WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види слідів рук - Реферат

Види слідів рук - Реферат

якісного слідоутворення.
Таким чином, під безбарвними слідами папілярних ліній треба розуміти сліди, утворені сумішшю поту, жиру та відмерлих клітин шкіри. Ця суміш і є слідоутворюючою речовиною. При утворенні сліду частина слідоутворюючої речовини переходить на об'єкти, що обумовлено прилипанням (адгезією) цієї речовини до поверхні об'єкту. Обов'язковою умовою прилипання є "зволоження" слідоутворюючою речовиною поверхні об'єкта, на якому залишаються сліди, що можливе лише при наявності рідких або напіврідкихречовин, які є в слідоутворюючій речовині у вигляді поту та жиру.
Різноманітні об'єкти навколишнього середовища зволожуються різними речовинами не однаково. Так, полірований метал не змочується жирними кислотами, які відіграють значну роль у слідоутворенні. Цим, можливо, значною мірою пояснюється слабка вираже-ність слідів папілярних ліній на полірованому металі.
На інтенсивність прилипання впливають також домішки в слідоутворюючій речовині та забрудненість поверхні об'єктів. В одних випадках ці домішки та забруднення збільшують адгезійну властивість слідоутворюючої речовини, в інших - зменшують. Крім властивості прилипання, на утворення слідів та їх збереження значно впливають кількість поту та жиру в слідоутворюючій речовині. При малій кількості жиру, що нерідко пов'язано з частим доторканням пальців до різноманітних предметів, утворюються менш стійкі сліди. У виділеннях шкірних покривів пальців чисто вимитих рук міститься мало жиру, тому сліди, залишені такими руками, утворюються виключно за рахунок поту і після висихання не завжди можуть бути виявлені за допомогою порошків. Слідоутворююча речовина може зазнавати дії речовин (лаків, солей тощо), що вкривають поверхню об'єкта, в результаті чого виявити сліди буде неможливо.
Для утворення слідів має значення структура поверхні об'єкта. Об'єкти з пористою або волокнистою структурою (папір, шкіра, тканини тощо) в силу капілярних властивостей втягують у свою товщу речовину, яка утворює сліди. При цьому піт втягується краще, ніж жир. Слідоутворююча речовина, в залежності від кількості та тривалості доторкання пальців до поверхні об'єктів з крупнопористою структурою, втягується поверхнею об'єкта, і слід немовби розпливається, узори папілярних ліній втрачають чіткі обриси і сліди набирають вигляду контурної плями (мазка).
Слідоутворююча речовина не проникає в товщу таких об'єктів, як пластмаси, скло і т. ін., в яких мікропори заповнені смолами, гумою тощо ,і не розпливається, а міцно зчеплюється з їх поверхнею. Такі поверхні добре сприймають і зберігають сліди. При утворенні слідів, крім перелічених чинників, суттєве значення має час контакту папілярних ліній з поверхнею об'єкта та сила натискання. Основу утворення слідів, як вказувалось вище, становить прилипання частини слідоутворюючої речовини до поверхні об'єкта. Процес прилипання відбувається миттєво, якщо тільки поверхня об'єкта не вкрита частками побічної речовини, наприклад пилом. В останньому випадку час контакту для створення сліду повинен бути більшим, щоб слідоутворююча речовина змогла просочити шар пилу і ввійти в контакт безпосередньо з поверхнею об'єкта, якщо ж шар пилу має значну товщину і слідоутворююча речовина не може просочити її, то липкість слідоутворюючої речовини нейтралізується, і сліди на поверхні об'єкта не залишаються, або відтворюються лише контури пальців.
Слідоутворююча речовина складається з великої кількості вологи, яка при кімнатній температурі швидко випаровується. Тому в слідах через деякий час залишаються лише нелеткі речовини, від яких залежить стійкість та збереження слідів. Із збільшенням часу контакту папілярних ліній з поверхнею об'єкта збільшується вміст нелетких речовин у слідах, а отже, сліди стають більш стійкими. До нелетких або малолетких речовин відносяться жири, кислоти та солі.
Сила натискання впливає на відображення папілярних ліній у слідах. Під час слабкого натискання (доторкування пальцями руки) сліди можуть не залишитися навіть на ідеально рівній поверхні - склі. При сильному натисканні в сліді залишається більше слідоутворюючої речовини, що також впливає на стійкість слідів.
Іноді сліди зберігаються довгий час на поверхні чистих металів. Це пояснюється тим, що складові слідоутворюючої речовини вступають в реакцію з металом і створюють міцне з'єднання. Однак подібні сліди нерідко малочіткі.
Отже, можна зробити такі висновки:
1. Безбарвні сліди пальців рук зберігаються практично необмежений час, якщо тільки вони не піддаються хімічному, механічному чи температурному впливу з боку сприймаючої поверхні або навколишнього середовища.
2. На глянцевих поверхнях пальцеві сліди можуть зберігатися під дощем протягом кількох діб (близько 7) і деякий час - у снігу та воді (близько 14 діб). В останньому випадку перед обробкою сліду необхідно дати йому поступово відтанути або обсохнути.
3. Сліди папілярних узорів легко змиваються органічними роз
чинниками - спиртом, гасом, бензином тощо. Водою легко змиваються сліди, утворені переважно потом.
4. Під дією високої температури (200-300 °С) свіжі потожирові
сліди буріють, спікаються і стають більш видимими. Але свіжі сліди,
утворені потом, при такій температурі зникають.
Використана Література
1. Андрианова В. А., Евсиков В. Н., Зуев Е. И., Теткин С. И. Выявление бесцветных пальцевых следов порошками на различных поверхностях // Сборник работ по криминалистике (дактилоскопические исследования). 1957.- М-С.37-64.
2. Ароцкер Л. Е., Грановский Г. Л. Неточное определение участка папиллярного узора ведет к ошибке // Практика криминалистической экспертизы. Сб. 1-2.-М, 1961.-С. 195-198.
3. Баканова Л. П. Дактилоскопические исследования: Учебное пособие -Ташкент, 1980 г. - 52 с.
4. Берзин В. Ф., Фокина А. А. О локализации участков ладонной поверхности рук человека по деталям папиллярных узоров // Криминалистика и судебная експертиза. Вып. 3- Киев, 1966-С. 199-212.
5. Бобырев В. Г., Фильков В. И. Модификация химического способа выявления следов рук // Повышение эффективности криминалистических экспертиз при расследовании преступлений.- Волгоград, 1988.- С. 30-33.
6. Бобырев В. Г., Гаглошвили А. У. Применение магнитного порошка для выявления потожировых следов на пористых поверхностях // Экспертная практика и новые методы исследования. Экспресс-информация.- Вып. 17.- М., 1989.-С. 4-8.
7. Выявление отпечатков пальцев с помощью вакуумного напыления // В помощь экспертам.-М., 1976.
8. Гардаускас Ю. Ю. О некоторых недостатках подготовки материалов для экспертизы следов рук // Экспертиза при расследовании преступлений (информационные материалы). Вып. 7.- Вильнюс, 1969.- С. 18-23.
9. Герасимов В. Дактилоскопия // Наука и жизнь. № 1.- С. 79-83.
Loading...

 
 

Цікаве