WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

органи, наділені правом проводити досудове слідство у кримінальних справах. Згідно з чинним законодавством до них належать:
1) слідчі прокуратури;
2) слідчі органів внутрішніх справ;
3) слідчі податкової міліції;
4) слідчі органів безпеки.(ст.102 КПК України).
" органи прокуратури, тобто органи, на які покладено функції:
підтримання державного обвинувачення в суді;
представництво інтересів громадян або держави у суді у випадках, визначених законом;
нагляд за додержанням законів органами, що провадятьоперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Структура органів прокуратури визначається Законом України "Про прокуратуру"22 і об'єднує в собі Генеральну прокуратуру України, прокуратури АРК, областей, міст Києва та Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури;
" органи суду, тобто органи, на які покладено здійснення функцій правосуддя. Згідно з Конституції України система судових органів складається з:
1) Конституційного Суду України;
2) судів загальної юрисдикції (місцеві суди, апеляційні суди);
3) Апеляційний Суд України;
4) Вищі спеціалізовані суди;
5) Верховний Суд України.
Окрім цього, діяльність органів суду регламентується законами України "Про Конституційний Суд України", "Про судоустрій"23 тощо. Однак суб'єктами за цим видом делікту є переважно суди загальної юрисдикції, що здійснюють правосуддя у кримінальних та адміністративних справах.
Зрозуміло, що від імені цих органів безпосередньо діють їх посадові і службові особи. Проте, як і в попередньому делікті, особа заподіювача шкоди відмежовується від особи, яка несе відповідальність за завдання шкоди. Посадові та службові особи правоохоронних та судових органів, діяннями яких безпосередньо завдається шкода, вчиняють їх не лише від імені зазначених органів, але й від імені держави. І саме тому відповідальність за завдану ними шкоду несе держава Україна.
Особливості відповідальності за шкоду, завдану правоохоронними та судовими органами
Певною специфікою наділене протиправне діяння, яким може бути завдана шкода у цьому делікті. Дане протиправне діяння, передбачене як умова настання відповідальності, містить у собі виключний перелік протиправних діянь. Зокрема це:
" незаконне засудження;
" незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;
" незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою;
" незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд;
" незаконне затримання;
" незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Якщо шкода завдається фізичним або юридичним особам внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, така шкода відшкодовується на загальних підставах. Так, зокрема на загальних підставах деліктної відповідальності відшкодовується також і шкода, заподіяна у випадках, передбачених у частинах 2,3 ст.1 Закону про відшкодування шкоди правоохоронними та судовими органами (коли шкода заподіюється внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу, а також незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства), у Законі України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" тощо. Це не стосується випадку, коли суд постановляє незаконне рішення у цивільній справі, за умови встановлення у діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, для яких визначається інший порядок (ч.5 ст. 1176 ЦК України).
Наявність протиправності як характерної ознаки вказаних вище діянь має підтвердитися постановленням судом виправдального вироку, скасуванням незаконного вироку суду, закриттям кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також винесенням відповідного акта про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто для того, щоб визнати дане діяння протиправним, потрібна наявність підстав, які б реабілітували особу, якій завдано майнової шкоди. В іншому випадку, коли дані діяння не підтверджуються реабілітуючими особу обставинами (наприклад, кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта помилування), то право на відшкодування завданої шкоди не виникає.
Крім цього, не має права на відшкодування завданої шкоди також і фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підпискою про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт (ч.4 ст.1176 ЦК України).
Однак у разі, коли фізична особа вчинила самообмову внаслідок застосованих до неї фізичного чи психічного насилля, погроз, обману чи інших незаконних засобів, які доведені в належному порядку, у такому разі шкода, завдана особі, має відшкодуватися на підставах ст. 1176.
Суттєвою специфікою цього делікту є те, що шкода, завдана фізичним та юридичним особам органами дізнання, попереднього досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодовується незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів. При цьому, як уже зазначалося, завдана ними шкода відшкодовується державою Україна в особі відповідних фінансових органів за рахунок майна, у тому числі грошових коштів, які належать їй на праві власності. При цьому у чинному законодавстві однозначно не вирішене питання про те, яка шкода відшкодовується за даним деліктом. Так, ЦК України визначає, що шкода, завдана даним деліктом, відшкодовується в повному обсязі, тобто як майнова шкода завдана особі, так і моральна.
Водночас ст. 3 Закону України "Про відшкодування шкоди правоохоронними та судовими органами" визначає, що відшкодуванню підлягає:
" заробіток та інші грошові доходи, які фізична особа втратила внаслідок незаконних дій;
" майно (у тому числі гроші, грошові вклади і відсотки від них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), майно, конфісковане або
Loading...

 
 

Цікаве