WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність у цивільному праві - Реферат

Відповідальність у цивільному праві - Реферат

воно має. Наприклад, неодержані підприємством планові прибутки внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання щодо поставки сировини. Відповідно до ст. 203 ЦК України обидва зазначені вище види збитків підлягають відшкодуванню. Протиправність дій боржника і заподіювача шкоди як умова цивільно-правової відповідальності. Для того, щоб виникла відповідальність, дія або бездіяльність, якою заподіяно договірну або позадоговірну шкоду, мають бути протиправними, тобто забороненими законом. У сфері цивільних правовідносин протиправні дії (бездіяльність) порушують не лише об'єктивну норму права, а й суб'єктивне право тієї чи іншої особи.
До протиправних дій (бездіяльності) слід, за загальним правилом, віднести як невиконання або неналежне виконання договору, так і заподіяння позадоговірної шкоди особі чи її майну. Положення про те, що невиконання або неналежне виконання договору є дією протиправною, випливає як із змісту норм, що містять загальні положення права зобов'язань (наприклад, ст. 151 ЦК України), так і з норм, які регулюють відносини, що виникають з окремих договорів. У деяких випадках невиконання договору може бути дією правомірною. Тоді боржник за невиконання або неналежне його виконання відповідальності не несе.
З юридичного погляду немає принципової різниці між дією і бездіяльністю. Як невиконання або неналежне виконання договору, так і заподіяння позадоговірної шкоди може бути здійснене не лише шляхом вчинення певних дій, а й у результаті утримання особи від дії, яку вона за законом чи договором зобов'язана була виконати.
Так, правомірним буде невиконання зобов'язання або його виконання без урахування укладеного договору, якщо компетентний орган, якому підпорядковані контрагенти по договору, змінив або анулював завдання, яке лежало в основі договору. Такий висновок випливає із змісту ст.221 ЦК України. У зазначеному випадку невиконання або неналежне виконання договору позбавлене протиправного характеру, а тому не тягне цивільно-правової відповідальності. Заподіяння позадоговірної шкоди особі чи її майну за загальним правилом є також протиправним. Але існують і винятки з цього правила, коли заподіяння шкоди буде правомірним, зокрема, якщо шкоду заподіяно у стані необхідні оборони або крайньої необхідності. У випадках заподіяння шкоди в стані необхідної оборони заподіювач шкоди відповідальності не несе. Лише у випадках, прямо передбачених законом, шкода, заподіяна правомірно, підлягає відшкодуванню (ст.445 ЦК України).
Причинний зв'язок як умова цивільно-правової відповідальності. Необхідною умовою виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність певного причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.
Причинний зв'язок - це об'єктивний зв'язок між явищами природи або суспільного життя, при якому одне явище виступає як причина, а друге - як наслідок: одне явище (причина) породжує, зумовлює виникнення другого явища (наслідку). Наприклад, внаслідок зниження температури нижче 0° у звичайних умовах вода перетворюється на лід, тобто зниження температури зумовлює перехід речовин з рідкого стану у твердий. Між цими двома явищами існує причинний зв'язок. Перше з них - причина, друге - наслідок. Інший приклад. За договором одна організація повинна була поставити іншій певну кількість сировини або палива. Договір постачальник не виконав. Внаслідок цього друга організація (покупець) не змогла виробити певної продукції і не одержала прибутків. У цьому прикладі невиконання договору є причиною, а збитки, яких зазнала друга організація, - наслідком. Для того, щоб визнати особу відповідальною за шкоду, необхідно, щоб ця шкода була результатом саме її дій або бездіяльності, тобто, щоб між діями або бездіяльністю особи і шкодою був певний причинний зв'язок. Це безпосередньо випливає із змісту ст.ст.203, 440 ЦК України.
У більшості випадків встановити наявність необхідного причинного зв'язку між протиправною дією і шкодою неважко. Наприклад, між двома громадянами було укладено договір житлового найму. Проте, коли наймач привіз своє майно, щоб вселитися у кімнату, наймодавець відмовився дата ключі від кімнати і взагалі відмовився виконувати договір. Тут зрозуміло, що збитки, які зазнав наймач у зв'язку з перевезенням майна, є наслідком невиконання договору з боку наймодавця. Інший приклад. Автомашина збила громадянина і завдала йому тяжких тілесних пошкоджень. Внаслідок цього громадянин втратив працездатність, а отже, і заробіток. Тут також наявність достатнього для виникнення відповідальності причинного зв'язку між діями водія автомашини і завданими збитками не потребує доказів. Саме дії водія з необхідністю зумовили ці збитки.
Але у житті не завжди наявність причинного зв'язку буває такою безперечною. Уявімо собі: наймач (за вищенаведеним прикладом з договором житлового найму) разом з майном повертається на старе місце проживання. У дорозі сталося так, що було пошкоджено цінну річ. Чи можна при цьому вважати, що між невиконанням договору і збитком, якого зазнав кредитор (наймач) завдяки пошкодженню майна, існує причинний зв'язок? Певний зв'язок є, бо коли б договір було б виконано, не було б потреби везти майно назад, і воно, певно, не було б пошкоджене. Але чи дає цей зв'язок підстави визнати боржника відповідальним за ці збитки?
Вчені-правознавці, вирішуючи питання про причинний зв'язок у праві, виходять із вчення про причинні зв'язки, необхідність і випадковість, тобто з того, що світ є об'єктивною реальністю (отже, причинні зв'язки між явищами природи, суспільного життя мають об'єктивний характер), що існують необхідні і випадкові зв'язки між явищами об'єктивного світу. Необхідність випливає із самої суті певного процесу, виражає його закономірність. Випадковість зумовлюється неістотними для даного процесу зв'язками. Керуючись цими положеннями, більшість наших юристів визнають за потрібне досліджувати об'єктивні зв'язки між окремими явищами, але серед правознавців немає єдності у питанні про те, який саме причинний зв'язок може бути умовою цивільно-правової, як і кримінально-правової, відповідальності. Ми приєднуємось до думки тих (Б.С.Антімонов, Л.А.Лунц, Г.К.Матвєєв, К.А.Флейшиць та ін.), хто вважає, що пише необхідний причинний зв'язок може бути умовою (підставою) відповідальності, тобто тільки тоді, коли шкода є необхідним, закономірним наслідком дій особи, на останню може бути покладено відповідальність за цю шкоду.
Випадковий причинний зв'язок не може бути підставою цивільно-правової відповідальності. У наведеному вище прикладі з договором житлового найму між невиконанням договору і марними витратами на перевезення майна існує необхіднийпричинний зв'язок, отже, на наймодавця може бути покладений обов'язок відшкодувати збитки. У другому випадку - між невиконанням договору і пошкодженням майна зв'язок випадковий, і за шкоду наймодавець не може нести відповідальності, оскільки пошкодження майна не є закономірним наслідком перевезення. Воно може бути зумовлено неналежною упаковкою чи будь-якими іншими причинами. Якщо ж шкода є закономірним наслідком не дій даної особи, а якогось іншого фактора, підстави для покладення на неї відповідальності немає.
Отже, лише у разі, коли шкода є необхідним, закономірним наслідком дій особи, остання може бути визнана відповідальною за цю шкоду. Так, якщо
Loading...

 
 

Цікаве