WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Громадяни як суб’єкти цивільного права - Реферат

Громадяни як суб’єкти цивільного права - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Громадяни як суб'єкти цивільного права
Правоздатність і дієздатність громадян: виникнення, зміст і припинення, випадки обмеження. Визнання громадянина недієздатним.
Громадянин як суб'єкт історичного процесу розвитку матеріальної духовної культури є біосоціальною істотою. Він наділений природними і суспільно-юридичними якостями. До
природних належить його здатність розмовляти, мислити, мати свідомість тощо. Але їх мало для того, щоб бути учасником цивільно-правових відносин. Тут необхідні цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Цивільна правоздатність - це здатність мати цивільні права и обов'язки (ст.9 ЦК України). Цивільною правоздатністю володіє кожен громадянин, який є суб'єктом права, адже не можна бути суб'єктом цивільного права і одночасно позбавленим здатності мати цивільні права і обов'язки. Отже, 5- річна дитина, 17-річний підліток, повнолітня особа - всі вони є правоздатними.
Проте чи може 5-річна дитина мати цивільні обов'язки? На перший погляд здається, що їй належить цивільна правоздатність в розумінні здатності мати цивільні права. Це не так. Наприклад, 5-річна дитина одержала майно у спадщину і тим самим набула права власності на нього. Якщо ж спадкодавець мав борги, то 5- річна дитина як спадкоємець повинна відповідати за його борги в межах дійсної вартості успадкованого майна (ст.556 ЦК України). Розрахунки з кредиторами звичайно здійснюватимуть батьки дитини, а не вона сама. Але ж борги сплачуватимуться за рахунок спадкового майна, яке перейшло до дитини, а остання є носієм цивільного о6ов'язку сплатити їх.
Всі громадяни незалежно від віку мають цивільну правоздатність. Правоздатними є і громадяни, як внаслідок душевної хвороби або недоумства не можуть розуміти значення своїх дій. Отже, громадяни володіють цивільною правоздатністю незалежно від стану свого здоров'я. Цивільна правоздатність виникає в момент народження громадянина. А якщо передчасні пологи? Наприклад, дитина народилася через 7 місяців вагітності, а потім померла. Чи була вона су6'єктом цивільного права? Чи володіла правоздатністю? Припустимо, що поки дитина була жива, відкрилася спадщина. Чи набула вона право спадкоємства? А потім, коли дитина померла, чи відкривається спадщина? ЦК України (ч.2 ст.9) не зв'язує виникнення правоздатності з фактом життєздатності дитини, що народилася. Важливо, щоб вона народилася живою і не раніше 6 місяців вагітності. Навіть, якщо вона житиме дуже короткий час, і народження і смерть реєструються окремо в органах ЗАГСу. Так визначається початок виникнення правоздатності. Припиняється правоздатність громадянина з його смертю. Цивільна правоздатність як суспільно-юридична якість громадянина характеризується певними рисами: вона визнається в однаковій мірі за всіма громадянами України та інших суверенних держав (ст.9 ЦК України). В зазначеній нормі втілено конституційний принцип рівності громадян як суб'єктів цивільних прав і цивільних обов'язків. Саме тому і правоздатність громадян закріплюється в цивільному законодавстві як рівна для всіх і однакова для кожного незалежно від походження, і соціального і майнового становища, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання, інших обставин. Цивільне законодавство (ст.12 ЦК України) також передбачає реальність і гарантованість правоздатності.
Це означає: а) жоден громадянин за своє життя не може бути позбавлений цивільної правоздатності. Як відомо, вона припиняється із смертю громадянина. Законодавству дореволюційної Росії відомі норми, які передбачали позбавлення цивільної правоздатності як міру кримінального покарання за вчинення деяких злочинів. Сучасне кримінальне законодавство не знає такої міри покарання; б)ч.1 ст.12 ЦК України не виключає обмеження цивільної правоздатності у випадках і в порядку, передбачених законом. Як бачимо, вказана норма носить відсильний характер - відсилає до кримінального законодавства, зокрема до КК України, який передбачає і такі види покарання, як заслання, висилка, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю. У випадках засудження на підставі вироку до зазначених мір покарання громадянин позбавляється можливості на свій розсуд обирати місце проживання і рід занять. Обмеження правоздатності громадянина носить строковий характер - до 5 років (ст.ст.27,28 КК України).
Застосування зазначених мір покарання здійснюється в судовому порядку; в) громадянин не може розпорядитися своєю правоздатністю, оскільки вона носить непередаваний, невідчужуваний характер. Але, чи може громадянин відректися від своєї правоздатності? 3 цього приводу цивільне законодавство передбачає норму, в силу якої угоди, спрямовані на обмеження правоздатності, є недійсними (ч.2 ст. 12 ЦК України). Вона передбачає цивільно-правову санкцію за протиправну поведінку громадян, яка виявилася в укладанні угоди, спрямованої на обмеження правоздатності. Практиці відомі випадки, коли між чоловіком і дружиною укладається угода, за якою дружина зобов'язується не вступати до вищого навчального закладу. Така угода є недійсною - вона обмежує правоздатність дружини: позбавляє її можливості самостійно обирати рід занять.
Які ж права може набути громадянин як правоздатна особа? Невичерпний перелік містить ст. 10 ЦК України: громадяни можуть відповідно до закону мати майно в особистій власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном) успадковувати і заповідати майно, обирати рід занять і місце проживання, мати права автора твору науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу, раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка, а також інші майнові и особисті немайнові права. В ЦК України передбачає також інші особисті і майнові права, які може мати правоздатний громадянин, наприклад право на захист честі гідності, на власне зображення (ст.ст.7, 511 ЦК України). В ЦК України (ст. 10) визначено зміст правоздатності громадян. При цьому слід звернути увагу на те, що цивільна правоздатність не є сумарним виразом цивільних прав, які може мати громадянин. Це якісна, а не кількісна категорія. Саме тому зміст цивільної правоздатності полягає у можливості набуття зазначених прав, а не в цілій сукупності. Отже, є видимість між цивільною правоздатністю і суб'єктивним цивільним правом, яке є в наявності у громадянина або якого він не може набути за певних умов. Цивільна правоздатність - це передумова правоволодіння, тобто наявності у громадянина цивільних прав і обов'язків. Це також здатність (можливість) мати цивільні права і обов'язки в майбутньому, тобто бути суб'єктом цивільних прав і обов'язків. Співвідношення між правоздатністю (як здатністю, можливістю мати цивільні права) і суб'єктивними цивільними правами таке, як між можливістю і дійсністю.
Можливість перетворюється у дійсність за певних умов, так само і здатність мати цивільне право (правоздатність) перетворюється у суб'єктивне цивільне право черезюридичний факт (факти). Наприклад, громадянин здатний мати право користування жилими приміщеннями у державному жилому фонді. Для
Loading...

 
 

Цікаве