WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
Аналізуючи деліктну відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, особливу увагу слід звернути на специфіку умов цієї відповідальності.
Протиправність діяння у цьому випадку презюмується. Однак це не означає, що діяльність щодо використання певних об'єктів є неправомірною. Неправомірними є заподіяння шкоди внаслідок експлуатації цих об'єктів.
Шкода у цьому випадку певних особливостей немає, крім спеціальної вказівки законодавця, що у разі відшкодування ядерної шкоди потрібно керуватися спеціальним законодавством32
Що стосується причинно-наслідкового зв'язку, то доцільно зауважити, що до уваги мають братися лише ті випадки, коли шкода заподіюється безпосередньо внаслідок діяльності джерела підвищеної небезпеки. В іншому разі мають застосовуватися загальні підстави заподіяної шкоди.
Основною особливістю при відшкодуванні шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, є те, що особа, яка здійснює діяльність, що є джереломпідвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду незалежно від своєї вини.
У літературі немає єдиної точки зору щодо суб'єктивної умови відповідальності за цей вид делікту, однак ми сприймаємо думку науковців, які стверджують, що у цьому разі відповідальність покладається на титульного володільця внаслідок ризику заподіяння шкоди.
Незважаючи на те, що вина покладається на титульного володільця незалежно від його вини, законодавець все ж таки встановлює певні випадки, коли при притягненні титульного володільця до відповідальності має враховуватись заподіяна шкода. Так, наприклад, згідно ст.1188 ЦК України при відшкодуванні шкоди, завданої титульним володільцем внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки (зіткнення автомобілів, літаків, потягів тощо), слід застосувати такі правила:
1. Шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою;
2. За наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона її не відшкодовується;
3. За наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Однак у разі, внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані відшкодувати її в повному обсязі в солідарному порядку незалежно від їхньої вини (ч.2 ст.1188 ЦК України).
Незважаючи на те, що у разі завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки існує підвищена деліктна відповідальність, її не слід вважати абсолютною, оскільки законодавцем вводяться обставини, за яких титульний володілець звільняється від відшкодування цієї шкоди. До таких обставин належать непереборна сила та умисел потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України).
Що стосується непереборної сили, то її дія (вплив) має бути спрямована саме на джерело підвищеної небезпеки, внаслідок чого воно стає неконтрольованим та потенційно шкідливим, наприклад, у разі сильного буревію було піднято у повітря автомобіль, який, впавши на будівлю, завдав значної шкоди. Умисел потерпілого має юридичне значення лише у разі, коли особа свідомо бажає та діє з метою завдання їй шкоди. Проте у разі непереборної сили й у разі умислу потерпілого на титульного володільця покладається тягар доказування наявності цих обставин. Проте не слід забувати, що до обставин, які звільняють титульного володільця від відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, розглянутий вище випадок неправомірного заволодіння транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом за умови, що цьому не сприяла недбалість володільця даних об'єктів.
Незважаючи на обставини, за яких титульний володілець звільняється від відшкодування, також слід вирізнити обставини, за яких відповідальність титульного володільця за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки., може бути зменшена. До цих обставин слід віднести грубу необережність потерпілої особи (ч.2 ст. 1193 ЦК України), крім випадків, прямо передбачених законом (ч.3 ст.1193 ЦК України), коли вина потерпілого не враховується, та матеріальне становище особи, яка завдала шкоди, крім випадків, коли шкоду завдано вчиненням злочину (ч.4 ст.1193 ЦК України).33
3.2 Відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров'ю фізичної особи
Заподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичної особи породжує відповідний обов'язок відшкодувати заподіяну моральну шкоду. Однак порівняно із загальними умовами відшкодування заподіяної шкоди цей вид деліктних зобов'язань наділений цілою низкою специфічних ознак.
Насамперед протиправність діяння полягає в тому, що будь-яке діяння, яким заподіюється шкода життю та здоров'ю фізичної особи, як правило, презюмується протиправним. Це зумовлюється тим, що життя та здоров'я фізичної особи визначаються вищою соціальною цінністю і не можуть бути пошкоджені, а правовідносини, які опосередковують відповідні блага, мають абсолютний характер. Однак в окремих випадках, прямо передбачених у законі, шкода, що заподіюється життю та здоров'ю, є правомірною, наприклад необхідна оборона. При цьому протиправним вважається також заподіяння шкоди життю та здоров'ю внаслідок неналежного виконання умов договору, наприклад, коли каліцтво чи інше ушкодження здоров'я або смерть завдаються внаслідок неналежного виконання договору перевезення (ст. 1196 ЦК України).
Що стосується шкоди, то слід відмітити, що цим протиправним діянням фізичній особі заподіюється каліцтво чи інше ушкодження здоров'я або смерть.
Поняття "смерть" законодавством не визначається, однак, на нашу думку, під ним слід розуміти певний стан організму фізичної особи, який посвідчується висновком компетентного медичного органу і характеризується непоправними руйнівними процесами центральної нервової системи та кори головного мозку, що наступили внаслідок припинення функціонування життєво важливих систем людини (серцево-судинної, дихальної, нервової).
Поняття "каліцтво", у свою чергу, охоплюються дві основні категорії: травма та професійне ушкодження здоров'я.
Травма характеризується раптовим та, як правило, одноразовим зовнішнім впливом на організм, внаслідок чого йому заподіюється фізичне ушкодження. Наприклад удар, внаслідок чого йому заподіюється фізичне ушкодження. Професійне захворювання характеризується як таке ушкодження здоров'я, що передбачене чинним законодавством34 та стало наслідком неодноразового, а систематичного та тривалого впливу на організм людини шкідливих факторів, що є характерними для даного виду професії.
Поняття "інше ушкодження здоров'я" охоплюється будь-яке, не пов'язане з каліцтвом пошкодження здоров'я, що наступило внаслідок так званого загального захворювання. При цьому дане загальне захворювання не пов'язане ні із специфікою професії, ні з травматичним впливом на організм людини, а є видом ушкодження здоров'я внаслідок недотримання
Loading...

 
 

Цікаве