WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Допит - Реферат

Допит - Реферат

також одержання консультацій від спеціалістів в тій чи іншій галузі знань (інструкції і матеріали з охорони пра-ці, дія деяких знарядь і засобів, особливості документа тощо). Так, у справі про порушення правил охорони праці на шлакоблоковому заводі, яке привело до смерті робітника, слідчому необхідно було визначити коло спе-ціальних питань, що стосуються подачі струму, початку дії мішалок у котлах, сигналізації і ін. З'ясування названих питань сприяло предметному допиту осіб, які маливідношення до події. Ефективність допиту в значній мірі визначається правильністю постановки питань та їх цілеспрямованістю.
Вимоги, пред'явлені до формулювання запитань, засновуються на нормах кримінально-процесуального закону і на загальнологічних правилах.
Класифікація запитань, які ставляться при допитах, визначається їх цільовим призначенням. Вони поділяються на основні, доповнюючі, уточнюючі, нагадуючі, контрольні і спрямовані на з'ясування: основні - головних відомостей у справі; доповнюючі - фактів, пропущених допитуваним у вільній розповіді; уточнюючі - обставин, спрямованих на найповніше та найточніше з'ясування питань, що мають значення для справи (наприклад, якщо свідок повідомляє, що він бачив, як викрадені з магазину товари перевозилися машиною, уточнюючі питання будуть про марку машини, її колір, помер, ознаки, прикмети осіб, тощо); нагадуючі - фактів чи подій, забутих допитуваним, найчастіше вони стосуються подій пори року, дат в особистому житті допитуваного та інших моментів, які дозволяють йому пригадати факти, що цікавлять слідчого (психологічною основою цих запитань ь збудження асоціативних зв'язків, що сприяють кращому пригадуванню забутого); контрольні-на перевірку (контроль) даних, що повідомляються, з'ясування джерел одержання фактів свідком, співставлення з фактами, точно встановленими в справі.
4. Допит свідка і потерпілого.
Сприйняття, запам'ятовування, відтворення-є взаємопов'язаними етапами формування показань. Правильне розуміння цих процесів сприяє найефективнішому застосуванню тактичних прийомів допиту, правильній оцінці показань.
Першим етапом у формуванні показань є сприйняття. Це не тільки сума відчуттів. До чуттєвих сприйнять приєднується і діяльність мислення. Відчуття суб'єктивне за формою, але об'єктивне за змістом, за джерелом. А тому відчуття і сприйняття певним чином залежать від розвитку нервової системи, стану організму в цілому, рівня розвитку людини.
Сприйняття має різноманітні відтінки і характер залежно від особи сприймаючого (емоційного ставлення, інтересу до того, що сприймається, спрямованості уваги). До факторів, які певним чином впливають на сприйняття, його емоційне забарвлення, належить темперамент. Пра-вильність сприйняття залежить від суб'єктивних і об'єктивних факторів. Суб'єктивні - це стан органів відчуття людини, її суб'єктивна можливість правильного сприйняття, а об'єктивні - умови сприйняття, погода, освітлення, тривалість події, за якою спостерігають, тощо.
Розглядаючи об'єктивні фактори, що впливають на правильність сприйняття, не можна відмежовувати їх від суб'єктивних особливостей особи, яка "забарвлює" сприйняття. До таких особливостей належать спрямованість сприйняття і його емоційність. Спрямованість сприйняття залежить від того, чи було воно навмисним, чи ні. Ненавмисне характеризується тим, що людина не готується попередньо до нього, воно виникає раптово і триває, доки діє відповідний подразник. Навмисне ж сприйняття характеризується цілеспрямованістю, а тому повніше і пов'язане з так званою професійною увагою. Сприйняття особою предметів чи явищ, пов'язаних з його профе-сією, часто найправильніше і містить найменший процент помилок.
Другим етапом формування показань є пам'ять, як здатність утворювати умовні зв'язки, зберігати і відновлювати їх сліди. Як і сприйняття, вона має вибірковий характер. Людина запам'ятовує не все те, що сприймає, а тільки те, що викликає в неї глибокі переживання чи має якесь істотне значення.
Експерименти по перевірці пам'яті свідчать про те, що вона з часом перекручує сприйняття події. Посилання на викривлення, які допускає пам'ять, приводить до висновку, що відтворення у випадках, коли від події до допиту пройшло небагато часу, дозволяє детально відобразити сприйняте. Повну розповідь про те, що спостерігалося, можна одержати тоді, коли свідок допитується через найкоротший проміжок часу після події.
В слідчій практиці переважно зустрічаються показання осіб, які не ставили собі за мету обов'язково запам'ятовувати факти для викладу їх потім на допиті. Цією обставиною і визначається складність відтворення зафіксованого, уривчастість, неповнота відомостей і деталей події.
Так, очевидець автоподії часто обмежує увагу фактами, які найсильніше діють на його психіку. Наприклад, свідок - очевидець наїзду автомашини на велосипедиста показав, що він не запам'ятав ні обставин наїзду, ні зовнішнього вигляду автомашини. Він запам'ятав тільки те, як упав ящик з неї на велосипедиста (ящик, падаючи, ударив велосипедиста залізним кутом, перевертаючись, ударив ще раз і придавив його, розтрощивши голову і плече). Свідок зосередив увагу на потерпілому, а тому його показання в цій частині виявилися найповнішими. Спрямованість уваги в цьому випадку сприяла кращому запам'ятовуванню окремих обставин.
Дослідження мимовільного запам'ятовування в психології, як і дослід процесу допитів, свідчить про те, що особи запам'ятовують не тільки те, що справляє яскраве враження, а й фонові обставини, на які не спрямовано безпосередньої уваги. Тут доцільно застосувати тактичні прийоми допиту з використанням асоціативних зв'язків. До них належать: а) постановка додаткових запитань, заснованих на аналізі показань осіб і на використанні можливих асоціацій у допитуваного в момент спостереження події; б) постановка нагадуючих запитань (витяги з показань допитуваного чи відомостей з інших матеріалів справи з метою відновлення в пам'яті обставин спостережуваної події); в) пред'явлення в ході допиту речових доказів; г) допит на місці події (дійсне часткове відтворення обстановки спостережуваної події).
Третім етапом формування показань є відтворення сприйнятого. Воно залежить від ряду умов, у тому числі фізичного і психічного стану особи в момент відтворення. Особливе значення тут має здатність особи висловлювати свої думки. Ця здатність у кожної людини індивідуальна і залежить від її культурного рівня, розвитку інтелекту, словникового запасу. Тут
Loading...

 
 

Цікаве