WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Трудове право. Випробування при прийнятті на роботу. Переведення на іншу роботу. Переміщення. Земельне право. Право землекористування та його види, пл - Реферат

Трудове право. Випробування при прийнятті на роботу. Переведення на іншу роботу. Переміщення. Земельне право. Право землекористування та його види, пл - Реферат

підприємствам, установам і організаціям;
" громадським об'єднанням;
" релігійним організаціям;
" організаціям, зазначеним у статті 70 ЗК, для потреб оборони;
" сільськогосподарським підприємствам і організаціям;
" житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам;
" спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб.
У тимчасове користування із земель, що перебувають у колективній і приватній власності, земля може надаватись відповідним власникам цієї землі за договором, який реєструється у сільській, селищній, міській Раді народних депутатів:
" громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби;
" промисловим, транспортним та іншим підприємствам, установам і організаціям для несільськогосподарських потреб.
У випадках, передбачених законодавством України і Республіки Крим, земля може надаватися в користування іншим організаціям та особам.
Продовження строку користування земельними ділянками, наданими із земель, що перебувають у державній власності, провадиться Радами народних депутатів, які надали їх у користування. Продовження строку користування земельними ділянками, наданими із земель, що перебувають у колективній і приватній власності, провадиться власником цієї землі шляхом укладання нового договору.
У відповідності до ст.19 ЗК сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.
Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.
Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів:
" із земель запасу для сільськогосподарського використання;
" із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених ст. 77 і 79 ЗК;
" для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів.
Обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки:
" із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд;
" в усіх інших випадках, крім передбачених частинами першою, другою, третьою і п'ятою ст. 19 ЗК.
Верховна Рада України надає земельні ділянки у разі, коли для вилучення цих земель установлено особливий порядок (ст. 32 ЗК).
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 ЗК.
Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.
Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою у відповідності до ст. 22 ЗК виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у випадках, передбачених ст. 27 ЗК:
1) добровільної відмови від земельної ділянки;
2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;
3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;
4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди;
5) нераціонального використання земельної ділянки (це не поширюється на право користування землею громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство, протягом трьох років з часу надання земельної ділянки);
6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;
7) використання землі не за цільовим призначенням;
8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб;
9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 ЗК.
Право користування землею може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 ЗК.
Право користування орендованою землею припиняється також при розірванні договору оренди землі.
Припинення права користування землею провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а іноді й в судовому порядку.
Право тимчасового користування землею припиняється шляхом розірвання договору.
Плата за землю. Використання землі на Україні є платним (ст. 63 ЗК).Власники землі та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від якості та місцеположення земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки земель.
Орендар сплачує за землю орендну плату, розмір якої встановлюється за угодою сторін у договорі оренди.
Порядок оподаткування і середні ставки земельного податку та граничні розміри орендної плати за землю встановлюються Верховною Радою України.
Платежі за землю надходять до бюджетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на території яких знаходяться земельні ділянки. Частина коштів від плати за землю централізується у державному, республіканському (Республіки Крим) і обласних бюджетах у порядку і розмірах, що встановлюються законодавством України. Кошти від плати за землю використовуються на цілі, що визначаються законодавством України.
Ст. 38 ЗК встановлює пільги щодо плати за землю. Від плати за землю звільняються:
1) заповідники, національні і дендрологічні парки, ботанічні сади;
2) заказники (крім мисливських), дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю;
3) державні сортовипробувальні станції та сортодільниці, а також землі радгоспів, що використовуються цими станціями і дільницями для випробування сортів сільськогосподарських культур;
4) заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, дитячі санаторно-курортні і оздоровчі, а також навчально-виховні заклади;
5) заклади фізичної культури та спорту, за винятком кооперативних і приватних;
6) благодійні фонди;
7) інваліди I та II груп, учасники Великої Вітчизняної
Loading...

 
 

Цікаве