чи через інших осіб. Однак окремі права за своїм характером або в силу вимог закону можуть здійснюватися тільки особисто носієм права: складання заповіту, видача довіреності, договори довічного утримання та інші. Кожний правосуб'єктний громадянин чи юридична особа заінтересовані в особистому здійсненні прав незалежно від їх характеру. Разом з цим закон дозволяє громадянам і юридичним особам здійснювати свої права через представника. Такі повноваження зумовлені тим, що громадянин у зв'язку з відсутністю необхідного обсягу дієздатності або фізичної можливості змушений вчиняти юридичні дії через інших осіб. У силу певних обставин правосуб'єктний громадянин може доручити здійснення своїх прав також іншим особам. Таким правом користуються і юридичні особи. Правовою формою здійснення прав через інших осіб є представництво (ст.62 ЦК України).
Представництво і довіреність
Поняття представництва. В цивільному праві представництво розглядається як одна із форм реалізації громадянами і юридичними особами належних їм прав і обов'язків через представників. Представництво може мати місце не тільки за власною волею суб'єкта цивільного права, а також у зв'язку з відсутністю у нього юридичної здатності чи фізичної можливості вчиняти юридичні дії. Виходячи із змісту ст.62 ЦК України можна дати таке визначення представництва.
Представництвом звуться такі відносини, при яких угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку
Loading...

 
 

Цікаве