WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальні положення слідчої тактики - Реферат

Загальні положення слідчої тактики - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Загальні положення слідчої тактики
ПЛАН
1. Предмет і поняття слідчої тактики, її значення.
2. Слідча тактика і кримінально-процесуальний закон.
3. Слідчі дії і оперативно-розшукні заходи.
Література.
1. Предмет і поняття слідчої тактики, її значення.
Предмет слідчої тактики включає наукові основи організації слідчої діяльності, систему методів і засобів підготовки і проведення окремих слідчих дій.
Наукова організація слідчої діяльності полягає у вивченні закономірностей, що визначають програму її оптимального регулювання. Однією з таких закономірностей є планування розслідування. Значна роль в цьому належить слідчим версіям, як одному з методів пізнання істини у справі. Вона рекомендує найдоцільнішу послідовність у сполученні засобів проведення таких слідчих дій як слідчий огляд, допит, обшук, пред'явлення для впізнання тощо.
Отже, слідча тактика - це система наукових засобів і методів, заснованих на вимогах кримінально-процесуального закону, яка застосовується для підготовки і проведення слідчих дій та координації слідчих і оперативно-розшукних заходів з метою розслідування і попередження злочинів.
До теоретичних основ слідчої тактики належать:
а) законність усіх тактичних засобів і методів, що використовуються слідчим у ході розслідування злочину;
б) планування розслідування для визначення його найефективніших шляхів; в) використання даних логіки (формальної і діалектичної) та психології; г) наукове узагальнення і аналіз передового досвіду слідчої діяльності (обмін досвідом на оперативних нарадах, семінарах і конференціях слідчих; анкетування справ по окремих категоріях злочинів з метою вивчення криміналістичної ефективності тактичних методів і засобів).
Велике значення у проведенні окремих слідчих дій, у їх підготовці й виконанні мають логічні засоби. Вони застосовуються на кількох умовно взятих етапах. Перший етап - виявлення доказів, визначення причинних зв'язків виявлених фактів до події злочину, характеру інформації у засобах доведення і їх ролі для дальшого розслідування. Другий етап-конструювання окремих і загальних слідчих версій, планування, визначення загального напрямку розслідування, його послідовності, вибору найефективнішого сполучення способів і засобів його ведення. Третій етап - тактика проведення окремих слідчих дій, оцінка результатів їх виконання.
Нерідко слідчий успішно розкриває окремі злочини, користуючись тільки власним життєвим, фаховим досвідом, який дає практичні знання елементів логіки. Однак, без знання і вірного застосування законів логічного мислення він не може застосувати справді наукові методи розслідування і забезпечити належний його рівень у складних випадках. Тому необхідно постійно тренувати свій інтелект в оперуванні логічними формулами, стосов-но конкретної обстановки, в логічному мисленні щодо оцінки доказів, установленні причинних зв'язків, визначенні ролі і місця доказів у розслідуванні злочинів.
У процесі розслідування злочину, як конкретному специфічному випадку пізнавальної діяльності, слідчому необхідно широко використовувати категорії матеріалістичної діалектики, закони логіки - це сприяє предметному і глибокому пізнанню істини, яка не лежить на поверхні і яку встановити надзвичайно важко.
Розслідування злочинів також тісно пов'язане з використанням теоретичних і експериментальних даних психологічної науки. Оскільки процес розслідування - це діяльність, пов'язана з аналізом формування, свідчень, з їх оцінкою, з визначенням тактики допиту, обшуку, пред'явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події. Знання основ психології має велике значення для простеження формування внутрішньої переконаності слідчого в ході аналізу і оцінки доказів, особливо таких, як свідчення потерпілих, свідків і обвинувачених.
Нині, в зв'язку з проблемою запровадження методів наукової організації слідчої діяльності, особливого значення набувають питання психології слідчого, вивчення яких дозволяє не тільки пізнати Її складність, а й дати рекомендації, що сприяють її найефективнішому здійсненню.
2. Слідча тактика і кримінально-процесуальний закон.
Слідча тактика, як розділ криміналістики, нерозривно пов'язана з кримінально-процесуальним законодавством, оскільки її прийоми розробляються і застосовуються на основі і в межах його вимог. Так, тактичні прийоми здійснення окремих слідчих дій, порядок проведення яких детально визначає кримінально-процесуальний закон, можуть бути використані тільки в тому випадку, коли вони за змістом і формою не суперечать вимогам кримінально-процесуального закону. Слідча тактика розробляє тактичні прийоми і способи рекомендаційного характеру. Це способи і прийоми слідчого огляду, допиту свідків, обвинувачених, пред'явлення для впізнання, очної ставки та інших слідчих дій. Названі способи не обов'язкові і можуть вибиратися слідчим відповідно до ситуації в необхідному поєднанні і послідовності. На відміну від способів - тактичних рекомендацій кримінально-процесуальний закон передбачає обов'язковий порядок проведення слідчих дій і фіксації їх результатів. Тактичні методи і способи підготовки і проведення слідчих дій служать їх найповнішому і найраціональнішому проведенню в межах норм, установлених кримінально-процесуальним законом.
