WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Людина і влада, принцип верховенства права як принцип правової держави - Реферат

Людина і влада, принцип верховенства права як принцип правової держави - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Людина і влада, принцип верховенства права як принцип правової держави
План
І. Вступна частина
ІІ. Основна частина
1. Поняття влади
2. Людина і влада
3. Принципи верховенства права та верховенства закону
4. Проблеми реалізації принципу верховенства права в Україні
ІІІ. Підсумкова частина
Список використаної літератури
ВСТУП
Концепція правової держави була розвинена німецькою юридичною наукою і після Другої світової війни стала однією з важливих складових європейської політичної ідентичності, яка лягла в основу правових систем більшості європейських країн. У більшості конституцій постсоціалістичних країн Східної Європи принцип правової держави знайшов своє формальне закріплення. Більше того, на сьогодні від того, наскільки та чи інша країна Європи забезпечує втілення принципу правової держави в життя, значною мірою залежать перспективи її членства в Європейському Союзі.
В Україні поряд з суто німецьким "винаходом" - принципом правової держави, на конституційному рівні знайшов закріплення й інший принцип, відомий насамперед англосаксонській правовій доктрині - принцип верховенства права.
Загалом, на сьогодні дискусії про взаємозв'язок цих принципів носять переважно термінологічний, а не змістовний характер, оскільки підпринципи, які безпосередньо випливають з квінтесенції концепції правової держави як держави, "зв'язаної" правом, яке вона створює, багато в чому дублюють "під принципи", які виплавають з основного постулату принципу верховенства права - верховенства прав і свобод людини, які є основоположним орієнтиром діяльності держави, визначають зміст і спрямованість цієї діяльності. Так, втілення в життя концепції правової держави і принципу верховенства права передбачають забезпечення прав і свобод людини, врахування політичною більшістю інтересів і прав меншості, поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, обмеження дискреційних повноважень органів влади правом, правову визначеність і довіру до права, іншими словами - тих підпринципів, на яких базуються концепції правової держави і верховенства права.
1. Поняття влади
Влада - явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальні можливості і спроможність впливати на поведінку людей за допомогою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організованої спільності людей є боротьбою між владою і хаосом.
У найширшому значенні влада - завжди вольові відносини: індивіда до самого себе (влада над собою), між індивідами, групами, класами в суспільстві, між громадянином і державою, між посадовою особою і підлеглим, між державами. Реалізується вона у сфері особистої та суспільної діяльності - політичної, економічної, правової.
Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елементи (механізм і засоби взаємодії суб'єкта і об'єкта).
Влада - завжди двостороння взаємодія суб'єкта і об'єкта. Влада ніколи не є відносинами лише однієї особи (або органа), якщо не мати на увазі владу людини над собою (але це вже психологічний, а не соціальний феномен). Влада означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі когось іншого, з іншого - підкорення їй. Інакше - це владовід-носини між суб'єктом і об'єктом.
Сутністю влади є вольові відносини (керування /панування/ - підкорення). Влада припускає верховенство, монопольне право суб'єкта приймати рішення ("авторитетні рішення"), обов'язкові і значущі для об'єкта, і спроможність забезпечувати виконання прийнятих зобов'язань, тобто контролювати об'єкт. Суспільство об'єктивно потребує влади. Вона протистоїть анархії, перешкоджає руйнівним діям, небезпечним для всього соціального організму. Авторитет, право, насильство - засоби, за допомо-гою яких влада має спроможність і можливість здійснювати свою волю, певним чином впливати на діяльність і поведінку людей.
Для виникнення владних відносин необхідно, щоб суб'єкт мав такі якості:
o волю до влади, тобто бажання панувати і готовність брати на себе пов'язану з цим відповідальність;
o компетентність, тобто знання сутності справи, стану і настрою підвладних, уміння використовувати ресурси, мати авторитет.
Готовність до підкорення об'єкта владарювання залежить від низки чинників:
- від його якостей;
- від висунутих до нього вимог;
- від ситуації та засобів впливу, які має суб'єкт;
- від сприйняття суб'єкта об'єктом залежно від наявності (або відсутності) у нього авторитету.
На відміну від ранніх експлуататорських держав, де об'єкт владарювання був безправним і зобов'язаним беззаперечно підкорятися суб'єкту владарювання, у сучасних демократичних державах якості об'єкта політичного владарювання визначаються насамперед його політичною і правовою культурою.
Соціальна (публічна) влада - вольові (керівництва - підкорення) відносини між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення та здійснення спільної для даного соціального колективу волі (інтересу).
Державна влада є особливим різновидом соціальної влади. Якщо у первісному суспільстві соціальна влада має публічний (суспільний) характер, то в класово-організованому - політичний. У державі ми маємо справу з політичною владою. В аналізі політичних систем суспільства влада посідає таке саме місце, як гроші в економічних системах: вона має міцні корені в суспільному і приватному житті громадян.
2. Людина і влада
Головним обов'язком держави, згідно зі статтею 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
По-перше, кожен громадянин відповідно до Закону України "Про звернення громадян" має право особисто звернутись до органів державної влади та місцевого самоврядування, які, в свою чергу, повинні розглянути звернення та надати обгрунтовану відповідь у термін,
Loading...

 
 

Цікаве