WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виконання юридичних обов'язків у цивільному праві - Реферат

Виконання юридичних обов'язків у цивільному праві - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Виконання юридичних обов'язків у цивільному праві
Юридичні обов'язки у системі механізму цивільно-правового регулювання займають вирішальне значення. Власне за допомогою їх виконання створюється атмосфера поваги до вимог закону, прав та інтересів громадян, організацій. В умовах докорінної перебудови економіки виконання цивільно-правових обов'язків - це та договірна дисципліна, яка необхідна не лише для економіки, а й для суспільства в цілому. У виконанні цивільно-правових обов'язків завжди проявляється результат правової активності, правосвідомості носія обов'язку.
Виконання обов'язку являє собою правомірну поведінку і тому йому властиві риси, які характеризують останню. Виконання активного цивільно-правового обов'язку - це вчинення дії, яка за структурними елементами відповідає змісту обов'язку, носієм якого є зобов'язана особа. При виконанні пасивних обов'язків особа не вчиняє дій, які забороняє закон, і тим самим виконує вимогу закону. Держава, нормуючи поведінку громадян і діяльність колективів, забезпечує їм можливість свободи вибору власної поведінки, звичайно, у межах, визначених певними суспільними зв'язками. Вибір поведінки на основі необхідності і у межах правового та іншого соціального нормування є вільним.
При виконанні активного обов'язку свобода вибору виконання полягає не в тому, виконувати чи не виконувати обов'язок, а у виборі поведінки, яка б привела до належного його виконання, тобто коли параметри вчиненої дії відповідають параметру обов'язку зобов'язаної особи. Аналогічно вирішується питання щодо свободи вибору поведінки при виконанні пасивного обов'язку. Якщо у зобов'язаної особи відсутня свобода вибору, то невиконання обов'язку не може визнаватися неправомірною поведінкою.
Важливим для характеристики цивільно-правового обов'язку є питання: чий інтерес задовольняється при виконанні цивільно-правового обов'язку. Інтерес у праві не може бути здійснений, якщо у ньому не виражено інтересу держави. Якщо держава не заінтересована у тій чи іншій поведінці громадян чи діяльності організацій, вона не створює норм для їх регулювання. У цивільно-правовому обов'язку виражено інтерес держави. Але такого роду обов'язки - це обов'язки перед контрагентом. Тому у літературі і підкреслюється власне ця сторона. Так, А.К.Юрченко визначає обов'язок як забезпечену законом міру необхідної поведінки для задоволення визнаного законом інтересу уповноваженого 3 інтересом уповноваженого обов'язок зв'язує Ю.К.Толстой Деякі автори взагалі не включають інтерес у визначення обов'язку.
Звичайно, що при виконанні цивільно-правового обов'язку реалізується інтерес уповноваженого. Разом з цим будь-який суб'єкт права, не маючи інтересу, не буде вступати у правовідносини. Постачальник, поставляючи за договором продукцію, забезпечує здійснення суб'єктивного права контрагента на отримання продукції, реалізує його інтерес. Однак виконанням такого обов'язку він реалізує і свій госпрозрахунковий інтерес. Тому юридичний обов'язок можна визначити як забезпечену законом міру необхідної поведінки, в якій виражено інтерес держави, уповноваженого суб'єкта і зобов'язаної особи. Вчиняючи певні дії, зобов'язана особа має на меті припинити свій обов'язок. Дією, яка самостійно викликає правові наслідки, є і прийняття виконаного другою стороною. Отже, дії, що вчиняють такі суб'єкти у процесі виконання цивільно-правових обов'язків, - це односторонні угоди. Таким чином, виконання обов'язку у зобов'язальних правовідносинах за юридичною природою являє собою односторонню угоду. Виконання обов'язків у зобов'язальних відносинах повинно оформлятися за правилами ст.216 ЦК України.
Предмет і принципи виконання цивільно-правових обов'язків
Предмет виконання обов'язку - певні матеріальні або духовні блага (речі, виражені в об'єктивній формі, результати інтелектуальної творчості, послуги тощо), у зв'язку із передачею і створенням яких встановлюються обов'язки. Тільки з передачею предмета зобов'язання кредитор набуває благ, заради яких він вступав у цивільні правовідносини. У більшості випадків предмет виконання визначається кількісними та якісними показниками. Кількість - це властивість предмета виконання, яка допускає значну кількість його визначень, а сторони обирають будь-який із можливих з урахуванням особливостей предмета. Для цього вони можуть використати загальноприйняті міри довжини, обсягу, потужності, ваги та ін. Порушення кількісних показників належить до порушень умов Щодо предмета виконання - сукупності істотних його властивостей, яким, за умов зобов'язального правовідношення, повинен відповідати предмет виконання. Вимоги до якості предмета виконання обов'язку визначаються певним способом, що передбачається законом, плановим актом, договором або випливає із суті обов'язку.
Так, Положення про поставки продукції передбачає, що продукція, яка поставляється, повинна відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, яка встановлює вимоги до якості, зразкам (еталонам). У договорі сторони можуть передбачати більш високі вимоги до якості порівняно із стандартами, технічними умовами, іншою документацією, зразками (еталонами). У договорі підряду на капітальне будівництво якісні показники будівельного об'єкта передбачаються у належно затвердженій документації. У свою чергу, наприклад, вантажовідправник, пред'являючи вантаж, для збереження якого від втрат, недостачі, псування і пошкодження при перевезеннях необхідна тара, повинен забезпечити належною тарою, що відповідає стандартам, а вантажі, на, тару і упаковку яких стандарти не встановлені, тарою, яка б забезпечувала повну їхню схоронність.
Відповідність якості предмета змісту обов'язку має бути повною. Можливість передачі речей) які не відповідають передбаченим показникам, вирішується по-різному. Так, законом заборонено приймати будівельні об'єкти з недоробками і дефектами. Інші правила передбачають поставку продукції (товару): прийняття такого виду продукції можливе лише за згодою покупця з відповідними негативними наслідками для постачальника. За загальним правилом цивільно-правові обов'язки мають один предмет. Іноді предмет виконання визначається певним вибором з кількох (не менше двох). Боржнику, зобов'язаному вчинити один з двох або більше предметів виконання, належить право вибору (ст. 172). Таке право у силу запону, договору або суті обов'язку може належати й кредитору.
Вибір, здійснений уповноваженою особою, є обов'язковим для другої сторони. Від альтернативних зобов'язань слід відрізняти факультативні, де передбачається один предмет, але у випадку неможливості виконання боржник вправі замінити його іншим, передбаченим у зобов'язанні.
Loading...

 
 

Цікаве