WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

засудженням (стю62) тощо. Крім цього положення ст.152 Конституції передбачає право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої фізичним і юридичним особам актами і діями, які визнані Конституційним Судом неконституційними. У цих випадках відшкодування моральної (немайнової) шкоди здійснюється не Конституційним Судом, а у встановленому законом порядку загальними чи господарськими судами. Врешті-решт, закріплення за державою обов'язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість, у випадку порушення останніх, звернутися до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за компенсацією шкоди, завданої таким порушенням. У зв'язку з цим набуває особливої актуальності створення розвиненого механізму реалізації прав і свобод людини, зокрема права людини на компенсацію моральної шкоди.
Саме соціально-правові аспекти такої компенсації і розглядали учасники семінару-практикуму"Відшкодування моральної та майнової шкоди згідно із законодавством України" разом із суддями ВСУ Василем Гуменюком, Віктором Маринченком, Олександром Терлецьким, суддею ВГСУ Борисом Греком та експертом з питань моральної шкоди Оленою Волочай.
Слід наголосити, що під час семінару виникли дуже різноманітні питання, які торкались таких проблем, як відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки та багато інших,які потребують оцінки при ви
Значенні немайнової шкоди юридичній особі; практика призначення судових експертиз із метою надання доказів спричинення моральної шкоди і оцінки розміру її компенсації тощо. Значний інтерес з-поміж присутніх викликали тренінги Олени Волочай, які стосувалися навичок обгрунтування та збирання доказів спричинення моральної шкоди. Як не дивно, але в більшості позовів про компенсацію моральної (немайнової) шкоди, які надходять до судів, позивачі обмежуються фразою: "Мені завдали моральну шкоду". Однак відсутність доказів щодо того, як саме моральна шкода завдана неправомірними діями відповідача (відповідачів), часто призводить до винесення судом ухвали про залишення заяви без руху, а в разі не виправлення позивачем недоліків у встановлений строк ухвалили про повернення позовної заяви позивачу. Таким чином, найскладнішою проблемою при оформленні позовної заяви про відшкодування моральної (немайнової) шкоди була і є збір доказів, які доводять факт спричинення моральної шкоди та розмір такої шкоди
Як відомо, новий спосіб захисту цивільних особистих прав (компенсація моральної шкоди) встановлений ще Законом України від 6 травня 1993р. №3188-12 "Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів, що стосується захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій."28 Діючий ЦК України не зберіг зазначених способів захисту цивільних особистих прав, а й збагатив інститут компенсації моральної шкоди новими нормами. Нині позов про відшкодування моральної шкоди набуває дедалі більшої популярності, що, попри деякі зловживання (особливо за умов нинішньої відсутності мінімального та максимального розмірів такого відшкодування), все свідчить про зростання правосвідомості та правової культури громадян, тобто зроблений ще один крок до правової держави, у центрі уваги якої перебуває кожна окрема особа. На сьогодні, крім ЦК, відшкодування моральної шкоди також передбачають закони України "Про захист прав споживачів", "Про інформацію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про авторське право і суміжні права" та інші.
Підстави моральної шкоди
Під моральною шкодою відповідно до чинного законодавства слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема:
" у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
" протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (у разі незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення у ході розслідування чи досудового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи) (посади).
" У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
" У приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Дещо інше значення має немайнова шкода, заподіяна юридичній особі, під якою слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Проте в будь-якому випадку при встановленні факту моральної шкоди слід керуватись критеріями загальнолюдських цінностей. З одного боку, це критерії, що визначають суб'єктивні відчуття потерпілого, наприклад, честь гідність, авторитет. Вони оцінюються лише потерпілим, ступенем його сприйняття травми та її наслідків. З іншого боку, це критерії, які характеризують зовнішній прояв наслідків пошкодження здоров'я. Тут моральна шкода виражається і в реальній втраті потерпілим можливості нормального спілкування з друзями, знайомими, жити повноцінним життям.29
Деякі особливості відшкодування моральної шкоди
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, позаяк немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. Однак у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним завданій моральній шкоді, а також мають ураховуватися вимоги розумності і справедливості. Так, за моральну (немайнову) шкоду, яка заподіяна працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає в порядку регресу ст.130, 132-134 КЗпП, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого (наприклад, ст.47 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").30 Відповідно до статті 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело його до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок із відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду
Loading...

 
 

Цікаве