WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Визначення громадянства - Реферат

Визначення громадянства - Реферат

виключення (ст.36 Конституції України). Так, об`єднання не повині переслідувати ціль збагачення, тому що статус такого роду об`єднань регулюється не конституційним, а цивільним, торговельним правом.Крім того, деякі категорії об`єднань забороняються в зв`зку з політичними мотивами (ст.37 Конституції України). свобода зібрань Свобода зібрань - це необмежена можливість в закритих приміщеннях. Хоча це і не обов`язкова якість зібрання. Законодавство України передбачає, що громадяни можуть збиратися мирно, без зброї і проводити збори, про проведення яких потрібно завчасно сповістити органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування(ст. 39 Конституції України). свобода підприємництва За ст.42 Конституції України. право на працю За ст.43Конституції України. Є ще багато інших прав та свобод, які регламентуються Конституцією України.
Громадянство базується на загальних політико-правових та специфічних принципах, які уособлюють сутність громадянства, його найважливіші структурні і функціональні характеристики.
Головні з них - принцип народного суверенітету, демократизму, гуманізму, інтернаціоналізму, принципи невизнання подвійного громадянства, невидачі українських громадян іноземній державі, єдності українського громадянства, поєднання визнання українського громадянства по "праву крові" і "праву ґрунту", єдності громадянства членів сім'ї, невизнання автоматичної втрати українського громадянства, дозволяючи порядок виходу з Українського громадянства, збереження громадянства при укладенні та розірванні шлюбу, збереження громадянства України, які проживають за кордоном. В Україні органом, який приймає рішення з питань громадянства, є президент України, а регулювання громадянства в Україні належить до виключної компетенції Верховної Ради України (ст. 3 частина 2). Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в законі "Про громадянство України", застосовуються правила міжнародного договору (ст. 4).
Законодавство України про громадянство грунтується на таких принципах:
1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;
6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Громадян, однак, не можна розглядати лише як сукупність осіб, які проживають на території держави, тому що за цією ознакою утворюється населення країни - категорія демографічна, а не правова. Не можна називати громадянами і всіх осіб, на яких поширюється влада держави, тому що вона обов'язкова в рівній мірі і для іноземних громадян, і для осіб без громадянства, які проживають на її території. Часто аналогічні норми закріплюються в текстах основних законів. Наприклад, в пункті 1 ст. 15 Конституції Португалії записано: "Іноземці та апатриди, які знаходяться або проживають на території Португалії, користуються правами та несуть обов'язки, відповідні правам та обов'язкам португальського громадянина".
Громадянином держави особа являється не в силу проживання на його території, а внаслідок існування між особою та державою особливих зв'язків, які складають зміст громадянства. Останні засновані на юридичному оформленні відносин громадянства. Воно відображається, по-перше, в їх загальному правовому нормуванні, і, по-друге, в індивідуальному юридичному оформленні громадянства кожної даної особи. Загальне правове нормування заключається в тому, що держава в законі встановлює підвалини по яким та чи інша особа визнається громадянином держави, підвалини набуття та припинення громадянства, порядок вирішення цих питань. У відношенні кожної людини громадянство оформляється документами, які підтверджують його громадянство. Такими документами в Україні являються паспорт громадянина України, для військовослужбовців - військова книжка, а для осіб до 16 років - свідотство про народження (ст.5 ч.1).
Держава реєструє також такі акти громадянського стану, як народження та смерть свого громадянина. Стійкий характер відносин громадянина заключається в їх постійному характері, який триває від народження до смерті громадянина, у встановленні особливого порядку їх припинення, який не допускає розривання громадянином в односторонньому порядку.
Характер відносин між державою та його громадянином - ключовий фактор демократії любого типу. Для вчених західної науки конституційного права визначення правового статусу громадянина ніколи не було простою задачею.
Список використаної літератури
1. Конституція України. - К., 1996.
2. Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 р.
3. Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. - К., 1998.
4. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. - К., 2000.
5. Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. - К., 1998.
6. Ольховський Б. І. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України. Конспект лекції. - Харків, 2004.
7. Права людини в Україні / За ред. доктора юр. Наук, професора В.Ф.Погорілка. - К.: Наук. Думка. - 1999. - 734 с.
8. Права людини. Міжнародні договори України ( спілка юристів України, Київ "Юрінформ", 1992).
Loading...

 
 

Цікаве