WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вогнепальна зброя та її класифікація. Поняття підробки документів. Види підробки документів. Поняття і види слідчих версій - Контрольна робота

Вогнепальна зброя та її класифікація. Поняття підробки документів. Види підробки документів. Поняття і види слідчих версій - Контрольна робота


Контрольна робота
Вогнепальна зброя та її класифікація. Поняття підробки документів. Види підробки документів. Поняття і види слідчих версій
Зміст
1.Вогнепальна зброя та її класифікація.
2.Поняття підробки документів. Види підробки документів.
3.Поняття і види слідчих версій.
1.Вогнепальна зброя та її класифікація.
Вогнепальна зброя - це пристрій, в якому для вильоту кулі з каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин. Для вирішення питання, чи належить предмет до вогнепальної зброї, крім установлення загальної ознаки - цільового призначення, необхідно, щоб він задовольняв такі критерії:
o для метання снаряда має бути використана енергія, яка утворюється під час згоряння вибухової речовини (пороху та ін.);
o предмет повинен мати ствол для спрямування руху снаряда;
o наявність у предмета пристроїв для замкнення каналу ствола та для запалення заряду;
o достатня вражаюча дія снаряда;
o достатня міцність конструкції предмета.
Перші три критерії можна визначити візуально, оглядаючи зброю на місці події. Критерій міцності конструкції передбачає, що з неї можна здійснити більш як один постріл. Вражаюча сила снаряда має становити щонайменше 0,005 кг/мм2.
Ручну вогнепальну зброю класифікують так:
o за цільовим призначенням - бойова (гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети, револьвери, рушниці гладкоствольні спеціального та бойового призначення тощо), мисливська (рушниці різних систем, мисливські карабіни, штуцери), спортивна (тренувальна та цільова зброя - дрібнокаліберні гвинтівки, спортивні пістолети);
o за ступенем автоматизації- неавтоматична, автоматична, самозарядна;
o за способом заряджання - казнозарядна, дульнозарядна;
o за кількістю стволів - одно-, два- та багатоствольна;
o за кількістю зарядів - одно- та багатозарядна;
o за конструктивними особливостями ствола - гладкоствольна,
нарізна, гладконарізна (з парадоксом);
o за калібром - малокаліберна (до 6,5 мм), середнього калібру (6, 5-9 мм) та великокаліберна (понад 9 мм);
o за способом виготовлення - заводська, кустарна (виготовлена майстром-зброярем або спеціалістом у кустарних умовах, без дотримання встановлених стандартів і, як правило, невеликими партіями) та саморобна (виготовляється, як правило, з наявних матеріалів, а інколи із частковим застосуванням окремих частин заводського виготовлення);
o за особливістю конструкції- стандартна, нестандартна та атипова.
Нестандартна зброя має певні конструктивні відхилення порівняно зі стандартною зброєю аналогічного типу - меншу довжину "ствола чи ложа. До цієї групи належать багатоствольні пістолети та револьвери, обрізи гвинтівок і мисливської зброї. Велике значення має питання про критерії розмежування обрізів та видів зброї, з яких вони виготовлені. Виявлено, що вкорочення ствола мисливської руші до 500 мм (включаючи патронник) є межею, поза якою рушниця втрачає балістичні властивості мисливської зброї і набирає ознак іншої зброї - бойової, призначеної для враження живої цілі на близьких відстанях. Якщо довжина ствола перевищує 500 мм і ложе не вкорочене, така рушниця належить до рушниць полегшеної конструкції. Атипова зброя також відрізняється нестандартною конструкцією, але основною її особливістю є маскування під будь-які побутові речі - авторучки, парасольки та ін. До цього типу належать також пристрої для стрільби, перероблені з будівельно-монтажних та стартових пістолетів, ракетниць.
2.Поняття підробки документів. Види підробки документів.
Підробка документів - злочин, що полягає в підробці справжніх або у виготовленні фальшивих документів, цінних паперів, кредитних карток, друку, штампів і т.д., які породжують або надають їх власникам певні права або звільняють від обов'язків.
Найпоширенішими способами підроки документів є підчищення, травлення, змивання, дописки та вставки.
Підчищення - механічне видалення з поверхні документа письмових і друкованих знаків, літер, штрихів, слів і символів за допомогою гумки, пемзи, гострих предметів. Ознаками підчищення є кошлатість волокон паперу та його потоншання, розпливчасті штрихи тексту на підчищеному місці, залишки частинок барвника видаленого тексту, порушення захисної сітки в документі тощо.
Травлення - руйнування чи знебарвлення барвника тексту документа хімічними реактивами (розчинами кислот, окислювачів). Суть травлення полягає в тому, що в результаті реакції барвника з речовиною, яку застосовують для травлення, утворюється нова сполука, котра має колір фону документа, тому її неможливо розрізнити неозброєним оком.
