WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державний виконавець: статус, завдання, обов’язки, права, відповідальність - Реферат

Державний виконавець: статус, завдання, обов’язки, права, відповідальність - Реферат

умови праці;
- на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;
- захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.
4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО ВИКОНАННЯ.
Оскільки державні виконавці є державними службовцями, на них поширюєтьсяположення Закону "Про державну службу" , в тому числі і з питань притягнення до дисциплінарної відповідальності. З урахуванням норм цього Закону підставами дисциплінарної відповідальності державного виконавця є:
- невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;
- перевищення своїх повноважень;
- порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби;
- вчинок, який порочить його як державного службовця або дис-кредитує державний орган, в якому він працює.
Дисциплінарні стягнення, які можуть бути накладені на державного виконавця, передбачені Кодексом законів про працю (КЗпП) України та Законом "Про державну службу". До них, зокрема, відносяться:
- догана;
- попередження про неповну службову відповідність;
- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду;
- звільнення.
Оскільки закони "Про державну виконавчу службу" та "Про державну службу" не містять положень щодо особливостей дисциплінарного провадження, вирішуючи питання притягнення до дисциплінарної відповідальності державних виконавців, необхідно керуватися загальними нормами, передбаченими КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України дисциплінарні стягнення зас-тосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Перелік осіб, які призначають державних виконавців та керівних працівників органів державної виконавчої служби, наведено у ст. 9 коментованого закону, але, крім цього, відповідно до п. 4.4 Положення про районний, міський (міст обласного значення), районний у містах відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.07.99 № 43/5, право накладати дисциплінарні стягнення на працівників відділу надано начальникам відповідних відділів державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення за-стосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Накладенню дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950. Відповідно до цього Порядку стосовно державних службовців може бути проведено службове розслідування, в тому числі, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, а також у разі недодержання ними законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки.
Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду державного службовця, стосовно якого має проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює державний службовець.
Рішенням щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Службове розслідування проводиться з відстороненням державного службовця від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником державного органу, в якому працює службовець.
За державним службовцем на час відсторонення від виконання повноважень за посадою зберігається заробітна плата.
Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи.
За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:
- факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у державному органі і перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
- висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з державного службовця безпідставні звинувачення або підозру.
Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника державного органу (посадової особи), який призначив службове розслідування, в одному примірнику. Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюється державний службовець, стосовно якого проводилося розслідування.
За результатами розгляду керівник державного органу (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін відповідне рішення, з яким ознайомлюється державний службовець. За матеріалами службового розслідування державний службовець може бути притягнутий до відповідальності згідно із законодавством.
Якщо службове розслідування не проводиться, то відповідно до ст. 149 КЗпП України у порушника мають бути взяті письмові пояснення.
За кожне порушення може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення і при обранні виду уповноважена особа повинна враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється під розписку.
Loading...

 
 

Цікаве