Розроблені нині тактичні прийоми і способи проведення окремих слідчих дій засновані на положеннях інших наук - логіки, психології, педагогіки. Значна роль в цьому належить і практиці розслідування. Узагальнення її передового досвіду нерідко стає основою для перевірки і дальшої розробки тактичних способів.
Окремі тактичні прийоми і способи проведення ряду слідчих дій (допиту), пред'явлення для впізнання, відтворення обставин події, очної ставки, перевірка свідчень на місці, вироблені багаторічною практикою і випробувані нею, нині втілено у норми кримінально-процесуального закону і набули значення правил, обов'язкових для виконання слідчим. Прийоми і способи слідчої тактики, що не відбилися в законі, зберегли характер рекомендацій, які забезпечують найдоцільніше проведення слідчих дій, розкриття і попередження різних злочинів.
Слідча тактика взаємопов'язана з криміналістичною технікою, науково-технічні прийоми якої реалізуються в процесі проведення окремих слідчих дій. Це найвиразніше виявляється в двох напрямках: а) застосування криміналістичної техніки забезпечує найефективніше проведення слідчих дій (наприклад, фотографування, кінозйомка при огляді місця події); б) тактичні прийоми визначають найдоцільніші умови використання прийомів і засобів криміналістичної техніки при проведенні слідчих дій у відповідній ситуації розслідування.
Слідча тактика взаємопов'язана з методикою розслідування окремих видів злочинів, як з спеціальною системою рекомендацій. Зв'язок цей найчіткіше виявляється в трьох напрямках: а) в специфіці планування розслі-дування злочинів певної категорії з метою найшвидшого і найефективнішого викриттяі попередження їх; б) у виборі найдоцільніших засобів для їх розслідування, послідовності проведення окремих слідчих дій; в) при визначенні специфіки проведення окремих слідчих дій залежно від характеру здійснення злочину. Специфіка і тактика проведення таких слідчих дій, як огляд місця події тощо, залежить від виду злочину, способу його вчинення і приховання. Огляд місця події в справах про вбивство з .розчленуванням трупа за тактикою провадження суттєво відрізняється від огляду місця події в справах про крадіжки із зламом чи в справах про порушення правил техніки безпеки на виробництві.
3. Слідчі дії і оперативно-розшукні заходи.
Слідча тактика передбачає способи проведення окремих слідчих дій і оперативно-розшукних заходів, які відповідно до специфіки їх проведення, характеру, мети і органів, що їх здійснюють, поділяють на дві самостійні групи. Перша-слідчі дії. Вони передбачені кримінально-процесуальним законом, здійснюються слідчим і мають на мсті виявити, зібрати, зафіксувати і дослідити докази. Виявлення, збирання і дослідження доказів не може відбуватися в якійсь іншій формі, крім передбаченої кримінально-процесуальним законом. Так, при розслідуванні злочинів провадять огляд місця події, допити, очні ставки, обшуки, пред'явлення для впізнання, експер-тизи та інші дії. Друга група - оперативно-розшукні заходи, що провадяться органами дізнання з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. На відміну від слідчих дій, порядок їх проведення регламентується не кримінально-процесуальним законодавством, а спе-ціальними відомчими інструкціями і наказами. Однак, кримінально-процесуальний закон (статті 103, 104 КПК УРСР) вказує, в яких випадках необхідне проведення оперативно-розшукних заходів з метою викриття злочинів. Ця вказівка має на меті координувати дії органів дізнання і слідчих органів при розслідуванні злочинів, а також виключити можливий паралелізм в їх діяльності.
Інформацію, яку одержують у результаті проведення слідчих дій і оперативно-розшукних заходів, розмежовують за її доказовою суттю. В результаті проведення слідчих дій одержується інформація, що має характер доказів у справі, а дані оперативно-розшукної діяльності набувають доказового значення тільки в тому разі, коли вони добуті з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, в межах норми, яка регламентує проведення з цією метою тих чи інших слідчих дій.
Література
1. Арцишевский Г. В. К вопросу о предмете криминалистической тактики.-"Правоведение", 1963, № 3.
2. Васильєв А, Н. Следственная тактика и ее место в системе криминалистики,- В кн.: "Советская криминалистика на службе следствия", вып. 15. М., Госюриздат, 1961.
3. Винберг А. Й. О научных основах криминалистической так-тики.-"Правоведение", 1965. № 3.
4. Митричев С. Следственная тактика - ето мастерство. - "Социалистическая законности", 1971, № 4.
Loading...

 
 

Цікаве