WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

органом місцевого самоврядування незалежно від вини службових і посадових осіб цих органів.
Заподіювач шкоди та відповідач за завдану шкоду в цьому деліктному зобов'язанні не зберігається.
Держава Україна, Автономна Республіка Крим та територіальна громада будуть нести відповідальність за шкоду, заподіяну її органами чи посадовими особами, за рахунок власного майна, у тому числі грошових коштів, які належать їм на праві власності. При цьому слід враховувати, щооскільки розпорядження цим майном відбувається через відповідні фінансові органи держави, АРК та територіальних громад, то саме зазначені фінансові органи будуть відповідачами за позовами, що випливають з цього делікту.18
Особливості відшкодування матеріальної шкоди заподіяної органами державної влади
Окрім специфіки суб'єкта, певними особливостями за цим деліктом наділені також загальні умови деліктної відповідальності. Що стосується такої умови як протиправність діяння, то насамперед слід підкреслити, що у цьому делікті варто говорити не стільки про протиправність, скільки про незаконність рішень, дій або бездіяльності відповідних органів. Сутність цього розмежування полягає в тому, що дані органи та їх посадові чи службові особи, на відміну від інших суб'єктів, мають здійснювати свою діяльність не на принципі заборони (дозволено все, що не заборонено законом), а на принципі дозволу (дозволено лише те, що дозволено законом чи іншими підзаконними актами). Тому незаконними будуть не лише рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування та їх посадових чи службових осіб, які прямо заборонені в законі, але й ті, що вчинені без відповідних повноважень, з їх перевищенням чи зловживанням.
Слід зазначити, що незаконні дії цих органів чи осіб можуть здійснюватись як у формі активних дій (усні або письмові розпорядження, накази постанови рішення тощо), так і у формі бездіяльності (невиконання тих дій, які вони зобов'язані були виконати на підставі покладених на них обов'язків.
При цьому закон не передбачає переліку незаконних діянь, за які наступає відповідальність за даним деліктом. Тому до них можуть належити будь-які рішення, дії та бездіяльність, які обов'язкові для виконання та прийняті (вчинені) органом чи його посадовою (службовою) особою при реалізації компетенції органу чи виконанні посадових чи (службових) обов'язків.
Іншою особливістю того делікту є те, що законодавець до окремого виду протиправного діяння відносить також прийняття органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасованим.
При цьому можливість відшкодування шкоди, заподіяної даним різновидом делікту, не залежить ні від органу, що прийняв його, ні від різновиду нормативно-правового акта. Основними критеріями є те, щоб цей нормативно-правовий акт був визнаний незаконним, тобто таким, що суперечить чинному законодавству, та скасованим, тобто таким, щоб внаслідок незаконності була припинена його дія.
При вирішенні питання про скасування чинності нормативно-правового акта внаслідок його незаконності слід враховувати ієрархію нормативно-правових актів, тобто насамперед нормативно-правові акти не повинні суперечити Конституції України, міжнародно-правовим актам, законам України тощо. Переважна більшість нормативно-правових актів можуть бути визнані незаконними та скасовані судами загальної юрисдикції. Що ж до законів, то визнання їх не конституційними можливе лише Конституційним Судом України.
Певну особливість має причинно - наслідковий зв язок, який у цьому випадку має, як правило складний характер, оскільки часто завдана шкода є наслідком протиправного діяння не лише одного органу чи посадової (службової) особи. Що стосується шкоди, то вона відшкодовується в повному обсязі як та, що завдана майну фізичної та юридичної особи, так і моральна шкода.
Найбільш специфічною у цьому випадку є можливість відшкодування заподіяної шкоди незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування та інших посадових чи службових осіб. Аналізуючи чинне законодавсто, варто дійти висновку, що вина відповідних органів та їх посадових і службових осіб у цьому випадку передбачається. Це вид певної гарантії, яка витікає з того, що дані суб єкти, які є представниками відповідної публічної влади, мають діяти від імені та в інтересах осіб. Крім цього, законодавець презюмує також і знання цими органами та їх посадовими (службовими) особами чинного законодавства і покладає на них обов'язок безумовного дотримання його приписів.
Після відшкодування завданої майнової шкоди держава Україна, АРК та територіальні громади мають право регресу до винної в цьому завданні шкоди посадової чи службової особи.19
Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними та судовими органами
Цей вид деліктної відповідальності передбачений ст. 1176 ЦК України. Додаткове регулювання деліктних зобов'язань здійснюється Законом України "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду". 20 Порівняно із загальними умовами настання деліктної відповідальності цей вид має цілу низку специфічних ознак. Насамперед суб'єктом заподіювачем шкоди є правоохоронні та судові органи, до яких за ЦК України належать:
" органи дізнання, тобто органи, наділені правом провадити слідчі дії, що є початковою формою досудового розслідування у кримінальних справах. Згідно з чинним законодавством органами дізнання є:
1) міліція, податкова міліція (у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки);
2) органи безпеки (у справах, віднесених законом до їх відання);
3) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ (у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їх військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або у розташуванні частини, з'єднання, установи);
4) митні органи (у справах про контрабанду);
5) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових і виховно-трудових профілакторіїв (у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчиненій працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені у розташуванні зазначених установ);
6) органи державного пожежного нагляду (у справах про пожежі і порушення протипожежних правил);
7) органи охорони державного кордону (у справах про порушення державного кордону);
8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні (ст.101 КПК України);21
" органи попереднього (досудового) слідства, тобто
Loading...

 
 

Цікаве