WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові відносини. Юридичні факти - Курсова робота

Правові відносини. Юридичні факти - Курсова робота

уповноваженої особи. Межі бажаної поведінки чітко окреслені нормами позитивного права (наприклад, особа може перебувати тільки в одному зареєстрованому шлюбі). Суб'єктивне право безпосередньо пов'язане із свободою особистості. Тому і виступає ще й мірою цієї свободи.
Суб'єктивне право - це гарантована правом і законом міра можливої або дозволеної поведінки особи, яка належить суб'єкту незалежно від, того перебуває він у правових відносинах з іншими суб'єктами чи ні. Саме тому до суб'єктивних прав належать фундаментальні демократичні права і свободи особи. У конкретних правовідносинах суб'єктивні права реалізуються через правомочність уповноважених осіб.
Правомочність і юридичні обов'язки становлять юридичний зміст конкретних правовідносин, аналіз яких формує уявлення про характер і мету правовідносин.
Правомочність складається з таких елементів:
а) право на особисті дії уповноваженої особи;
б) можливість вимагати певну поведінку від зобов'язаної особи, тобто право на сторонні дії;
в) можливість звертатися до компетентних державних органів про застосування державного примусу в разі невиконання контрагентом своїх обов'язків;
г) можливості користуватися соціальним благами на основі певного суб'єктивного права.
Таким чином, правомочність може виступати як: право на поведінку, право на вимагання, право на домагання, право на користування соціальними благами. Наприклад, при реалізації суб'єктивного права власності існує три правомочності: володіння, користуванні відчуження.
У разі відчуження майна виникають правовідносини між покупцем і продавцем. Покупець має право: оплатити і одержати товар (право на власні дії); вимагати від продавця прийняти оплату і передати товар (право на вимагання); звернутися в компетентні органи про відшкодування збитків або усунення недоліків продавцем в разі одержання неякісного товару (право на домагання); користування товаром на власних розсуд (право на користування соціальними благами). У такому разі реалізація суб'єктивного права покупця складається з чотирьох правомочностей.
Правові відносини мають матеріальний і юридичний зміст.
Матеріальний зміст - це фактичний склад суспільних відносин, який опосередковується нормами права; юридичний зміст - це суб'єктивні права і юридичні обов'язки сторін. Правове регулювання здійснюється переважно через механізм реалізації правомочностей і юридичних обов'язків, саме цим воно відрізняється від будь-якого іншого нормативного регулювання. Права і обов'язки суб'єктів в межах окремо взятих правовідносин, кореспондуючи одне одному, становлять їх юридичний зміст.
Юридичний обов'язок - це вид і міра необхідної поведінки, яка встановлена законом. В основу суб'єктивного права покладено юридичне забезпечення можливості, а в основу юридичного обов'язку - закріплення необхідності. Носієм можливої поведінки виступає уповноважена особа, а носієм обов'язку - зобов'язана особа. Уповноважена особа має право здійснювати певні дії, а зобов'язана - повинна виконувати і забезпечувати їх.
Юридичний обов'язок складається з таких елементів, як:
а) необхідність здійснення певних дій або утримання від них;
б) необхідність для зобов'язаної особи відреагувати на законні вимоги, які були звернені до нього уповноваженою особою;
в) необхідність нести відповідальність за невиконання цих вимог;
г) необхідність не перешкоджати контрагенту користуватися тим благом, на яке він має право. Юридичний обов'язок, як і суб'єктивне право, окреслений певними правовими нормами, тобто представляє собою міру належної, необхідної поведінки. Вимагати виконання обов'язків поза встановленою мірою є порушенням закону.
Наприклад, громадяни зобов'язані поважати і виконувати закони. За порушенням юридичних обов'язків настає юридична відповідальність. Юридичний обов'язок є гарантом виконання суб'єктивних прав, він встановлюється в інтересах уповноваженої особи.
д) в юриспруденції під об'єктом правовідносин розуміють матеріальні або нематеріальні блага, заради одержання, передачі або використання яких виникають права і обов'язки учасників правовідносин.
Об'єкти правовідносин пов'язані з правами і обов'язками суб'єктів правовідносин, з можливістю користуватися і розпоряджатися будь-чим. Вони обумовлені певним способом поведінки, дають змогу претендувати на певні за характером дії інших осіб.
Залежно від характеру і видів правовідносин їх об'єктами є:
1) предмети матеріального світу: частини матеріальної природи, природні ресурси, земля, ліс;
2) речі і цінності: засоби виробництва і споживання, будівлі, цінні папери, гроші. Вони є об'єктами майнових правовідносин, таких як купівля-продаж, дарування, обмін, зберігання;
3) особисті немайнові блага: життя, безпека, честь, гідність. Відпочинок, освіта, право на ім'я, недоторканість житла. Вони є об'єктами правовідносин різних галузей права і врегульовані нормами кримінального, адміністративного, цивільного, Конституційного, сімейного права;
4) послуги, як результат певної поведінки, внаслідок якої виникають права і обов'язки суб'єктів правовідносин. Вони мають місце у сфері управління, побутового обслуговування, освітянської та інших сфер діяльності людини. Уповноважену особу цікавить переважно результат дій зобов'язаної особи - доставка перевізником вантажу в пункт призначення у визначений термін, а не його поведінка;
5) продукти духовної творчості. Це результати інтелектуальної діяльності: твори мистецтва, музики, "ноу-хау", комп'ютерні програми. З приводу таких об'єктів виникають правовідносини духовного характеру (наприклад, правовідносини між автором і видавництвом; театральної вистави, оперу).
ЮРИДИЧНІ ФАКТИ
4.У словнику під фактом взагалі розуміється дійсна, цілком реальна подія, явище, те, що дійсно відбувалося.
У реальному життя, що оточує людину, існує ціла безліч факторі. Одні факти стають людині відомими ва процесі пізнання, інші відомі людині вже давно.
У процесі пізнання можливі випадки, коли наші відчуття, представлення, сприйняття не можуть дати повну характеристику визначеному фактові, або він може бути сприйнятий перекручено. З цього випливає необхідність критичного підходу до знову установлюваних фактів. Вивчаючи суспільні відносини і явища, особливу увагу варто звертати на неприпустимість пізнання окремих фактів, а не їхньої системи, сукупності. І перебування змісту факту в суспільних відносинах значно складніше, ніж інтерпретація фактів і явищ у природі.
Юридичні факти оточують нас у повсякденному житті (народження дитини, закінчення інституту, вступ у шлюб). Але і деякі явище при роди також можуть виступати як юридичніфакти. Поняття факт" широко застосовується в науці. Між науковим і юридичним фактом немає повної аналогії, але їхня подібність у тім, що науковий факт є посередньою ланкою між науковою теорією й об'єктивним світом, а юридичний факт - посередньою ланкою між правом і суспільними відносинами.
Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норма право пов'язує
Loading...

 
 

Цікаве