WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Деякі заходи попередження злочинних посягань - Реферат

Деякі заходи попередження злочинних посягань - Реферат


Реферат на тему:
Деякі заходи попередження злочинних посягань.
Основним механізмом попередження і профілактики злочинних посягань з використанням пластикових платіжних засобів є побудова і реалізація комплексної, багатофункціональної системи безпеки пластикових платіжних засобів. У даному підрозділі зупинимося на аналізі деяких причин, що сприяють можливості здійснення протиправних дій.
Основними причинами, які сприяють шахрайству з використанням пластикових платіжних засобів, є по перше: а) нерозумна економія на засобах захисту пластикових платіжних засобів і по друге: б) невчасне і не всеохоплююче використання "стоп-листів" з метою припинення шахрайства з картками.
З метою профілактики злочинів із застосуванням пластикових карток їхні емітенти періодично інформують мережу організацій, що приймають картки, про номери карток, визнаних недійсними: украдених, загублених, підроблених, фальшивих. Така інформація, як уже говорилося, доводиться у вигляді списку номерів недійсних карток ("стоп-листа").
Платежі за недійсними картками не проводяться, тому співробітникам торгових підприємств і сервісних точок необхідно в усіх випадках робити звіряння, особливо якщо виникають підозри в правомірності використання пластикової картки якоюсь особою. "Стоп-листи" формуються по регіонах: Європа, Африка, Північна Америка, Росія і т.д. розміщення картки в "стоп-листі" обходиться компаніям (банкам) у значні суми, тому з метою економії в окремих випадках вони направляють картки не у всі регіони, а в регіони найімовірнішого кримінального використання.
Умовою, що сприяє злочинним посяганням, є також недостатня взаємодія банківських структур і правоохоронних органів. Банки зацікавлені в залученні клієнтів, оскільки, використовуючи їхні кошти, вони отримують прибуток. Мабуть, з цими і низкою інших обставин пов'язано те, що окремі банки не завжди вимагають ретельної перевірки кандидатів на придбання пластикових платіжних засобів і, часто, з метою збереження іміджу, приховують факти шахрайства з пластиковими платіжними засобами, розраховуючись з потерпілими власними коштами.
Прояви настороженості з боку працівників окремих банків, небажання розголошувати свою неспроможність, окремі провали в роботі заважають правоохоронним органам здійснювати профілактичні заходи і опосередковано додають впевненості у безкарності особам, що вчинюють ці злочини.
Але задля справедливості, слід зазначити, що в правоохоронних органах має місце недооцінка суспільної небезпеки даного виду злочинного посягання, яка призводить до того, що викрадені картки не вносяться в списки номерних викрадених речей і тому не завжди потрапляють у поле зору працівників міліції при обшуку осіб, затриманих за інші правопорушення.
Злочинним посяганням з використанням пластикових карт сприяє також халатне ставлення окремих службовців банку до збереження службової інформації або недбале збереження пластикових платіжних засобів, не говорячи вже про те, якого збитку банку може завдати умисне співробітництво банківських службовців із злочинцями.
Сприяє вчиненню злочинного посягання і те, що бланки, які використовують для оформлення сліпів, не в усіх банках є бланками суворої звітності, що полегшує доступ до них шахраїв.
Важливим фактором, що сприяє злочинним посяганням є недоліки в діяльності торгових і сервісних організацій, де обслуговуються держателі пластикових платіжних засобів. Зокрема, допускаються численні факти грубих порушень порядку обслуговування держателів пластикових карток, зокрема, ведення касових операцій.
Для кожної разової операції з картками конкретного емітента встановлюється максимальний ліміт суми операції. Це означає, що власник картки може протягом одного дня використовувати свою картку в різноманітних пунктах обслуговування (готель, ресторан, бар, бюро прокату автомобілів і т.д.), і в кожному пункті сума проданих товарів або зроблених послуг не повинна перевищувати встановленого ліміту.
Розмір ліміту має строго конфіденційний характер і повідомляється кожному підприємству окремо. Емітенти можуть періодично змінювати ліміти суми операції. У випадку, коли сума вартості одноразово проданого товару або зроблених послуг перевищує встановлений ліміт, підприємствам забороняється розбивати цю суму на декілька рахунків. Підприємство повинно запросити через авторизаційні центри спеціальний дозвіл - код підтвердження.
