WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність у цивільному праві - Реферат

Відповідальність у цивільному праві - Реферат

неналежним чином, вважається винною у цьому, якщо не доведе протилежне. Так само й той, хто заподіяв шкоду особі або майну громадянина, вважається винним, якщо не доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Презумпцію вини у цивільному праві встановлено законодавцем, виходячи з міркувань доцільності, найповнішого захисту інтересів громадян і організацій.
Боржник, що не виконав договірного зобов'язання, або заподіювач позадоговірної шкоди краще обізнаний з обставинами, в яких йому доводилося діяти, і які так чи інакше впливали на заподіяння шкоди, ніж контрагент за договором, чи відповідно потерпілий. Тому їм легше довести свою невиновність, ніж кредитору за договором або потерпілому їхню вину. Як зазначалося вище, за загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає лише при наявності вини особи, що заподіяла договірну або позадоговірну шкоду. Але відповідно до ст.209 ЦК України у договорі може бути передбачене й інше, а саме, що відповідальність за невиконання зобов'язання настає незалежно від того, винен боржник чи ні.
Крім того, ряд винятків із загального принципу цивільно-правові відповідальності (принципу вини) безпосередньо передбачено у законодавстві, і у цих випадках відповідальність настає незалежно від того чи винен боржник у невиконанні договору, чи особа, що заподіяла позадоговірну шкоду. Тут досить, щоб були наявними об'єктивні умови відповідальності: шкода, протиправність дій особи, необхідний причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою. Таку підвищену відповідальність передбачено, зокрема, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань при здійсненнім підприємницької діяльності. Тут боржник може звільнятись від відповідальності лише довівши, що належне виконання зобов'язання стало неможливим внаслідок непереборної сили (стихійні явища, військові дії тощо). Підвищену відповідальність передбачено також в ст.ст.213, 418, 450 ЦК України.
Підстави звільнення боржника від відповідальності.
Випадок та непереборна сила. Коли психічний стан особи, яка заподіяла шкоду характеризується відсутністю вини, ми говоримо, що має місце простий випадок ("сазих"), за який заподіювач шкоди відповідальність не несе. Але, як зазначено вище, у договорі може передбачатися підвищена відповідальність, а іноді підвищена відповідальність (і за вину і без вини - за випадок) передбачено безпосередньо у законі. У таких випадках, як правило, заподіювач шкоди звільняється від відповідальності, якщо доведе не відсутність своєї вини, а те, що шкода виникла через непереборну силу. Необхідно розрізняти поняття простого випадку і непереборної сили.
Щодо змісту поняття "непереборна сила", то у юридичній літературі є різні погляди. На нашу думку, мають рацію вчені, які зв'язують його з поняттям випадкового причинного зв'язку (Б.С.Антімонов, Д.М.Генкін, І.Б.Новицький, Л.А.Лунц, Г.К.Матвєєв, К.А.Флейшиць).
Поняття "непереборна сила" та "явища стихійного характеру" як обставини, що звільняють від відповідальності за деякими нормами цивільного права розглядаються судовою та арбітражною практикою, а також більшістю наших юристів як поняття ідентичні. Можна говорити про те, що шкода виникла у результаті непереборної сили у випадках, коли між діями (бездіяльністю) боржника за договором та заподіювана позадоговірної шкоди і шкодою причинний зв'язок є випадковим. Другою ознакою вказаного поняття є зовнішній характер певної події.
Отже, під "непереборною силою" слід розуміти зовнішній фактор (наприклад, щодо джерела підвищеної небезпеки чи діяльності боржника). Найчастіше при цьому мається на увазі стихійне явище, хоча може бути також явище суспільного порядку. Інакше кажучи, якщо шкода була результатом спільних дій зовнішнього фактору (що не перебуває у причинному зв'язку з діяльністю даної особи) і дій даної особи, а причинний зв'язок між діями останньої і шкодою є випадковим, - слід вважати, що мала місце "непереборна сила", внаслідок чого й заподіяно шкоду.
Наприклад, у результаті землетрусу сталася аварія пасажирського поїзда, здоров'ю багатьох пасажирів було завдано шкоди. Остання є необхідним наслідком сумісних дій залізниці і "зовнішнього" фактора - землетрусу. Якщо взяти ізольовано діяльність залізниці, то між її діями і шкодою зв'язок є випадковим, оскільки не організаційні, технічні, господарські та інші дефекти у діяльності залізничного транспорту, а лише приєднання і вплив зазначеного зовнішнього фактора зумовили виникнення шкоди. Питання щодо характеру причинного зв'язку у тому чи іншому випадку вирішується з урахуванням усіх обставин конкретного випадку. Той самий наслідок в одному випадку буде випадковим, а в іншому може виступати як об'єктивна необхідність. Отже, і подія, в одних умовах визнана непереборною силою, в інших умовах місця і часу такою не буде.
Поняття непереборної сили нерозривно зв'язано з поняттям випадкового причинного зв'язку, тоді як поняття простого випадку означає певний психічний стан особи, що характеризується відсутністю вини. Шкода, зумовлена дією непереборної сили, не може бути відвернута не тільки даною особою, а й усіма іншими. Запобігти цій шкоді у принципі не можна, оскільки тут йдеться про випадкові причинні зв'язки, які взагалі не можуть бути передбачені. Коли має місце випадкове (у розумінні відсутності вини) заподіяння договірної шкоди, то такій шкоді у принципі можна запобігти, її можна відвернути (зрозуміло, у випадках, коли є необхідний причинний зв'язок між діями даної особи та шкодою), оскільки шкода була закономірним наслідком поведінки відповідальної особи, хоча й не могла бути відвернута останньою.
Вина кредитора та її наслідки. У деяких випадках невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником може статися з вини кредитора. Зокрема, кредитор може не прийняти виконання, запропоноване боржником, або не вчинити дій, без яких неможливо виконати зобов'язання. Наприклад, кредитор, не надає боржникові матеріалу, з якого останній за договором має виготовити якусь річ.Відповідно до ст.210 ЦК України, коли невиконання або неналежне виконання договірного зобов'язання зумовлене умислом або необережністю кредитора, боржник звільняється від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.
Буває і так, що невиконання зобов'язання є наслідком вини обох сторін: і кредитора, і боржника. У цих випадках боржник не звільняється від відповідальності, але розмір його відповідальності може бути відповідно зменшений (ст.211 ЦК України). У зобов'язаннях із заподіяння шкоди, тобто в позадоговірних зобов'язаннях, враховується інший вид необережної вини: груба необережність потерпілого, а також інакше визначаються юридичні наслідки умислу або грубої необережності потерпілого. Розмір відповідальності заподіювача шкоди повинен бути зменшений або, як і у договірних зобов'язаннях, заподіювач шкоди звільняється від відповідальності.
Види цивільно-правової відповідальності.
Законом передбачаються різні види відповідальності. Так, залежно від підстав виникнення правовідносин, за порушення яких виникає відповідальність, остання поділяється на договірну та позадоговірну. При невиконанні обов'язку, що випливає з укладеного договору, настає договірна відповідальність. Наприклад, відповідальність постачальника за порушення передбачених договором поставки строків або
Loading...

 
 

Цікаве