WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституція Канади - Реферат

Конституція Канади - Реферат

важливі. Та вони залишають основну структуру уряду, а також розподіл повноважень між національним парламентом і провінційними законодавчими установами такими, якими вони були перед тим. До речі, провінційним Законодавчим зборам також залишено їхні повноваження щодо конфіскації майна будь-якої особи або корпорації та передачі його будь-кому без компенсації попередньому власникові.
Конституційний акт 1982 року вносить інші зміни, і одна з них здається справді важливою. Акт про Британську Північну Америку 1867 року надав Національному парламенту виняткові повноваження щодо "індіанців та земель, зарезервованих для індіанців". Суди постановили, що до "індіанців" належать також іннуїти, а до аборигенів взагалі - ще й метиси. До 1982 року у Конституції про корінні народи нічого більше не зазначалося. Нині Конституція містить три статті щодо правового статусу аборигенних народів.
Наприкінці акт ухвалює англійську та французьку версії всієї писаної Конституції, починаючи з Акту 1867 року і до Акту 1982 року, та робить обидві версії однаковою мірою чинними.
3. Головні особливості писаної Конституції Канади
Писана Конституція, саме конституційний закон, навіть з останнім доповненням - Конституційним актом 1982 року, є тільки частиною всієї діючої Конституції - системи регулювань, завдяки якій здійснюється керування державою. Вона не становить усієї тканини Конституції, а є лише її основою. Відповідальний уряд, національний Кабінет, прем'єр-міністр, бюрократична система, політичні партії, федерально-провінційні наради - основні ознаки урядової системи Канади. Але писана Конституція не містить про них ані слова (за винятком фрази у преамбулі до Акта 1867 року про "Конституцію, яка загалом подібна до Конституції Об'єднаного Королівства"). Значну частину Конституції Канади утворюють законодавство (наприклад, федеральний і провінційний закони про вибори, Акт про парламент Канади, акти про законодавчі збори, закони про державну службу), традиційні структури (прем'єр-міністр, Кабінет, уряд, політичні партії, федерально-провінційні наради), постанови судів (що тлумачать Акт 1867 року та поправки до нього), договори між національними та провінційними урядами. Тобто Конституція Канади є змішаною за типом і складається як із писаної некодифікованої частини, так і з судових прецедентів, звичаїв і наукових доктрин.
Канада - це держава, де поширений розвіток одержало, у першу чергу, загальне право. Більш того, вся правова система Канади (включаючи Канадське конституційне право), будучи спадкоємицею Англійської правової системи, постійно відчуває вплив права країн, що входять до правової сім'ї загального права, і такий вплив взаємний. Це пов'язано з поширеним твердженням принципу "переконливого прецеденту", коли судове рішення, затверджене в одній судовій ієрархії обов'язковим прецедентом, тобто джерелом права, може показатися настільки переконливим для суду іншої судової ієрархії (у тому числі іншої країни), що суд може прийняти своє рішення на його основі, й іноземний прецедент, таким чином, стане джерелом права країни суду. Наприклад, прецедент, встановлений Вищим судом Австралії, - для Верховного суду Канади тощо. Подібне "перетікання" прецедентів у правових системах англосаксонської правової сім'ї затвердилося досить грунтовно. Так, 50% прецедентного права Нової Зеландії виникає з права Об'єднаного Королівства, 10% - з права Австралії, певна частина - з права Канади. Навіть сама Великобританія черпає прецеденти з Австралії, Канади і Нової Зеландії (загалом близько 1%). Право країн Співдружності більш подібне, і в цьому плані в англосаксонській правовій сім'ї воно протистоїть американському праву. Але завжди спостерігався конкуруючий вплив американського права (особливо підсилилився після першої світової війни) на Канаду, Австралію і Нову Зеландію. Насамперед це стосується Канади.