Змивання - розчинення та вилучення барвника штрихів тексту з поверхні документа. Для цього застосовують воду, спирт, спеціальні хімічні розчинники барвників. Ознаками травлення та змивання тексту є порушення проклейки паперу та утворення матових зон і плям; руйнування захисної сітки; розпливання чорнила, якщо штрихи нанесені на місці травлення, а також різний колір чорнила на різних ділянках; мікросліди барвника у складках паперу. Як правило, сліди травлення та змивання виявляють за допомогою люмінесценції в УФП та ІЧП (коефіцієнти відбиття на місці травлення і на ділянках документа, що не зазнавали травлення, різняться).
Дописки та вставки - внесення змін до документа без його механічного пошкодження. Звичайно дописку виконують до числа чи слова на його початку або в кінці, вставку - внесенням змін усередині слова, речення, числа тощо. Ознаками дописок і вставок є порушення топографії тексту; різний колір або відтінок барвника; неоднакова ширина штрихів, різний їх нахил; форма знаків відрізняється від форми таких самих знаків основного тексту; дописаний знак нанесений пізніше, ніж основний текст, тому штрихи його розташовані вище за штрихи основного тексту, штрихи відбитку печатки, штампу тощо.
Заміна частин документа. Заміна фотографії в більшості випадків проводиться в документах, що засвідчують особу. Можливі:
o повна заміна фотографії;
o монтаж, коли на документі залишається частина фотознімку з відтисненням друку, а до неї підклеюють відповідним чином підрізаючу фотографію іншої особи;
o нанесення на підкладку одного фотознімку частини емульсивного шару іншого.
Заміна листів зустрічається в паспортах, трудових книжках, інших документах, що складаються з декількох листів. На заміну листів в документах вказують відмінність у відтінку і якості паперу, неспівпадання нумерації сторінок, серії і номера листів документа, розмірів і конфігурації країв листів, додаткових проколів на листах.
3.Поняття і види слідчих версій.
Версія - обгрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події, про дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу певного злочину.
Версії, що виникають у процесі дізнання та попереднього слідства, називаються слідчими, а ті, що формуються на стадії судового розгляду, - судовими. Версії, які висуваються під часоперативно-розшукової діяльності, називаються оперативно-розшуковими. В експертній практиці використовують так звані експертні версії.
Як загальну форму розвитку людського знання версію широко застосовують у плануванні розслідування, пізнанні обставин кожного вчиненого злочину. У цьому пізнавальному процесі версії відіграють роль вірогідних інформаційно-логічних моделей розслідуваних діянь.
Криміналістичні версії можуть бути класифіковані за двома підставами:
1 ) за обсягом понять версії поділяються на загальні (пояснюють зміст та сутність всієї події) та окремі (поясняють зміст окремих фактів).
Різновидом загальних версій є типові версії, що відбивають видові ознаки злочину та найбільш типовий механізм події. Так, за наявності ознак крадіжки існують типові версії - крадіжка чи інсценування; при виявленні пожежі - підпал, порушення правил пожежної безпеки; при виявленні трупа - вбивство, самогубство, нещасний випадок та ін.;
2) за сферою використання версії підрозділяються на слідчі, оперативно-розшукові, судові та експертні. Ці версії, як правило, взаємопов'язані і можуть випливати одна з другої. Так, слідча версія може випливати з експертної, оперативно-розшукова - з слідчої і навпаки.
У літературі зустрічаються також поняття версії робочої (припущення стосовно дрібних і другорядних обставин злочину) та розшукової (припущення про місцезнаходження розшукуваного злочинця чи предметів, речей), які належать до різновидів окремої версії.
Крім зазначених у криміналістиці розрізняють ще типові версії, характерні для типових ситуацій, що виникають у процесі розкриття злочинів. Наприклад, під час розслідування справи за фактом пожежі, коли її причину не встановлено, типовими слідчими версіями можуть бути такі:
o пожежа сталася внаслідок злочинного порушення правил про-типожежної безпеки;
o пожежа сталася через вплив природних факторів, наприклад унаслідок дії блискавки, відсутності чи несправності захисних засобів;
o пожежа сталася випадково через самозаймання, яке неможливо було передбачити;
o пожежа сталася внаслідок підпалу.
Типові версії, які є результатом наукового узагальнення слідчої, судової, експертної та оперативно-розшукової практики, детально викладені у відповідних посібниках із розслідування окремих видів злочинів. Здійснюючи розслідування в конкретній кримінальній справі, слідчий висуває не типові, а конкретні версії, які грунтуються на матеріалах справи, але з урахуванням типових версій.
Використана література:
1. Белкин Р. С., Винберг А. Й. Криминалистика. Общетеоретические проблеми. - М.: Юридическая литература, 1973.
2. Біленчук П.Д., Салтевський М.В., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Криміналістика.Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 1997.
3. Криміналістика. Під ред. Шепітька В., - К.: Ін Юре, 2002.
4. Юридична енциклопедія.- К.: Ін юре, 1993.
Loading...

 
 

Цікаве