WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальні положення цивільного права - Реферат

Загальні положення цивільного права - Реферат

передачу (купівлю-продаж, обмін тощо). Ця особливість товарно-грошових відносин у значній мірі визначила коло юридичних фактів в цивільному праві.
Ось чому характерними юридичними фактами, які породжують цивільні права й обов'язки, є дії громадян, організацій (ст.4 ЦК України). Це прояв їхньої волі зовні. Основним видом таких дій є угоди. Для цивільного права характерне виникнення цивільно-правових відносин в результаті вольових дій (договорів, односторонніх угод тощо) їх учасників. У процесі радикальної економічної реформи змінюються форми і методи організації матеріально-технічного забезпечення, відбувається рішучий перехід від централізованого розподілу матеріальних ресурсів до оптової торгівлі засобами виробництва івільного продажу товарів на ярмарку. За цих умов значно підвищується роль господарських договорів (поставки, перевезення) як юридичних фактів, що породжують відповідні цивільні права та обов'язки між організаціями. Диспозитивні начала в цивільному праві надають можливість вибору між кількома варіантами поведінки в межах, встановлених законом, а також у відповідних випадках визначити зміст цивільних прав і обов'язків, розпоряджатися суб'єктивними правами на свій розсуд.
Диспозитивні начала, зокрема, втілюються у диспозитивних нормах. Наявність останніх пояснюється особливостями відносин власності, товарно-грошових відносин, що становлять предмет цивільно-правового регулювання. Так, у товарно-грошові відносини суб'єкти вступають за своєю волею, яка, поряд з нормами цивільного права, безпосередньо впливає на формування змісту цивільних прав та обов'язків.
Це означає, що цивільний закон надає суб'єктам цивільного права можливість в певних межах своєю волею, на свій розсуд врегулювати зміст цивільних прав і обов'язків. У зв'язку з цим договір і одностороння угода є не тільки юридичними фактами, а й засобами врегулювання змісту цивільних прав та обов'язків.
Правила диспозитивних норм застосовуються лише у випадках, коли учасники правовідносин своєю волею не виробили іншої умови з питання, розв'язаного у даній нормі. До диспозитивних норм слід віднести правила ст.ст.128,171,185,214 та інші статті ЦК України.
Особливості цивільно-правових санкцій. Майновий характер відносин, які регулюються цивільним правом, наперед визначає відновну функцію цивільно-правових санкцій і, зокрема, відповідальності, а також її форми: відновлення становища, яке існувало до порушення права, відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій.
Відновна функція цивільно-правової відповідальності вказує на існування у цивільному праві в ряді випадків відповідальності без вини.
Особливості методу цивільно-правового регулювання - це юридичний вираз економічних особливостей суспільних відносин, що становлять предмет цивільного права.
Функції, поряд з методом правового регулювання і принципами права, становлять правові категорії, які відображають елементи змісту сучасного права і характеризують його в цілому. Відповідно, функції сучасного цивільного права разом з методом цивільно-правового регулювання суспільних відносин і галузевими принципами виражають соціальне призначення сучасного цивільного права, своєрідність форм цивільно-правового регулювання.
Функції сучасного цивільного права - це певні напрямки впливу цивільно-правових норм, обумовлені змістом суспільних відносин (власності, товарно-грошових, особистих немайнових), що включені до предмета цивільно-правового регулювання.
Цивільне законодавство, цивілістична наука, практика розрізняють такі функції: регулятивну, охоронну, попереджувально-виховну, попереджувально-стимулюючу.
Реалізація регулятивної функції забезпечує врегулювання нормами цивільного права відносин власності, товарно-грошових, а також особистих немайнових. Наприклад, ст.ст.224- 229 ЦК України виконують регулятивну функцію, оскільки правила зазначених статей регламентують товарно-грошові відносини з приводу купівлі-продажу майна і, отже, передбачають права й обов'язки покупця й продавця, наслідки невиконання сторонами своїх обов'язків, відповідальність продавця за відсудження проданої речі у покупця. Теж саме можна сказати про переважну більшість цивільно-правових норм, в яких реалізується регулятивна функція.
Чинність охоронної функції забезпечує захист порушених суб'єктивних майнових і особистих прав. Наприклад, ст.440 ЦК України виконує охоронну функцію, бо за її допомогою може бути відновлено майнове становище, наприклад, громадянина, право власності якого на певну річ порушено внаслідок її знищення. Відповідно до цієї статті шкода, заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню з боку правопорушника в повному обсязі. Чимало цивільно-правових норм виконують охоронну функцію, в тому числі норми, присвячені цивільно-правовим договорам: купівлі-продажу, поставці, майновому найму тощо. Цивільно-правові норми, які передбачають охоронні позадоговірні зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного придбання чи збереження майна за рахунок коштів іншої особи, головним чином виконують охоронну функцію (ст.ст.440-466, 467-468, 469-471 ЦК України).
Попереджувально-виховна функція тісно зв'язана з охоронною. Попереджувально-виховний ефект досягається через інститут цивільно-правової відповідальності. Сам факт існування цивільно-правових норм про відповідальність позитивно впливає на свідомість громадян, утримуючи їх від правопорушень. Коли ж має місце вчинення цивільного делікту шляхом заподіяння шкоди майну громадянина або організації, то попереджувально-виховний ефект цивільно-правової відповідальності реалізується через виконання обов'язку правопорушником по відшкодуванню заподіяних збитків. Відчувши майновий тягар, правопорушник повинен переглянути й змінити своє негативне ставлення до прав громадян і організацій. Під впливом понесених втрат у його свідомості мають вироблятися позитивні соціально-психологічні настанови, спрямовані на дотримання в майбутньому покладених на нього цивільних обов'язків. В цьому полягає виховний і попереджувальний вплив заходів цивільно-правової відповідальності. Таким уявляється механізм здійснення охоронної і попереджувально-виховної функції цивільно-правової відповідальності.
Попереджувально-виховна функція може здійснюватися лише відносно правопорушників, чия поведінка заслуговує на засудження. Неможливо виховувати громадян чи трудові колективи, які з погляду суб'єктивного ставлення до своєї діяльності є сумлінними і бездоганними. Якщо ж законодавець допускає цивільно-правову відповідальність незалежно від вини, то, на наш погляд, повинна
Loading...

 
 

Цікаве