Касири, замість того, щоб через авторизаційні центри запросити код підтвердження на пред'явлену до оплати кредитну картку і тим самим перевірити, заявлено її як втрачену чи ні, розбивають цю суму на кілька частин. Крім того, касири допускають факти, коли пред'явник пластикової картки розписується в рахунку (сліпі) не в його присутності або присутності працівника підприємства обслуговування. Це дає можливість підробити підпис. Такі дії можуть бути як результатом низької кваліфікації працівника сервісного підприємства, так і результатом його змови зі злочинцями.
При прийомі пластикових карток до оплати необхідно перевірити її відповідність встановленій формі за всіма параметрами, згідно інструкціям. При огляді пластикової картки, що викликає сумнів, доцільно порівняти її зі справжньою карткою. На підробку картки можуть вказати такі деталі:
- вм'ятини або зсув кольорів на друку;
- нерівномірна відстань між буквами, цифрами, знаками, зсув їх у ряду;
- хвилеподібні зміни на поверхні картки (як можливий результат теплової обробки);
- сліди змін (стирання, виправлення, перефарбування) на полі підпису (поле можуть зафарбувати білою фарбою або змінити на нове за допомогою клейкого паперу).
У випадку, коли виникає підозра про зміну номера картки, необхідно зіставити номера на її лицевій і зворотній сторонах.
Якщо картки випускаються фінансовими установами, то будь-які збитки від шахрайських дій, що пов'язані з використанням цих карток, несе організація, що випустила їх, у тому випадку, якщо буде встановлено, що продавець повністю виконав свої обов'язки, передбачені укладеним із ним договором. Якщо ж буде доведено, що продавець через недбалість або умисно не виконав усіх необхідних вимог, то на нього може бути покладене відшкодування збитку.
Такого ж порядку дотримуються і для карток для подорожей, туризму і відпочинку. Виняток складають фірмові картки (відомчі), де продавець і кредитор - одна і та ж юридична особа.
При видачі картки в договорі вказується, що у випадку неправомірного використання або неповідомлення про втрату власник картки може бути оштрафований на суму до 50 доларів США. Компанії вважають цю умову важливою, щоб підкреслити цінність картки і необхідність уважного ставлення до її захисту від злочинних зазіхань.
Необхідно відзначити, що за кордоном, як правило, продавці не вимагають у клієнтів документи, що засвідчують особу. Це пов'язано з тим, що, отримавши дозвіл на основі номеру картки на здійснення угоди, продавець у будь-якому випадку одержує від компанії оплату івстановлення особи клієнта його не цікавить.
Для правоохоронних органів підроблені посвідчення особи цікаві тим, що за ними злочинці приховують свої справжні дані. Так, злочинець може в'їхати в країну на основі справжніх документів, під час вчинення злочинів на території країни використовувати фальшиві документи, а потім знову виїхати за кордон за своїми дійсними документами. Все це створює додаткові труднощі для правоохоронних органів при спробі ідентифікації особи злочинця.
Використання чіпових карток, оснащених мікросхемою, у великій мірі ускладнюють здійснення злочинних посягань. Справа в тому, що точне копіювання чіпової картки практично неможливе, з огляду на високу технологічність процесу її виготовлення. Нечисленні фірми-розробники тримають будову кристала в найсуворішому секреті. Полем бою стають комп'ютерні комунікації, а зброєю - програми, алгоритми обслуговування, глобальні системи захисту [195].
У міру того, як сучасні електронні грабіжники придумують нові хитрощі, емітенти удосконалюють системи захисту на комп'ютерному рівні. До подібних заходів можна віднести використання прихованих ключів-паролів [200]. Наприклад, зловмисник якимось чином одержав доступ до вихідної точки - електронного термінала. Він має інформацію про чужий рахунок і хоче рахунок змінити. Але його дії можуть бути заблоковані, оскільки кожна ланка ланцюга, по якому проходить транзакція, захищена ключами, якими управляє адміністратор даної ділянки [2].
Список використаної літератури
1. Автономное устройство защиты данных в каналах связи глобальных телекоммуникационнх сетей / В.В.Бойко, А.А.Довыдьков, А.М.Кудин и др. // Безопасность информации.- 1995.- № 1.- С.33-37.
2. Аглотков С.А. HP OpenView - як засіб адміністрування банківських систем // Перспективні банківські технології.- К.: Коміздат, 1997.- С.39.
3. Алексеев Н.В. Международные валютно-финансовые и кредитные отношения.- М.: Наука, 1990.
4. Алексенцев А.И. О подготовке и повышении квалификации специалистов по защите информации // Вопросы защиты информации.- 1995.- № 1.- С.45-52.
5. Анализ каналов уязвимости системы RSA / И.Д.Горбенко, В.И.Долгов, А.В.Потый, В.Н.Федорченко // Безопасность информации.- 1995.- № 2.- С.22-26.
6. Андреев А.А. Пластиковые карточки в России // Пластиковые карточки в России: Сборник / Сост. А.А.Андреев, А.Г.Морозов, Д.А.Равкин.- М.: БАНКЦЕНТР, 1995.- С.6-65.
Loading...

 
 

Цікаве