WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Дізнання як форма досудового розслідування - Контрольна робота

Дізнання як форма досудового розслідування - Контрольна робота

"відомчого" досудового слідства. Дискусія набула затяжного характеру.
Невизначеність з цього питання підриває престиж слідчої роботи, призводить до плинності кадрів, негативно позначається на результатах слідчої діяльності.
Вражає пропозиція щодо концентрації слідчої роботи в рамках органів судової влади. Така "конструкція" пояснюється відсутністю спеціальних наукових досліджень з історії розвитку органів досудового слідства. В архівах є чимало документів, які беззаперечно вказують на неефективність інституту судових слідчих, його руйнівний вплив на функціонування усієї кримінальної юстиції.
Прихильники створення єдиного Слідчого комітету вважають, що слідчий апарат має відповідати принципам єдності та централізації. "Слідчий комітет має діяти у тісному зв'язку з органами МВС, СБ, прокуратури і Національного бюро розслідувань України. Його взаємовідносини з органами МВС, СБ та НРБ мають визначатися завданням швидкого і повного розкриття злочинів, виявлення осіб, що їх вчинили, встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину. Вирішення цих завдань оперативно-розшуковими засобами органів МВС, СБ тощо має здійснюватися на підставі письмових доручень слідчих, а в необхідних випадках - і вказівок відповідних проку-рорів"[9, c. 7].
Відносини між прокуратурою і Слідчим комітетом мають будуватися за загальними правилами відносин між органом нагляду і всіма іншими піднаглядними органами, з тією лише специфікою, яка обумовлює необхідність здійснювати нагляд і процесуальне керівництво попереднім розслідуванням кримінальних справ з боку органів прокуратури як у центрі, так і на місцях.
Оскільки відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура буде позбавлена функції досудового розслідування, виникає питання про орган, який міг би розслідувати, з одного боку, особливо небезпечні для країни злочини, а з іншого, ті злочинні акти, які вчинені посадовими особами всієї системи правоохоронних органів та державними діячами, які займають особливий громадський стан у трьох відомих гілках влади, а також стосовно депутатів обласних і Верховної Ради. Такі завдання могло б вирішити спеціально створене при Президентові України Національне бюро розслідування.
Як ми вважаємо, світовий досвід боротьби із злочинністю свідчить на користь збереження "відомчої" організаційної побудови слідчих органів України, діючих на основі спільності завдань та цілей, єдності процесуального регулювання та прокурорського нагляду. При цьому, слід виходити з того, що в своїй сукупності "відомчі" слідчі ланки в будь-якій державі є не чим іншим як єдиним слідчим апаратом.
На нашу думку, зусилля держави, пов'язані з удосконаленням роботи слідчих органів, повинні бути направлені по іншому руслу на покращання рівня взаємодії та координації всіх "відомчих" слідчих ланок як між собою, так і з оперативно-розшуковими та іншими підрозділами правоохоронної системи України, експертними установами, громадськими організаціями, а також на підвищення професійної підготовки та майстерності слідчих, озброєння їх досягненнями сучасної науки і техніки. Інакше кажучи, центральне місце повинна займати не проблема реорганізації слідства, а всебічне удосконалення взаємозв'язків діючого слідчого апарату з усіма органами, що ведуть боротьбу із злочинністю.
Аргументи на користь збереження "відомчого" слідства можна продовжити. Так, аналіз офіційної статистики про його роботу засвідчує однакову якісну характеристику діяльності слідчих органів МВС, СБУ, прокуратури та податкової міліції, чим підтверджується їх однакова життєздатність та спростовується твердження скептиків про низьку мобільність "відомчої" організаційної побудови досудового слідства, оскільки якість роботи слідчого підрозділу не залежить від типу правоохоронного органу, в структурі якого він діє.
"Принцип комплексного подолання злочинності вимагає максимального використання всіх можливостей кожного органу кримінальної юстиції України. В зв'язку з цим тільки у "відомчій" структурі і може повністю розкриватися потенціал слідчого підрозділу. Саме тут у нього найбільші шанси для реальної взаємодії з усіма оперативно-розшуковими, технічними та іншими структурними ланками правоохоронного органу. Спираючись на цей "механізм" та досконало знаючи характер і направленість його роботи, слідчі працюють найбільш активно і результативно. Рівень взаємодії з "чужим" правоохоронним відомством не може бути таким тісним і ефективним. В "своєму" відомстві ліквідується невиправданий розрив у єдності дій усіх ланок правоохоронного органу, спільна робота по боротьбі із злочинністю стає обов'язком, а взаємодія - домінуючим фактором роботи. У "своєму" відомстві концентруються і найпотужніші інформаційні джерела, що дає слідчому змогу своєчасно і в повному обсязі довідуватися про скоєні злочини, особливо в початковий період розгортання слідства. Слідчий має можливість ефективно здійснювати контроль за діями обвинувачених та підозрюваних, не давати їм змоги для протидії встановленню істини" [13, c. 57-58].
Таким чином, поєднання слідчої, оперативно-розшукової та іншої правоохоронної діяльності в одному відомстві, використання його потенціалу дозволяє вирішувати питання організації боротьби із злочинністю на комплексній основі, проводити її всебічно і об'єктивно без взаємних звинувачень, а також оптимізуючи окремі слідчі дії, зберігаючи процесуальні ресурси, підвищувати загальний рівень слідчої діяльності.
У єдиному Слідчому комітеті, а тим більше в судових органах, в силу специфіки їх організації таке широке коло різноманітних підрозділів ніколи не буде створене, що значно звузить можливість слідства у сфері доказування, навіть з використанням традиційних джерел, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
Зосередженість слідства у структурі багатьох правоохоронних органів відповідає національним процесуальним традиціям, вітчизняній практиці, стану злочинності і виправдана часом. Протягом десятиліть склалася ефективна система підслідності злочинів та спеціалізація досудового слідства, що забезпечує швидке і кваліфіковане розслідування кримінальних справ. Повна відповідність спеціалізації слідчого підрозділу загальному профілю роботи правоохоронного органу, в системі якого він діє, значно підвищує ефективність його роботи. Крім того, спеціалізація сприяє підвищенню кваліфікації слідчих, розширює можливостідля широкого використання слідчими науково-технічних засобів. Інакше кажучи, поглиблення спеціалізації слідчих, без чого неможлива їх високо результативна робота, тісно пов'язане з профільним характером діяльності правоохоронних органів, до яких вони належать.
Відомчий слідчий апарат України має науково обґрунтовану програму дій, чітко визначені законом повноваження та правові форми діяльності. Негативний вплив на результати його роботи повністю виключається процесуальною самостійністю і незалежністю слідчого, регламентацією кожної слідчої дії нормами кримінально-процесуального законодавства, єдністю прокурорського нагляду за додержанням законності при розслідуванні злочинів, правом прокурора передати справу від одного слідчого апарату до іншого.
"Навіть з економічної та технічної точок зору
Loading...

 
 

Цікаве