WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн - Реферат

Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн
Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права.
Цивільне право в Україні не ізольовано від цивільного права зарубіжних країн. Воно взаємодіє з ним, зазнає його впливу і, в свою чергу, впливає на нього. Вивчення зарубіжного цивільного права здійснюється на підставі порівняльного методу. На цій базі в Україні формується наука порівняльного цивільного права як частина міжгалузевої дисципліни порівняльного правознавства. Порівняльно-правові дослідження передбачають вивчення не лише правових норм та інститутів, а й судової практики та доктрини інших країн. У практичному плані порівняльно-правовий аналіз зарубіжного цивільного права відіграє важливу роль у законодавчій та правозастосовній діяльності, у міжнародно-правовій практиці при підготовці й тлумаченні міжнародних правових актів. Всесвітній досвід показує, що будь-яка доцільна правова реформа, запроваджена в одній країні, обов'язково повторювалася з деякими модифікаціями в інших. Так було, наприклад, з рецепцією французького цивільного кодексу, англійського акту про чеки, німецьких норм про компанії з обмеженою відповідальністю тощо. Законодавча практика України також сприймає досвід (і позитивний, і негативний) зарубіжних правових доктрин і законодавства. Так, правові акти про акціонерні товариства готувались з урахуванням зарубіжного акціонерного та іншого законодавства.
Сьогодні важко обійтись без обміну досвідом. Тим більше, що правові системи різних країн виявляють все більшу схильність до зближення, певної уніфікації, що, зокрема, спрощує міжнародні стосунки, дає можливість гармонізувати національні галузі права. Міжнародна договірна уніфікація також потребує вивчення зарубіжного цивільного права. Створенню уніфікованих актів передує ретельна підготовча робота, порівняльні дослідження відповідного нормативного матеріалу багатьох країн з метою встановлення як схожих положень, так і відмінностей, відносно яких необхідно досягти єдності. Прикладом уніфікації цивільних норм шляхом укладення міжнародно-правових актів можна назвати Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. Наслідком взаємодії вітчизняного цивільного права з іноземним є застосування останнього суб'єктами цивільних правовідносин з іноземним елементом, судовими та арбітражними органами України. Наприклад, суд відповідно до закону застосовує норми іноземного права. Ст.569 ЦК України встановлює, що права і обов'язки сторін по зовнішньоторговельній угоді визначаються за законами місця її укладення, якщо інше не встановлено погодженням сторін. Отже, якщо місце укладення угоди за кордоном, сторони чи арбітраж застосовуватимуть для регулювання відносин по угоді іноземний закон.
Взаємодія вітчизняного та іноземного цивільного права відбувається і у таких формах, як надання іноземній правовій нормі значення юридичного факту (наприклад, урядовими постановами можуть встановлюватися обмеження щодо громадян держав, в яких передбачено спеціальні обмеження цивільної правоздатності громадян України), або виступ іноземної правової норми передумовою акту правозастосування (наприклад, іноземним громадянам надається певний статус при умові взаємності). В усіх цих випадках необхідно звертатися до іноземного права. Нормам вітчизняного цивільного права також надається юридичне значення за кордоном. З науково-пізнавального боку вивчення зарубіжного цивільного права дозволяє теоретично осмислити провідні закономірності його розвитку, краще засвоїти своє національне цивільне право. Порівняльне цивільне право розширює науковий світогляд, підвищує правову культуру юриста, є формою розвитку міжнародних наукових зв'язків.
Предмет, методи та система цивільного та торгового права зарубіжних країн.
Предметом цивільного та торгового права зарубіжних країн виступають майнові, а також комплекс немайнових відносин. Але на відміну від предмету цивільного права України він має багато особливостей.
1. Предмет цивільного права зарубіжних країн розширюється за рахунок включення значного обсягу товарно-грошових відносин, зв'язаних з придбанням та відчуженням земельних ділянок, деяких відносин землекористування. Це випливає з права власності на землю усіх суб'єктів цивільного права.
2. До предмету цивільного права багатьох країн входять, як правило, сімейно-шлюбні відносини, тому що у них на перший план виступає майновий інтерес. Особисті відносини між членами сім'ї займають тут підпорядковане положення порівняно з майновими. Тому норми сімейного права не виходять за межі цивільного права. Здебільшого вони містяться у Цивільних кодексах, які регулюють сімейні відносини як наслідок шлюбної угоди.
3. Загальною тенденцією є розширення кола немайнових відносин, що регулюються цивільним правом. Так, закріплення в цивільному праві загального положення про захист особистості громадянина (право громадянина на повагу особистості) дозволяє охопити цивільно-правовим діянням широке коло особистих відносин, не зв'язаних з майновими: захист честі та гідності громадян; охорона зображення громадянина, запису його голосу, листування та інших документів; право громадянина на ім'я; охорона інтересів громадян у разі повідомлення про них неправдивих відомостей по радіо, телебаченню, у кіно, а також у разі зловживання даними про них, які містяться в електронно-обчислюваній техніці. Інститут універсального особистого права виключає можливість відмови у захисті особистих благ з формальних підстав.
4. До орбіти майнових відносин все більше потрапляють немайнові за своєю природою людські цінності (честь, гідність, ділова репутація).
5. Своєрідно складався предмет цивільного права східноєвропейських держав. Відмова деяких з них від концепції єдиного цивільного права (тобто регулювання нормами однієї галузі права усіх видів товарно-грошових відносин у суспільстві) призвела до виключення з предмету цивільного права майнових відносин між господарськими організаціями. Ці відносини регулювалися окремою галуззю господарського права. Зазнав змін також зміст деяких традиційних цивільно-правових відносин. Наприклад, відносини між організаціями і громадянами щодо задоволення культурних та матеріальних потреб останніх розглядалися в деяких країнах не як традиційні зобов'язальні відносини, в яких боржник і кредитор мають протилежні інтереси, а як відносини співробітництва і взаємодопомоги. Наприкінці 1989 р. у східноєвропейських країнах відбулися докорінні політичні зміни. Ці країни рішуче відмовились від
Loading...

 
 

Цікаве