З іншого боку, інтерес Канади й Австралії до американського права зумовлений подібністю ряду проблем (дія писаної Конституції у загальному праві, взаємодія права федерації і її суб'єктів). Таким чином, у традиціях англосаксонської правової сім'ї багато галузей права одержали подальший розвиток, у тому числі і конституційне право.
Висновок
Таким чином, Конституція Канади складається з кількох законодавчих актів. Найважливішими з них є Квебекський закон 1774 року, Конституційний закон 1791 року, Закон про об'єднання Канади 1840 року, Закон про Британську Північну Америку 1867 року та Конституційний закон 1982 року, який став останнім із числа конституційних актів Канади, прийнятих Британським парламентом.
Канадська писана Конституція - на відміну відамериканської - не становить цілісного документу і не є кодифікованою. Конституція Канади є правовою основою країни і складається із записаного тексту і неписаних традицій і угод. Конституція складається з Канадської Хартії Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи.
вона містить у собі 25 основних актів, закріплених у Конституційному акті 1982 року: чотирнадцять актів Британського парламенту, сім - парламенту Канади і чотири закони від імені англійського монарха і Таємної ради. Стрижневим у цьому зведенні законів залишається Закон про Британську Північну Америку від 29 березня 1867 року. Саме він започаткував сучасну канадську державність. Сьогодні цей закон, визначений як конституційний закон 1867 року, зберігає силу і є одним із складових елементів Конституції Канади. Організація державного механізму регламентована насамперед Законом 1867 року.Після прийняття Закону 1867 року до початку 80-х років XX століття було прийнято близько тридцяти актів, які змінювали і доповнювали його зміст. Та вже 17 квітня 1982 року парламент прийняв змістовний Конституційний закон. Відповідно до нього, Канада сьогодні має право самостійно вносити поправки та доповнення до Конституції за встановленою процедурою. Конституція Канади 1982 року (ст. 2) безпосередньо встановлює, що жодний акт англійського парламенту, прийнятий після Конституції, не буде поширюватися на Канаду і не стане частиною його внутрішнього права. Канада, таким чином, одержала власний Основний закон. Останній британський акт 1982 року - Канадський акт - скасував владні повноваження Британського парламенту щодо Канади і закріпив "патріацію" Конституції Канади. За Конституційним актом 1982 року, Акт про Британську Північну Америку і всі поправки до нього (1871, 1886, 1907, 1915, 1930, 1940, 1960, 1964, 1965, 1974, 1975 роки) склали Конституційні акти 1867-1975 років.
Писана Конституція, саме конституційний закон, навіть з останнім доповненням - Конституційним актом 1982 року, є тільки частиною всієї діючої Конституції - системи регулювань, завдяки якій здійснюється керування державою. Вона не становить усієї тканини Конституції, а є лише її основою. Відповідальний уряд, національний Кабінет, прем'єр-міністр, бюрократична система, політичні партії, федерально-провінційні наради - основні ознаки урядової системи Канади. Але писана Конституція не містить про них ані слова (за винятком фрази у преамбулі до Акта 1867 року про "Конституцію, яка загалом подібна до Конституції Об'єднаного Королівства"). Значну частину Конституції Канади утворюють законодавство (наприклад, федеральний і провінційний закони про вибори, Акт про парламент Канади, акти про законодавчі збори, закони про державну службу), традиційні структури (прем'єр-міністр, Кабінет, уряд, політичні партії, федерально-провінційні наради), постанови судів (що тлумачать Акт 1867 року та поправки до нього), договори між національними та провінційними урядами. Тобто Конституція Канади є змішаною за типом і складається як із писаної некодифікованої частини, так і з судових прецедентів, звичаїв і наукових доктрин.
Список використаної літератури
1. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В.О. Ріяки. - К.: Юрінком Інтер, 2002.
2. Конституционное право: Энциклопедический словарь / Под ред. С.А. Авакьяна. - М, 2000.
3. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. - М., 1997.
4. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. - К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве