WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституція Канади - Реферат

Конституція Канади - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Конституція Канади
ПЛАН
Вступ
1. Структура та основні характеристики Конституції Канади
2. Зміни та доповнення до Конституції Канади
3. Головні особливості писаної Конституції Канади
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Канада - держава у Північній Америці. її територія - 9976 тис. кв. км. Населення - 30,1 млн мешканців, 40% - англо-канадці, 27% - франко-канадці. Столиця - Оттава. Найважливіші міста: Монреаль, Торонто, Едмонтон, Ванкувер, Квебек, Калгарі, Гамільтон, Вінніпег. Канада - демократична держава, за формою правління - конституційна монархія з двома офіційними мовами та двома правничими системами - Громадянським правом та Загальним правом.
Канада являє собою федерацію, у складі якої виділяється десять провінцій з системою майже повного самоврядування та дві особливі території, підвладні безпосередньо центральному уряду. Главою держави є Королева Канади, вона ж - Королева Великобританії, Австралії і Нової Зеландії та інших країн, розкиданих по всьому світу - від Багамів до Папуа-Нової Гвінеї. Кожен закон схвалює уряд від імені Королеви, але повноваження щодо втілення законів надаються чиновниками від імені канадського народу. Вся повнота королівської влади лягає нині в Канаді на представника королеви - генерал-губернатора, якщо Королева не перебуває в Канаді.
Конституція Канади є правовою основою країни і складається із записаного тексту і неписаних традицій і угод. Конституція складається з Канадської Хартії Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи.
1. Структура та основні характеристики Конституції Канади
Конституція Канади складається з кількох законодавчих актів. Найважливішими з них є Квебекський закон 1774 року, Конституційний закон 1791 року, Закон про об'єднання Канади 1840 року, Закон про Британську Північну Америку 1867 року та Конституційний закон 1982 року, який став останнім із числа конституційних актів Канади, прийнятих Британським парламентом.
Канадська писана Конституція - на відміну від американської - не становить цілісного документу і не є кодифікованою. На додаток до інших документів, вона містить у собі 25 основних актів, закріплених у Конституційному акті 1982 року: чотирнадцять актів Британського парламенту, сім - парламенту Канади і чотири закони від імені англійського монарха і Таємної ради. Стрижневим у цьому зведенні законів залишається Закон про Британську Північну Америку від 29 березня 1867 року. Саме він започаткував сучасну канадську державність. Сьогодні цей закон, визначений як конституційний закон 1867 року, зберігає силу і є одним із складових елементів Конституції Канади. Законом 1867 року було передбачено об'єднання колоніальних володінь, що існували на Півночі Північно-американського субконтиненту, в єдине територіальне утворення - Канаду, яке з часом отримало статус домініона. Такий статус означав тоді певний рівень самоврядування і самостійності у вирішенні внутрішніх справ. Акт про Британську Північну Америку дав життя федерації - новій державі. Він був схвалений парламентом Великобританії, але розроблений делегатами від території нинішньої Канади (за винятком двох невеликих пунктів: про офіційну назву країни - "домініон" та щодо розділів 26-28 Акта, які стосуються розв'язання складних ситуацій у стосунках між Сенатом і Палатою громад парламенту Канади). Цей закон став ще одним компонентом Конституції Канади, але залишається основоположною складовою частиною писаної Конституції.
Організація державного механізму регламентована насамперед Законом 1867 року. Хоча при виданні Акта 1867 року його творці мали намір дати Канаді конституцію та юридичний комітет Таємної ради і неодноразово підкреслювали, що метою Акта є саме надання конституції, але в жодному положенні документа цей термін не був ужитий, і Тільки після прийняття Акта про Британську Північну Америку (№ 2) 1949 року, яким були внесені чергові зміни до Акта 1867 року (ст. 91), термін "конституція" (точніше - "конституційний акт") був згаданий. 1965 року канадський Уряд розповсюдив цей термін, опублікувавши Білу книгу /з назвою "Зміна Конституції Канади". Країна тривалий час зазнавала впливу англійського права, що мало пряму дію на території цієї держави (а також у Австралії, Новій Зеландії, інших країнах).
У другій половині XIX століття екстериторіальна дія англійського права спочатку обмежується статутним правом (законом про дієвість колоніальних законів 1865 року), а потім його дія детермінується Веетмінстер-ським статутом 1931 року, прийнятим Британським парламентом. Цим статутом права домініонів, включаючи Канаду, значно розширено, вони по суті здобули незалежність. Але з колишньою метрополією збереглися певні конституційно-правові зв'язки, які з часом були звужені. Ці зв'язки визначають особливості форми державного правління, що існує також у Австралії, Новій Зеландії та інших країнах, колишніх британських колоніях.
2. Зміни та доповнення до Конституції Канади
Після прийняття Закону 1867 року до початку 80-х років XX століття було прийнято близько тридцяти актів, які змінювали і доповнювали його зміст. Та вже 17 квітня 1982 року парламент прийняв змістовний Конституційний закон. Відповідно до нього, Канада сьогодні має право самостійно вносити поправки та доповнення до Конституції за встановленою процедурою. Конституція Канади 1982 року (ст. 2) безпосередньо встановлює, що жодний акт англійського парламенту, прийнятий після Конституції, не буде поширюватися на Канаду і не стане частиною його внутрішнього права. Канада, таким чином, одержала власний Основний закон. Але існує думка, що Конституційний акт 1982 року дав канадцям "нову Конституцію". Це не зовсім так. Насправді в акті стверджується, що "Конституція Канади включає чотирнадцять актів парламенту Об'єднаного Королівства, сім актів парламенту Канади і чотири закони від імені англійського короля і Таємної ради (за якими Канаді надано Північно-західні території та Арктичні острови, а також введено до складу Конфедерації Британську Колумбію і острів Принца Едуарда). Із загальної кількості актів п'ятнадцять отримали нові назви; два з них - старий Акт про Британську Північну Америку 1867 року (нині - Конституційний акт 1867 року) і Манітобський акт 1870 року - зазнали незначних змін. Частина Вестмінстерського Статуту Об'єднаного Королівства, включеного до Конституції, увійшла без одного розділу. Таким чином, те, що отримали канадці, було не новою, а старою Конституцією із значною кількістю вилучених статей та чотирма надзвичайно важливими доповненнями.
Але, по-перше, зазначимо дванадцять важливих положень писаної Конституції Канади разом з поправками, що вносилися до кінця 1981 року: 1 - створення федерації, провінцій, територій, національного парламенту, провінційних законодавчих установ і деяких Кабінетів; 2 - національний парламент дістав повноваження щодо утворення з територій нові провінції, зміни кордонів провінцій за погодженням зостанніми; 3 - визначено повноваження парламенту і провінційних законодавчих установ; 4 - офіційна виконавча влада передана Королеві і проголошено створення Королівської Таємної ради для Канади (юридична основа федерального Кабінету); 5 - парламенту надано повноваження формувати Верховний суд Канади (його було створено 1875 року); 6 - гарантовані певні права на використання англійської та французької мови у федеральному парламенті й судах, а також у законодавчих установах і судах Квебека та Манітоби; 7 - а) гарантовано роздільне навчання у школах для протестантської і римо-католицької меншості, відповідно у Квебеку й Онтаріо, а також у будь-якій з провінцій, де воно існувало за законом 1867 року або запроваджувалося провінційними законами після 1867 року; б) закріплено спеціальні статті щодо Манітоби (утвореної 1870 року), більш обмежені гарантії для Альберти і Саскачевану (утворених 1905 року) та для Ньюфаундленда (який увійшов до складу Федерації 1949 року); в) надано гарантію роздільних шкіл для представників численних християнських сповідань; 8 - гарантовано особливе цивільне право для Квебеку; 9 - надано парламенту право брати на себе повноваження розв'язання
Loading...

 
 

Цікаве