WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові основи фінансового контролю в Україні. Позабюджетні кошти бюджетних установ, їх види та порядок використання. Правовий статус банків в Україні - Реферат

Правові основи фінансового контролю в Україні. Позабюджетні кошти бюджетних установ, їх види та порядок використання. Правовий статус банків в Україні - Реферат

грошової одиниці - визначила Конституція України. Повноваження І принципи організації Національного банку України визначаються законодавством.
Статутний капітал Національного банку України у розмірі 10 мільйонів гривень є загальнодержавною власністю. Банк функціонує як економічно самостійна державна установа, здійснює видатки, як правило, за рахунок своїх доходів. При перевищенні доходів над видатками Банк суми перевищення відраховує в Державний бюджет.
Відповідно до законодавства Національний банк України:
1) визначає та проводить грошово-кредитну політику па підставі загальнодержавної програми економічного розвитку, затвердженої Верховною Радою України;
2) монопольно здійснює емісію національної валюта України та організує її обіг;
3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і кре-дитних установ, організує систему рефінансування;
4) встановлює для банків та інших кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації та коштів;
5) організує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
6) визначає систему, порядок і форми розрахунків, у тому числі між банками та іншими кредитними установами;
7) визначає напрями розвитку сучасних електронних бан-ківських технологій, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, систем розрахунків, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;
8) здійснює банківське регулювання та нагляд;
9) веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж і кредитних установ, здійснює ліцензування банківських та інших операцій у предбачених законом випадках;
ЗО) складає платіжний баланс і баланс міжнародних інвестицій України, здійснює їх аналіз та прогнозування;
11) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
12) здійснює відповідно до визначених законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль;
13) забезпечує накопичення, зберігання та здійснення операцій з золотовалютним резервом;
14) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;
15) організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;
16) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку України.
Керівними органами Національного банку України є Рада Банку та Рада директорів.
Рада Банку - Конституційний орган. Згідно з статтею 100 Конституції Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.
Рада директорів банку забезпечує реалізацію грошово-кре-дитної політики, організує діяльність і здійснює управління нею.
За Конституцією Голова Національного банку України при-значається Верховною Радою за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України терміном на 4 роки.
На відміну від комерційних банків, для Національного банку одержання прибутку не є основною метою діяльності.
Національний банк України має особливий правовий статус. Він наділений владними повноваженнями. Нормативні акти, які видає Національний банк, обов'язкові для всіх без виключення органів держави і органів місцевого самоврядування. Значне розгалуження банківської системи дає можливість комерційним банкам самостійно здійснювати свої повноваження. Комерційні банки не вилають нормативних актів, приписи яких розповсюджувалися б на всіх, але самі будують свою діяльність на законодавстві і нормативних актах Національного банку України. Державне регулювання відносин, що виникають з діяльності банків, набуває форми обов'язкових приписів, що містяться у нормах різних галузей права.
Відносини, що виникають з діяльності банків, являють собою синтез фактичних і юридичних відносин. Юридичним змістом цих відносин є суб'єктивні юридичні права і обов'язки їх учасників - банків та клієнтури. З одного боку ці відносини - належна кредитній установі міра дозволеної поведінки - надання кредитів різних видів і стягнення плати (%) за них у відповідності з кредитною угодою в межах, дозволених Національним банком України, а з другого боку - приписана другій стороні - одержувачу позички і забезпечена можливістю державного примусу (примусового стягнення, збільшення плати за позичку, реалізацією належного позичальнику майна і зара-хування коштів на погашення боргу) міра необхідної поведінки (одержання позички і своєчасне повернення її), якої повинен додержуватися позичальник в інтересах кредитора. Кредитні відносини в основному є договірними і регулюються, природно, нормами цивільного права. Однак навряд чи можливо відносини в галузі кредитування з участю банку відносити тільки до
цивільно-правових. Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин характеризується рівністю суб'єктів, їх диспозитивністю та ініціативою у формуванні і реалізації відносин. У кредитних правовідносинах чітко визначається ініціативність - бажання суб'єкту підприємництва одержати позичку в банку па умовах, які виставляє кредитор, але немає диспозитивності - юридичної свободи (можливості) позичальника здійснити правосуб'єктність за своїм розсудом.
Банківська позичка надається на підставі угоди, в якій точно фіксується воля сторін. Одержувач позички - клієнт банка не підпорядкований кредитору, але їх права неоднакові. У банка-кредитора фактично знаходяться всі права, а на клієнті лежать обов'язки точного дотримання приписів кредитора. Виконання умов кредитора гарантоване, бо позичка видається під забезпечення. У цивільному праві угода виконує і захисну функцію, оскільки сторони повинні точно дотримуватися умов угоди. Кредитна угода захищає права кредитора - у випадку неповернення простроченої заборгованості банк може примусово повернути борі" і стягнути підвищену плату. А позичальник може тільки відмовитися під укладення угоди. Рівності сторін у кредитних правовідносинах немає, тому кредитна угода банка і позичальника є специфічною формою взаємовідносин комерційного банку і суб'єкта підприємництва.
Відносини, які виникають з діяльності кредитних установ, с однією з форм соціальних відносин і визначаються волею і свідомістю учасників. Хоча вони виникають за волевиявленням позичальників і оформлюються кредитною угодою, але мають владно-організаційну основу. Правила Національного банку України, які регламентують проведення операцій по рахунках в кредитних установах, вказують, що вони відкриваються: а) для зберігання коштів; б) для проведення операцій за розрахунково-грошовими документами визначеної форми; в) для здійснення контролю за дотриманням чинного законо-давства при утворенні, реорганізації, ліквідації підприємств будь-якої форми власності і видів ДІЯЛЬНОСТІ, при відкритті і закритті рахунків і повсякденного контролю за фінансово-господарською діяльністю клієнтів - власників рахунків.
Loading...

 
 

Цікаве