WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальні положення цивільного права - Реферат

Загальні положення цивільного права - Реферат

товарно-грошових відносинах має відбуватися обмін рівних вартостей: діям продавця, який передає майно у власність, мають відповідати дії покупця, який платить відповідні грошові суми.
Б. Майнова відокремленість учасників відносин. Наприклад, майно державних організацій, які користуються правами юридичної особи, відокремлено від майна інших державних і кооперативнихорганізацій, від майна окремих громадян, трудових і селянських господарств.
В. Учасники цих відносин є або власниками майна, або особами, що володіють ним на праві повного господарського відання чи на праві оперативного управління.
2. Особисті немайнові відносини виникають у зв'язку із здійсненням особистих прав. Термін "особисті права" вживається для позначення різноманітних суб'єктивних прав, які належать громадянину або соціальному утворенню. В даному випадку маються на увазі особисті, немайнові права на блага, невіддільні від особи: життя, здоров'я, честь, гідність, ім'я, авторство. Вони індивідуалізують особу, втілюють її морально-політичну оцінку з боку суспільства.
Зазначені особисті права поділяються на групи:
а) особисті права, пов'язані з майновими, наприклад, особисті права авторів творів в галузі науки, літератури і мистецтва, наукових відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій;
б) особисті права, які виникають та існують незалежно від майнових, тобто не пов'язані з ними, наприклад, право на ім'я, честь, гідність, на листи, щоденники, записки. Діюче цивільне законодавство (ст. І ЦК. України) регулює обидві названі групи немайнових відносин. При цьому особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими, підлягають цивільно-правовій регламентації, оскільки інше не передбачено законодавчими актами або не випливає із суті особистого немайнового відношення.
Однак питання про те, що діюче цивільне законодавство регулює особисті немайнові відносини, не зв'язані з майновими, по-різному вирішується в юридичній літературі. Так, висловлювалася думка, що такі відносини лише охороняються цивільним правом від можливих порушень, а оскільки предмет будь-якої галузі права визначається колом відносин, які регулюються (а не охороняються) нею, то особисті відносини, не зв'язані з майновими, є предметом не цивільного, а інших галузей права.
В даному випадку ми солідарні з тими юристами, які підтримують позицію законодавця. Відомо, що залежно від того, в результаті яких дій (правомірних чи неправомірних) виникають цивільно-правові відносини, вони поділяються на регулятивні й охоронювальні.
Відносини, що виникають в зв'язку з порушенням права на ім'я, честь, гідність, є охоронювальними. Наприклад, в результаті розгляду судової справи за позовом гр.Т. до редакції журналу "Крокодил" про спростування відомостей, які порочили його честь, було поновлено право на честь гр.Т. А це, в свою чергу, забезпечило охорону, наприклад, трудових відносин за участю гр.Т. Вказане відношення досить повно врегульоване чинним цивільним законодавством, де передбачені його суб'єкти, об'єкти, права та обов'язки. Саме тому важко погодитись з думкою, що особисті немайнові відносини, не зв'язані з майновими, не є предметом цивільно-правового регулювання.
Крім того, на користь позиції законодавця свідчать норми цивільного права, які регулюють особисті немайнові відносини, не зв'язані з майновими, в їх непорушеному стані. Наприклад, ст.51 І ЦК України передбачає умови опублікування, відтворення і розповсюдження творів образотворчого мистецтва, в якому зображено іншу особу. Цивільні кодекси інших держав СНД, наприклад ст.491 ЦК Казахстану, ст.540 ЦК Узбекистану, регулюють відносини, пов'язані із здійсненням права на листи, щоденники, записки.
Цивільне законодавство регулює зазначені вище майнові й особисті немайнові відносини:
а) юридичних осіб між собою;
б) громадян з юридичними особами;
в) громадян між собою.
Учасниками відносин, що регулюються нормами цивільного права, можуть бути також інші соціальні утворення: республіки, автономні утворення й адміністративно-територіальні одиниці.
Відносини власності, а також майнові в їх товарно-грошовій формі й особисті немайнові об'єктивно потребують певних форм правового регулювання. Форми правового регулювання обираються законодавцем не довільно, а виходячи із соціально-економічної природи цих відносин. Своєрідність форм цивільно-правового регулювання складає метод, що включає цивільно-правові засоби й заходи формування поведінки окремих осіб та колективних утворень (установ, підприємств, організацій).
Якщо предмет цивільно-правового регулювання відповідає на питання, які суспільні відносини регулюються цивільним правом, то метод цивільно-правового регулювання - як відповідні суспільні відносини ним регулюються.
В чому полягають ознаки методу цивільно-правового регулювання суспільних відносин?
Вони відображені в загальному юридичному положенні суб'єктів сучасного цивільного права, у специфіці юридичних фактів, в диспозитивних началах цивільного законодавства, в особливостях цивільно-правових санкцій. Загальне юридичне положення суб'єктів цивільних прав і обов'язків. Суб'єкти цивільного права знаходяться по відношенню один до одного в юридично однаковому становищі.
Юридична рівність сторін у цивільно-правовому відношенні є правовим виразом економічної рівності учасників товарно-грошових відносин. У товарно-грошових відносинах відбувається, як правило, обмін рівних вартостей. Законодавець, обираючи правову форму регулювання товарно-грошових відносин, звичайно, не міг не врахувати економічної вартісної рівності сторін цих відносин. Вартісна рівність товароволодільців втілилась у юридичній рівності учасників цивільно-правового відношення.
Зміст юридичної рівності полягає в тому, що кожна з сторін має свій комплекс прав і обов'язків і не підпорядкована іншій. Тому майнові відносини, що ґрунтуються на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, не є предметом цивільно-правового регулювання. До них цивільне законодавство не застосовується (ст.2 ЦК України).
Специфіка юридичних фактів у цивільному праві. Коло юридичних фактів, специфічних для тієї чи іншої галузі права, зрештою визначається характером суспільних відносин, що регулюються нею. Відомо, що товарне виробництво приводить до товарообігу, тобто руху матеріальних благ від одного товароволодільця до іншого. При цьому відносини товарообігу виникають, оскільки товароволодільці, які є власниками або такими, що мають право повного господарського відання чи право оперативного управління на матеріальні блага, виявляють волю на їх
Loading...

 
 

Цікаве