WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виконання юридичних обов'язків у цивільному праві - Реферат

Виконання юридичних обов'язків у цивільному праві - Реферат

Нормативним актом може допускатися за певних умов заміна предмета обов'язку, коли кредитор погоджується прийняти від боржника замість одного предмета, передбаченого у зобов'язанні, інший.
Здійснена у встановленому порядку заміна предметавиконання вважається належним виконанням. Виконання цивільно-правового обов'язку підпорядковано певним принципам: належного і реального виконання. Принцип наївного виконання обов'язку означає., що воно має бути здійснене відповідно до всіх умов зобов'язання; предмети суб'єкти, місця, строки і способи виконання. Вимога належного виконання обов'язку повинна перевірятися з погляду закону, договору, а також відповідних вимог, що звичайно ставляться. Принцип реального виконання обов'язку тісно зв'язаний з принципом належного виконання і стосується лише предмета. Зобов'язання повинно бути виконане у натурі - така вимога закону (ст.208).
Реальне виконання - це виконання, яке відповідає умовам щодо предмета обов'язку, тобто боржник повинен вчинити дії по наданню кредитору благ, які є предметом обов'язку. Реальне виконання обов'язку не допускає його заміни відшкодуванням збитків і сплатою неустойки. Принцип реального виконання набуває особливого значення у договірних відносинах між організаціями, оскільки майновий інтерес колективу може не співпадати з Інтересами споживача. Виробничнику краще іноді сплатити штраф, відшкодувати збитки, ніж виконувати обов'язок у натурі. Однак, оскільки його продукція потрібна споживачеві, то з цим необхідно рахуватися, тобто забезпечити реальне виконання обов'язку. У випадку невиконання обов'язку по передачі індивідуально-визначеної речі у власність або користування кредитор вправі вимагати відібрання цієї речі у боржника і передачі йому. Такий спосіб реалізації принципу реального виконання може бути реалізований через суд або арбітраж. Якщо предметом обов'язку є речі, визначені родовими ознаками, то правом вимагати примусової їх передачі наділені організації. В умовах розвитку товарного ринку це правило не втрачає свого значення хоча б тому, що дає підстави для оцінки порядності контрагента. Крім того) правило ч.2 ст.208 - це право кредитора, і йому самому вирішувати: чи розірвати договір і укласти його з іншим контрагентом, чи вимагати примусового виконання. Таке право кредитора має свої межі - принцип реального виконання діє у межах господарського року.
У правовідносинах з участю громадян кредитор лише вправі вимагати стягнення збитків, сплати неустойки. Громадянин, який не одержав річ по одному договору) може укласти договір з іншим контрагентом на ту саму річ. Принцип реального виконання передбачений у ч.4 ст.208 ЦК України: у випадку невиконання боржником обов'язку по виконанню роботи кредитор вправі виконати цю роботу за рахунок боржника. Однак, дане правило застосовується лише тоді, коли це прямо передбачено законом. Так, якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені дефекти і генеральний підрядник не усуне їх у строки, встановлені сторонами, то замовник вправі усунути Їх сам за рахунок генерального підрядника. Правило ч.4 ст.208 ЦК. України конкретизується у спеціальних нормах, які регулюють відносини з приводу обов'язку боржника виконати певну роботу (наприклад, ст.ст.344,264 ЦК України).
Відповідну роль у забезпеченні виконання зобов'язання виконує система штрафних санкцій і санкцій у формі цивільної відповідальності - стягнення збитків.
Суб'єкт виконання
Суб'єктами виконання цивільно-правових обов'язків є особи, до яких звернуто вимогу закону щодо заборони певної поведінки, або особа, яка взяла це на себе добровільно. Відповідно до цивільного законодавства суб'єктами виконання пасивних обов'язків, передбачених забороною, є громадяни, які не досягли 15 років, а також організації (юридичні особи та інші). Вимога загальної заборони щодо організації реалізується у позитивних обов'язках її працівників і виконується як їхні трудові обов'язки.
Юридичні обов'язки пасивного характеру громадян виконуються у формі бездіяльності, тобто це є утримання від вчинення дій, заборонених законом. Аналогічно виконуються носієм суб'єктивного права обов'язки, що визначають межі здійснення права. Суб'єктом виконання юридичних обов'язків, які входять до змісту цивільно-правового зобов'язання, є боржник, на якому лежить обов'язок вчинити відповідні дії і від якого кредитор вправі вимагати їх вчинення. У більшості випадків боржник сам вчиняє такі дії. Проте закон (ст. 164 ЦК України) допускає покладення виконання на третю особу. Останнє має свої особливості у відносинах між організаціями та відносинах з участю громадян. Цивільно-правовий обов'язок, зв'язаний з особою громадянина-боржника, повинен виконуватися особисто.
Ця необхідність може бути зумовлена суттю зобов'язання, наприклад, у відносинах, які виникли Із договору літературного замовлення. автор зобов'язується особисто написати замовлений твір і не може передати його виконання третім особам. У ряді випадків особистий характер виконання враховується законодавцем при встановленні правил, які регулюють окремі види зобов'язань. Так, у ст.389 ЦК України зобов'язує повіреного виконати дане йому доручення особисто, ст.333 передбачає, що громадянин може прийняти на себе виконання робіт зо договором підряду за умови виконання їх особистою працею. Якщо у законі немає вимоги особистого виконання боржником своїх юридичних обов'язків за даним договором, якщо це також не випливає із суті зобов'язання, а кредитор зацікавлений в особистому виконанні їх боржником, то сторони вправі включити відповідну умову у договір.
Виконання ж обов'язку, який не носить особистого характеру (передача речі, сплата грошової суми), може бути реалізовано шляхом покладення на третю особу. Наприклад, позичкодавцю байдуже, хто поверне борг - боржник або третя особа. Власне ця можливість виконання обов'язку третьою особою закріплена у ч.3 ст. 164 ЦК України, яка зобов'язує кредитора прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою. Відмова кредитора від прийняття виконуваного обов'язку за мотиву виконання його не боржником, а третьою особою тягне за собою прострочення у прийнятті виконання.
Разом з тим, якщо з часом виявиться, наприклад, неякісність виконаного, кредитор зможе захистити свої інтереси лише за умови, що боржник поклав виконання на третю особу. Якщо ж вона виконала юридичний обов'язок боржника за своєю ініціативою, кредитор не одержить захисту, оскільки боржник не покладав виконання на третю особу і тому не відповідає за неї. Сама третя особа не може нести відповідальність за свої дії, оскільки у неї не було обов'язків, за порушення яких потрібно відповідати. Організація виконує обов'язки у зобов'язальних відносинах
Loading...

 
 

Цікаве