WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Дізнання як форма досудового розслідування - Контрольна робота

Дізнання як форма досудового розслідування - Контрольна робота


Контрольна робота
Дізнання як форма досудового розслідування
1. Поняття і види органів дізнання……………………………………….3
2. Дізнання як форма досудового розслідування
в справі…………………………………………………………………..5
3. Види дізнання та їх особливості……………………………………....7
4. Проблеми розвитку процесуальної форми дізнання……………….13
Задачі………………………………………………………………….20
Література……………………………………………………….……23
1. Поняття і види органів дізнання
Попереднє розслідування як процесуальна діяльність має дві форми, поєднані між собою завданнями й процедурою: попереднє слідство, здійснюване слідчими прокуратури, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими органів безпеки і слідчими податкової міліції (ст. 102 КПК) як провідна форма, а також дізнання, яке про-вадиться органами дізнання, переліченими в ст. 101 КПК, а фактично - призначеною начальником органу дізнання особою (наприклад, оперуповноваженим карного розшуку, офіцером-дізнавачем у Збройних Силах) із затвердженням ним найважливіших рішень у справі (про про-ведення обшуку, обрання запобіжного заходу тощо).
Отже, дізнання є однією з двох форм провадження досудового розслідування в справі, що зумовлює актуальність та важливість дослідження його процесуальної форми й організації.
Дізнання - "це заснована на процесуальному законі діяльність спеціально уповноважених адміністративних органів, спрямована на припинення і розкриття злочинів, розшук і викриття винних" [12, c. 331]. У кримінально-процесуальному законі даний вичерпний перелік органів, наділених правом провадити дізнання. Для всіх них функція дізнання не є основним видом діяльності. З необхідністю робити розслідування злочинів вони зіштовхуються лише у певних випадках, коли це необхідно і неминуче. У таких випадках дії цих органів регулюються нормами кримінально-процесуального закону, і вони виступають як органи дізнання.
Органи дізнання - це органи, уповноважені кримінально-процесуальним законом порушувати і розслідувати кримінальні справи в зв'язку з інформацією, що надійшла до них, про вчинення злочину і відсутністю можливості в слідчого приступити до провадження слідства.
Дізнання - це розслідування, здійснюване в силу необхідності органами адміністративної юрисдикції, що наділяються статусом органу дізнання.
Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання містить у собі:
" прийом, реєстрацію, розгляд, перевірку і дозвіл заяв і повідомлень про злочини чи рішення питання про порушення кримінальної справи у випадку безпосереднього виявлення ознак злочину (ст.ст. 94-100 КПК України);
" дізнання по справах про тяжкі злочини (ч. 2 ст. 104 КПК України);
" дізнання по справах, про злочини, що не є тяжкими (ч. 1 ст. 104 КПК України);
" досудову підготовку матеріалів у протокольній формі (ст.ст. 425 - 429 КПК України);
" провадження слідчих дій у порядку виконання окремих доручень слідчого чи іншого органу дізнання (ст.ст. 114, 118 КПК України);
" участь в окремих слідчих діях, що провадяться слідчим (ч. 3 ст. 114 КПК України).
Органами дізнання у відповідності до ст. 101 КПК України є:
1) міліція;
1-1) податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки;
2) органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання;
3) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи;
4) митні органи - в справах про контрабанду;
5) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;
6) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;
7) органи охорони державного кордону - у справах про порушення державного кордону;
8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
2. Дізнання як форма досудового розслідування в справі
Кримінально-процесуальне законодавство на сьогодні передбачає дві форми досудового розслідування як процесуальної діяльності. Обидві ці форми за своїми завданнями, процедурою взаємопов'язані між собою. Наявність провадження в обох формах при розслідуванні кожної кримінальної справи необов'язкова.
Провідною формою досудового розслідування є попереднє слідство, яке здійснюється слідчими прокуратури, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими податкової міліції та слідчими служби безпеки, що передбачено ст. 102 КПК України.
Другою формою досудового розслідування є дізнання. Ст. 101 КПК України дає вичерпний перелік органів дізнання, тобто органів та посадових осіб, які вправі провадити дізнання у кримінальних справах, про що йшлося вище.
До 30 червня 1993 року види дізнання розрізнялися залежно від того, чи у кримінальній справі обов'язкове попереднє слідство, чи не обов'язкове. У Кримінально-процесуальному кодексі був наведений перелік статей Кримінального кодексу і визначалося, що при розслідуванні кримінальних справ про злочини, передбачені цими статтями, орган дізнання мав право закінчувати їх складанням обвинувального висновку та закривати за нереабілітуючими обставинами. При цьому права потерпілого та обвинуваченого були дещо звужені ніж вони мали при досудовому слідстві.
З 1993 року дізнання у всіх кримінальних справах може становити тільки перший етап досудового розслідування. Тобто, попереднє слідство обов'язкове у всіх справах, крім справ по яких передбачена протокольна форма досудової підготовки матеріалів та справ приватного обвинувачення.
Дізнання здійснюється за правилами, установленим кримінальнопроцесуальним законом для провадження досудового слідства, за деякими спеціально обговореними вилученнями, доповненнями і положеннями.
До числа загальних положень, характерних для усіх форм дізнання і не властивих досудовому слідству, можна віднести наступні.
"Особа, що провадить дізнання, не користується процесуальною самостійністю в тім обсязі, в якому користується слідчий. При незгоді з вказівками прокурора з питань: про притягнення в якості обвинувачуваного, про кваліфікацію злочину й обсяг обвинувачення, про направлення справи в суд чи про припинення справи - орган дізнання (особа, що провадить дізнання) вправі оскаржити їх вищестоящому прокурору, але не припиняючи виконання цих вказівок. Такі вказівки прокурора обов'язкові до виконання, так само як і вказівки про обрання запобіжного заходу, зміну чи скасування запобіжного заходу,кваліфікацію злочину, провадження окремих слідчих дій і розшук осіб, що вчинили злочин" [11, c. 206].
Повноваженнями з провадження тих чи інших процесуальних дій закон наділяє не саму особу, що провадить дізнання, а "орган
Loading...

 
 

Цікаве