WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет - Дипломна робота

Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет - Дипломна робота

відеомагнітофонів, підключених до телевізорів у номерах готелю, яка уможливлювала передачу обраних мешканцями готелю фільмів до того чи іншого номеру.
Взагалі, визначення публічного виконання в авторському праві США є настільки широким, що всілякі он-лайнові передачі інформації "на вимогу" потенційно охоплюються правом на публічне виконання. Але залишається відкритим питання, як скоро має відбуватися відтворення цієї інформації, щоб вважатися виконанням згідно з існуючим американським законодавством.
З точки зору Договорів ВОІВ, подібні питання можуть вважатися суто академічними, оскільки існуюче право на публічне виконання може бути поглиненим потенційно ширшим правом на "публічне сповіщення" чи "надання доступу публіці", яке міститься у Договорах ВОІВ та розглядається нижче. Однак, усі чотири законопроекти, покликані імплементувати положення Договорів ВОІВ до авторського права США, відстоюючи мінімалістський підхід, не закріплюють окремі права на публічне сповіщення або надання доступу публіці. Відповідно, зазначена невизначеність в американському законодавстві щодо права на публічне виконання чекатиме свого подальшого вирішення у судовій практиці.
2.1.3.2. П р а в о н а п у б л і ч н и й п о к а з .
Оскільки показом твору є демонстрація його примірника "в статиці" (у випадку аудіовізуального твору - демонстрація його окремих кадрів без дотримання їх послідовності ), вищерозглянута проблема асинхронних передач в Інтернеті права на публічний показ не стосується.
Все ж сказане вище про питання визнання "публічності" виконання твору, яке передається через Інтернет, відноситься і до показу твору в Інтернеті.
2.1.4. П р а в о н а п у б л і ч н е с п о в і щ е н н я .
Більшість юрисдикцій світу, вслід за Бернською конвенцією, визнають за авторами та їхніми правонаступниками виключне право на публічне сповіщення творів.
Глосарій ВОІВ визначає публічне сповіщення наступним чином: "Представлення твору, виконання, фонограми або передачі у вигляді, який може бути сприйнятий будь-яким придатним чином особами в широкому розумінні, тобто, особами, які не належать до кола знайомих. Це поняття є ширшим за опублікування і також включає, серед іншого, такі форми використання як публічне виконання, сповіщення публіці шляхом передачі по проводах або безпосереднє сповіщення публіці прийому передачі".
В дещо вужчому сенсі розуміє термін "публічне сповіщення (доведення до загального відома)" український Закон, яким він визначається як "передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті". Така вузькість розуміння публічного сповіщення, проте, компенсується в Законі використанням термінів "публічне виконання", "публічний показ" та "публічна демонстрація", які охоплюють всі інші форми оприлюднення твору, не охоплені поняттям "публічне сповіщення (доведення до загального відома)".
Американський же Акт не знає терміну "публічне сповіщення", оперуючи тільки термінами "публічне виконання" та "публічний показ", оскільки в США вважається, що право на публічне сповіщення і право на публічний показ є близькими за змістом концепціями.
Бернською конвенцією право на публічне сповіщення встановлюється лише стосовно певних категорій об'єктів: виконання драматичних, музично-драматичних та музичних творів, передача в ефір та по проводах, кінематографічні переробки і відтворення літературних та художніх творів, декламування літературних творів, а також кінематографічні твори.
Так, відповідно до статті 11(1)(ii) Бернської конвенції, автори драматичних, музично-драматичних та музичних творів мають виключне право дозволяти "будь-яке публічне сповіщення виконань їхніх творів". Стаття 11bis(1)(ii) передбачає, що автори літературних та художніх творів мають виключне право дозволяти "будь-яке публічне сповіщення по проводах або шляхом повторної передачі в ефір твору, якщо таке сповіщення здійснюється організацією іншою, ніж первісна". Стаття 11ter(1)(ii) встановлює, що автори літературних творів мають виключне право дозволяти "будь-яке публічне сповіщення декламування їхніх творів". Нарешті, статтею 14(1)(ii) авторам літературних та художніх творів надається виключне право дозволяти "публічне сповіщення по проводах" кінематографічних переробок і відтворень їхніх творів, а статтею 14bis(1) таке саме право надається володільцям авторських прав на кінематографічні твори.
Проте, Бернська конвенція не розповсюджує право на публічне сповіщення на всі види творів, що передаються Інтернетом, оскільки комп'ютерні програми, твори образотворчого мистецтва, фотографії та ноти не можуть бути ані передані в ефір чи по проводах, ані декламовані.
Завдання розповсюдження права на публічне сповіщення на всі об'єкти авторських та суміжних прав було вирішено Договорами ВОІВ, про що йдеться нижче.
2.2. Немайнові права
Окрім майнових, авторам також належать і немайнові права. В тій чи іншій мірі ця категорія прав авторів визнається в усіх країнах Бернського союзу та включає всі чи кілька з наступних прав:
право авторства - право визнаватися автором твору;
право на ім'я -право використовувати чи дозволяти використовувати твір під справжнім ім'ям автора, псевдонімом або без зазначення імені (анонімно);
право на недоторканість твору - право на захист твору від будь-якого перекручення, спотворення чи іншої зміни твору або будь-якому іншому посяганню на твір, здатному зашкодити честі та репутації автора.
Авторське право Російської Федерації пішло в цьому питанні ще далі, надаючи авторам "право обнародувати чи дозволяти обнародувати твір в будь-якій формі (право на обнародування), включаючи право на відклик" .
В Україні немайнові права або - як вони іменуються Законом - "особисті немайнові права автора" охороняються безстроково та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам. Особисті немайнові права також не можуть згідно з українським Законом перейти у спадщину, однак спадкоємці авторів "мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора".
Американський же Акт, навпаки, прямо не визнає "моральні права", як в США називаються немайнові права авторів, за виключенням дуже обмеженого кола творів. Актом термін охорони моральних прав обмежується життям автора та дозволяється відмова
Loading...

 
 

Цікаве