WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Місце та метод адміністративного права - Реферат

Місце та метод адміністративного права - Реферат

пов'язувати з примусом другої сторони волею суб'єкта управління. Можливість примусу не виключається, але він застосовується як крайній засіб юридичного впливу. Таким чином, обов'язковість приписів не тотожна примусові. Зміст юридично-владних приписів (притаманних адміністративно-правовому регулюванню) досить різноманітний. В їх формі встановлюються правила поведінки, юридичні обов'язки, здійснюється контроль за належною поведінкою. Багато питань вирішується в односторонньому порядку за ініціативою громадян, нижчих органів та підлеглих об'єктів, їм надаються відповідні права, задовольняються їх законні клопотання, юридичне оформлюються суб'єктивні права і т. под. Прийняттю одностороннього юридичного акта у багатьох випадках передують узгодження, спільний розгляд та обговорення тих чи інших питань. Виконання односторонніх приписів забезпечується роз'яснюючою і виховною роботою органів управління; приписи нерідко супроводжуються рекомендаціями щодо їх найбільш ефективного виконання і т. ін. Зараз усе ширше застосовуються не тільки методи прямих приписів, а й засоби непрямого впливу (наприклад, економічних важелів на майнові інтереси керованих). Практика свідчить, що, наприклад, міністерство і підприємство не можуть мати однакові права, знаходитися на однаковому правовому рівні. Вони здійснюють різну за своїм призначенням діяльність. Керівництво передбачає підлеглість керованих і виключає можливість еквівалентно компенсаційних взаємозв'язків між керівником і керованим.
Результатом різного роду узгоджень, які широко використовуються на практиці органами виконавчої влади, завжди є односторонні юридично-владні акти відповідних органів управління, тобто із них виникають відносини, засновані на обов'язкових приписах.
Разом з тим наведене свідчить про те, що владному методу не чужі засоби, розраховані на рівність сторін, і вони використовуються не тільки на стадії, що передує прояву власне адміністративно-правового регулювання (підготовка одностороннього владного рішення).
Із сказаного можна зробити певні висновки. Адміністративно-правовий метод використовується при встановленні кола суб'єктів адміністративного права та їх правового статусу, визначенні прав і обов'язків учасників відносин, які регулюються, санкцій і порядку Їх застосування. Адміністративно-правовий метод регулювання проявляється в юридичній нерівності учасників відносин, прямій організаційній підпорядкованості одного із них іншому, накладенні на підлеглого юридичних обов'язків здійснити ті чи інші дії за власним розсудом. У процесі адміністративно-правового регулювання розпорядження органів державного управління, адресовані іншим учасникам управлінських відносин, є обов'язковими до виконання. Управлінські відносини можуть виникати поза волею другої сторони, тому що органи виконавчої влади діють від імені держави, наділені юридично-владними повноваженнями .
В адміністративно-правовому регулюванні управлінських відносин використовуються адміністративне нормотворення і розпорядництво, а також адміністративні засоби правоохоронного характеру.
Адміністративне нормотворення - це встановлення органами виконавчої влади підзаконних обов'язкових правил поведінки у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності.
Адміністративне розпорядництво проявляється у вирішенні органами управління, їх посадовими особами питань індивідуального характеру. Подальший розвиток адміністративного нормотворення і розпорядництва в сучасних умовах тісно пов'язаний з поліпшенням їх форм, удосконаленням законодавства, посиленням економічних та організаційних важелів реалізації управлінських рішень, підвищенням професійних знань державних службовців, розширенням наукових основ і культури управління працею.
До адміністративних засобів правоохоронного характеру належать різні форми і методи здійснення контролю і нагляду за додержанням законності і дисципліни у сфері державного управління, а також застосування передбачених законом засобів виховного і примусового впливу. Вони використовуються для охорони суспільного ладу України, власності, соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку управління, державного і громадського порядку, зміцнення законності, попередження правопорушень і боротьби з ними, виховання громадян у дусі точного додержання Конституції і законів України.
Таким чином, адміністративно-правовий метод відображує владну природу державного управління, односторонність і юридичну обов'язковість приписів його учасників, які здійснюють управління, а врегульовані цим методом відносини визначаються як відносини влади і підпорядкованості.
Висновки
Отже, узагальнивши все вищесказане, можна зробити наступні висновки:
Адміністративне право є самостійною галуззю права, за допомогою якої держава регулює однорідні суспільні відносини у сфері державного управління, розвиває та зміцнює його демократичні основи. Адміністративному праву належить особлива роль у механізмі правового впливу - воно виступає необхідним і важливим інструментом управління соціальними процесами у суспільстві. Інакше кажучи, адміністративне право - це управлінське право, яке відрізняється від інших галузей права специфікою предмета, методурегулювання та структурними особливостями (системою розміщення нормативного матеріалу).
Предмет адміністративного права складає широкий комплекс суспільних відносин, які виникають у зв'язку з реалізацією функцій державного управління, з приводу здійснення широкої і різноманітної виконавчої та розпорядчої діяльності.
Адміністративне право, зберігаючи своєрідність, виражену в його предметі і методі, тісно взаємодіє практично з усіма існуючими галузями права. Характеризуючи цю взаємодію, треба мати на увазі, що воно охоплює своїм регулятивним впливом найрізноманітніші сфери державного і суспільного життя.
Отже, адміністративне право, змінюючи свій зміст, залишається в ролі одного з найнеобхідніших у ринкових умовах регуляторів суспільних відносин.
Адміністративне право з урахуванням специфічних особливостей державно-управлінської діяльності як правової форми реалізації виконавчої влади, охоплює своїм регулятивним впливом надзвичайно широке коло суспільних відносин управлінського типу. Таким чином, чітко проявляється багатоманітність адміністративно-правового регулювання.
Список використаних джерел
1. Конституція України. - К., 1996.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення зі змінами і доповненнями станом на 1 червня 1997 р.
3. Коментар до Конституцій України. - К., 1996.
4. Адміністративне право України. Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю. П. Битяка. - Харків: Право, 2001. - 528 с.
5. Драго Р. Административная наука. - М., 2002.
6. Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение. - К., 1999.
7. Козлов Ю. М. Административные правоотношения. - М., 2001.
8. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 736 с.
9. Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. - К., 1998.
10. Коваль Л. В. Філософські аспекти адміністративного права // Вісник КДУ. - К., 2001. - Вип. 14.
11. Коренев А. П. Нормы административного права и их применение. - М., 1998.
12. Овсянко Д. М. Административное право. - М., 2000.
13. Самсонов В. М. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. - Харьков, 1991.
14. Сорокин В. Д. Метод правового регулирования. - М., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве