WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види слідів рук - Реферат

Види слідів рук - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Види слідів рук
У результаті взаємодії злочинця з об'єктами матеріального середо-вища місця події залишаються різноманітні сліди, найчастіше це сліди рук. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук з метою їх використання для розшуку злочинців та розслідування злочинів - важливе завдання спеціаліста-криміналіста під час огляду місця події і проведенні експертиз. Криміналістичне значення слідів рук полягає в тому, що за їх допомогою можна з'ясувати різні обставини справи за розмірами сліду папілярного узору, шириною папілярних ліній та відстанню між ними встановлюють стать та вік особи, за взаємним розміщенням слідів на слідосприймаючій поверхні визначають механізм їх утворення, руку та палець, якими вони були утворені.
Але основне значення слідів рук у тому, що вони широко викори-стовуються для криміналістичної ідентифікації. Властивості папілярних узорів - індивідуальність, сталість та відновлюваність - роблять їх найбільш цінними об'єктами криміналістичної ідентифікації. Як ідентифікуючі об'єкти найчастіше виступають сліди пальців рук, однак ідентифікувати особу можна також за слідами долонь рук та слідами ступнів.
Сліди рук на місці пригоди залишаються набагато частіше, ніж інші сліди. Вони можуть бути виявленими на різноманітних поверхнях предметів, яких торкався злочинець. Найчастіше це відчинені або зламані злочинцем вікна, двері, віконні чи дверні ручки, обв'язки, рами, скло, підвіконня, меблі тощо. Сліди рук можуть залишатися і на тих предметах, які злочинець переміщав. Якщо злочинець вмикав або вимикав електричне освітлення, сліди його рук можна виявити на електричних лампочках, вимикачах. Під час огляду автомобіля сліди рук знаходять на кермі, дверцятах, їх склі та ручках, вітровому склі, на інших предметах та деталях.
У практиці роботи правоохоронних органів сліди папілярних узорів трапляються на різноманітних предметах, прийоми знаходження, фіксації та дослідження яких визначаються багатьма чинниками: структурою та кольором поверхні об'єктів, кількістю та якістю речовини, яка утворює сліди, розподіленням її на поверхні шкіри та особливостями слідоутворення.
Для того, щоб оволодіти прийомами та засобами виявлення, фіксації та дослідження слідів, потрібно розуміти не тільки юридичну суть явищ, в результаті яких виникають сліди, але й їх природничонаукову основу.
У формуванні сліду беруть участь щонайменше два об'єкти: слідоутворюючий та сприймаючий, а найчастіше три - слідоутворюючий, сприймаючий та речовина сліду. Поняття слідоутворюючого та слідосприймаючого об'єкта завжди конкретне по відношенню до визначеного сліду. Механіка формування сліду така, що обидва взаємодіючі об'єкти теоретично і нерідко практично отримують зміни (сліди). При цьому із-за різних фізичних та інших властивостей дія одного об'єкту на інший буває більш значною та помітною.
Об'єкти слідоутворення необхідно підрозділяти на утворюючі та сприймаючі не за механізмом слідоутворення, простіше та точніше їх визначати щодо кожного сліду. При цьому завжди і без особливих труднощів можна встановити об'єкт, на якому розташований даний слід, і виділити таким чином об'єкт, який утворив слід. Крім того, у відношенні цілої групи слідів є наперед визначені утворюючі об'єкти, які практично носіями слідів не бувають. Передусім це стосується папілярних узорів на руках і ногах, які завжди є об'єктами, які утворюють сліди.
Поділ слідів на створюючи та сприймаючі визначається співвід-ношенням їх фізичних та інших властивостей, які виявляються в даних конкретних умовах слідоутворення. Так, для формування об'ємних слідів твердість сприймаючого об'єкта не повинна перевищувати твердості утворюючого, тільки в цьому випадку виступаючі частини утворюючого об'єкта, можуть піддати деформації сприймаючий.
Поняття речовини сліду повинно бути відокремлене від поняття речовини сприймаючого об'єкта. Речовина сліду може бути твердою або рідкою і складатися з різних за величиною часток. Вивчення властивостей речовини сліду має велике трасологічне значення: вона визначає адекватність та можливість відображення ознак у слідах. Речовина сліду може складатися з речовини самого слідоутворюючого об'єкта, суміші цих речовин або речовини, яка випадково потрапила на поверхню одного з об'єктів, які беруть участь у процесі слідоутворення. В останньому випадку речовина за походженням може і не бути зв'язаною з розслідуваним злочином.
Вивчаючи механізм формування слідів папілярних узорів, не можна розглядати один об'єкт (сприймаючий) як активний, визначальний, а інші (сприймаючий та речовину сліду) як пасивні, нейтральні. На особливості сліду впливають властивості всіх об'єктів. Так, особливості сліду пальця руки залежать не тільки від висоти, форми та пружності папілярних ліній шкіри, але й від властивостей сприймаючого об'єкта: властивості сприймати речовину сліду, забарвлювати слід (при слідах - відшаруваннях), придавати йому об'ємну форму (при вдавлених слідах). Сприймаючий об'єкт та речовина сліду визначають не тільки можливість слідоутворення, але й характер передачі ознак (крупність пилу впливає на чіткість видимих у сліді деталей будови папілярного узору), можливість їх спотворення, колір сліду тощо.
Слід формується в результаті взаємодії властивостей утворюючого та сприймаючого об'єктів, і ґрунтовно залежить від умов слідового контакту. Наприклад, форма та розміри сліду пальця руки багато в чому залежать від твердості та структури сприймаючого об'єкту - віконної замазки. Іноді слід відображає ознаки, які не відповідають властивостям об'єктів, що беруть участь у слідоутворенні. Джерело таких ознак необхідно шукати у явищах, які супроводжують слідоутворення (наприклад, термічна дія під час утворення слідів рук на льоду).
Для формування слідів необхідно, щоб подія пригоди привела у взаємодію утворюючий та сприймаючий об'єкти, тобто щоб був обу-мовлений слідовий контакт. Чітке відображення ознак можливе при безпосередньому доторканні об'єктів. Ділянки об'єктів, які доторкаються, називають контактуючими. Дія одного об'єкту на інший ґрунтується на тому, що слідоутворюючий об'єкт вносить зміни у сприймаючий або захищає ділянку поверхні сприймаючого об'єкта від змін, при цьому інший слідоутворюючий об'єкт змінює поверхню навколо захищеної ділянки. Такий спосіб формування слідів називають периферійним на відміну від першого способу - локального, при якому зміни локалізуються на ділянці контактування. Сліди перифірійної дії рідко зустрічаються на місцях злочинів і ще рідше бувають об'єктами дактилоскопічної експертизи. Прикладом такого сліду може бути висипання матеріалу, яким заповнені стінки сейфа, на руку, в результаті чого на об'єкті утворюється контур долоні.
Для утворення слідів периферійної дії не обов'язковий безпосередній контакт
Loading...

 
 

Цікаве