WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Визначення громадянства - Реферат

Визначення громадянства - Реферат


Реферат на тему:
Визначення громадянства
Основою правового положення особи як в державному, так і в міжнародному праві являється громадянство. Майже в кожній країні основною частиною його населення виступає особлива категорія фізичних осіб - громадяни даної держави. Правовий статус громадянина істотно відрізняється від статусу інших осіб, які проживають в країні. Він зберігає свої особливості і в тому випадку, коли громадянин тієї чи іншої держави постійно або тимчасово проживає на території іншої держави.
Громадянина з державою з'єднує стійкий правовий зв'язок, який проявляється в суворо визначених в законодавстві кожної держави взаємних прав та обов'язків. Громадяни мають визначені права й несуть обов'язки по відношенню до своєї держави, а держава забезпечує захист їх прав та інтересів як на своїй території, так і за її межами.
Держава наділяє своїх громадян більш високим рівнем прав, аніж іноземців, в тому числі, визначеною правоздатністю участі в управлінні державою безпосередньо або через представницьку систему. Володіння громадянством являється передумовою повного поширення на дану особу всіх прав та свобод, які визнаються законом, захист особи державою не лише на території держави, але й за її межами.
В наш час всі відносини, пов'язані з громадянством, регламентуються, згідно зі статтею №3 закону України "Про громадянство України" від 8 жовтня 1991 року, Конституцією України, цим законом та прийнятими відповідно до них законодавчими актами України. Регламентування питань громадянства державами здійснюється як внутрішнім, так і міжнародним правом. Хоча і ті і інші норми представляють собою комплекс права, але в лише своїй сукупності вони дають повну уяву про загальну спрямованість узаконеної волі правлячого класу відповідної держави при урегулюванні питань населення. "Громадянство, - сказано в преамбулі закону України "Про громадянство України", - визначає постійний політико-правовий зв'язок особи і Української держави, що знаходить вияв у їх взаємних правах і обов'язках".
Громадянство - це належність особи до даної держави, внаслідок якої на особу поширюються суверенні права держави і забезпечується захист її прав і законних інтересів як всередині країни, так і за її межами. Громадянство виступає як своєрідний загальний, тривалий, стійкий зв'язок, необмежений територіально-просторовими сферами України, як гарант (необхідна умова) забезпечення особі активної і вирішальної участі в управлінні справами суспільства і держави. Інститут Українського громадянства складають норми, які регламентують відносини, що існують між Українською державою та особами незалежно від місця їх проживання: в Україні чи за її межами. Законодавство про українське громадянство складається з прийнятого на основі Конституції України закону "Про громадянство України" від 8 жовтня 1991 року.
За Конституцією України (ст.22) права і свободи громадянина і людини не є вичерпними. Громадянство являє собою постійний правовий зв'язок особи і держави, який заключається у регламентації взаємних прав і обов'язків. Причому праву громадянина кореспондує відповідний обов'язок держави і навпаки.
Перелік фундаментальних прав та основних обов'зків міститься у основоположеному законі держави - Конституції. Об'єм правового статусу громадянина є важливим для визначення рівня впорядкованості суспільних відносин, оскільки повага права кожного члена суспільства є запорукою побудови демократичної правової держави.
Основні права та обов`язки можна класифікувати таким чином: по-перше, можна виділити дві загальних групи - негативні і позитивні. Негативні, які полягають в тому, що особи не зацікавлені у втручанні держави щодо здійснення цих прав і свобод. Це: фундаментальні свободи, які в свою чергу поділяються на: право на особисту недоторканість Це право, включаючи право на життя, являє собою основу практично всоьго правового статусу людини, тому що без такої передумови інші права та свободи втрачають сенс. Одну з найбільш чітких формулювань цього блоку питань ми можемо знайти в Конституції України ст.29: "Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність", а також в ст.27 Конституції України: "Кожна людина має невід'ємне право на життя". В цій статті вказано ще, що людина не може бути свавільно позбавлена життя, і, що життя людини повинна захищати держава. право на свободу приватного життя До цього ж права можна додати право на недоторканність житла, таємницю кореспонденції, право на захист приватного способу життя. Це виявлення особистої свободи отримують в демократичних державах конституційні гарантії. В авторитарних умовах, а особливо в політичних режимах влада намагається контролювати особисте життя людей для того, щоб використовувати інформацію для посилення панування над ними. На Україні ці принципи регулюються ст.30, 31, 32 Конституції України. В них зазначається, що кожному громадянину України гарантується недоторканність житла і, що ніхто не зазнавати втручання в його особисте життя, крім, звичайно, випадків, передбачених Конституцією України. право на свободу пересування Це також важливе виявлення особистої свободи. Сучасна людина, якій завжди потрібно кудись виїхати і, можливо, навіть є життєво необхідним, повинна мати можливість пересуватись по країні і оселятися там, де їй надаються більш сприятливі умови для розвитку його особистості. Право на свободу пересування закріпленні в ст.33 Конституції України. Як раніше уже згадувалось, в умовах тоталітарних, а також авторитарних режимах, влада прагне обмежити навіть таку свободу, вказуючи людині, де селитись, а також контролюючи пересування людини. громадські та політичні права та свободи: свобода слова та думки, релігії, освіти, друку Сюди можна віднести свободу думки та слова. Свобода думки - це, перш за все, свобода від якого-небуть ідеологічного контролю, коли людина сама вирішує, що їй думати і як їй думати, у що вірити і у що невірити, яких духовних цінностей притримуватись. Такі принципи визначені в ст.34, 35 Конституції України. Встановлено, що жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. свобода об'єднань, партій По загальному правилу у демократичних країнах об`єднання утворюються вільно, хоча і зустрічаються деякі
Loading...

 
 

Цікаве