WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правова характеристика договору майнового найму - Курсова робота

Правова характеристика договору майнового найму - Курсова робота

потреб наймача і членів його сім'ї. Тому цілком логічним є правило, що здача в піднайм майна, одержаного за договором побутового прокату, не допускається .
Договір прокату укладається в усній формі,але при цьому, як правило, організація прокату видає письмовий документ, наприклад, квитанцію.
У місцях масового відпочинку предмети прокату видаються в погодинне користування після пред'явлення громадянином-наймачем паспорта (іншого документа) або під грошовий завдаток.
Письмова форма обов'язкова у випадках, коли цього вимагають типові договори прокату .
Організації зобов'язані надавати громадянам у користування предмети прокату за плату, розмір якої визначається відповідно до встановлених тарифів (прейскурантів). При укладенні договору на строк до ЗО діб наймач вносить повну вартість прокату згідно з прейскурантом. За прокат на більший строк оплата проводиться помісячне, а плата за прокат на місці - за погодинним графіком.
Для відносин побутового прокату характерним є те, що при укладенні договору організація зобов'язана в присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найм , і ознайомити його з правилами технічної експлуатації складних предметів. Цим самим посилюються гарантії наймача щодо передачі йому речі належної якості і надійного використання її.
Із змісту статті 275 ЦК України щодо строків договору прокату випливає, що до цього договору не застосовуються загальні строки договору майнового найму . Сторони, визначаючи строки договору прокату, керуються відповідними типовими договорами і Правилами побутового прокату.
На відміну від звичайного договору майнового найму, наймач за договором прокату вправі без пояснення причин у будь-який час розірвати договір і повернути майно організації. Дострокове розірвання договору за ініціативою наймодавця можливе в судовому порядку, якщо наймач:
1) користується майном не за його призначенням;
2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;
3) не вніс найомної плати протягом місяця з дня закінчення строку платежу.
Наймодавець зобов'язаний за свій рахунок проводити як капітальний, так і поточний ремонт предмета прокату. В разі виходу з ладу предмета прокату на наймодавця покладається обов'язок у триденний строк усунути пошкодження або замінити його однорідним справним предметом. За час знаходження предмета прокату в ремонті плата за прокат не стягується. Якщо несправність викликана порушенням правил експлуатації предмета прокату, наймач сплачує вартість ремонту і транспортування.
Після закінчення строку договору наймач повинен повернути майно справним. Якщо воно буде пошкоджене, то наймач зобов'язаний відшкодувати наймодавцеві вартість ремонту або сплатити збитки, завдані псуванням майна.
4. Безоплатне користування майном.
4.1 Поняття договору безоплатного користування майном.
Майно може бути надане в користування іншим особам не тільки за плату, як це має місце за договором майнового найму, оренди, прокату, а й у безоплатне користування. Такі відносини виникають на підставі договору безоплатного користування майном і регулюються статтями 324-331 ЦК України. Зазначений договір має багато спільних рис з договором майнового найму, тому правила статті 257, частини першої статті 259, статей 260, 262, пунктів 2-5 статті 265 і статей 271, 272 ЦК України, в яких йдеться про договір майнового найму, застосовуються і до договору безоплатного користування майном.
У статті 324 визначено, що за договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно в безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те саме майно. (Сторони цього договору називатимемо відповідно наймодавець і наймач, враховуючи його спорідненість з договором майнового найму). Безоплатність цього договору є суттєвою ознакою, що відрізняє його від договору майнового найму. Іншою особливістю є те, що договори безоплатного користування майном залежно від суб'єктивного складу можуть бути реальними і консесуальними і відповідно односторонніми і двосторонніми.
Коли наймодавцем виступає громадянин, то такий договір є реальним, бо він вважається укладеним з часу передачі майна, а не з моменту домовленості про його передачу. За таким договором одна сторона має права, а друга - обов'язки, що свідчить про його односторонність. Якщо наймодавцем виступає організація, то договір може бути і реальним, і консесуальним. За консесуальним договором права і обов'язки сторін виникають з часу досягнення згоди про передачу майна в користування, а сама передача цього майна може не збігатися з моментом укла-дання договору. Консесуальний договір належить до категорії двосторонніх договорів, оскільки сторони його зв'язані взаєм-ними правами і обов'язками.
Договір безоплатного користування майном має широке застосування. Між громадянами цей договір укладається для надання, як правило, побутових послуг; між організаціями і громадянами він є правовою підставою безоплатного користування книгами, спортивним інвентарем, музичними інструментами. На підставі договору між організаціями здійснюються міжбібліотечний обмін книгами, передавання експонатів для виставок.
Підприємства, кооперативи мають право надавати безоплатно в тимчасове користування іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар.
Предметом договору можуть бути тільки індивідуально визначені і неспоживні речі, бо із закінченням чи розірванням договору мають бути повернені ті самі речі з урахуванням нормального зносу.
4.2 Форма і строк договору.
До форми договору безоплатного користування майном ставляться вимоги, передбачені статтями 44, 46, 257 ЦК України. Істотною умовою договору безоплатного користування майном є його строк. Строк залежить від складу учасників і предмета договору. Строк договору між громадянами законом не визначений, тому такий договір може бути укладений на будь-який строк. Між організаціями строк договору не повинен перевищувати одного року, якщо законодавством не встановлено інше. Якщо договір, який може бути укладений на строк не більше одного року, укладений на більш тривалий строк, він вважається укладеним на один рік. У разі укладення договору без зазначення строку кожна з сторін вправі відмовитись від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі іншу сторону за один місяць, а в договорі з приводу користування будинками або нежилими приміщеннями - за три місяці. Якщо жоден з учасників такого договору не заявить про відмову від нього, договір вважається припиненим по закінченні року . Договір безоплатного користування майном, укладений без зазначення строку, може бути розірваний на вимогу особи, до якої перейшло право власності (право повного господарського відання або оперативного управління) на це майно . Отже договір, укладений на певний строк, зберігає свою чинність і для
Loading...

 
 

Цікаве