WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

Відповідальність за заподіяння шкоди - Курсова робота

звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
" штрафи, стягнені на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
" суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;
" моральна шкода.24
З огляду на те, що законодавець визначає виключний перелік протиправних діянь, за які шкода, завдана фізичній особі правоохоронними та судовими органами, відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини, слідзауважити, що існує в окремих випадках особливий порядок відшкодування. Це відбувається, наприклад, якщо шкода, завдана фізичній або юридичній особі, є наслідком постановлення судом незаконного рішення у цивільній справі. Передбачається, що вона відшкодовується державою у повному обсязі у разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч.5 ст. 1176 ЦК України).
Порядок відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється згідно із Законом про відшкодування шкоди правоохоронними та судовими органами.
При цьому в разі, коли держава відшкодувала шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, вона наділяється правом зворотної вимоги до цієї особи лише у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду, щодо неї, який набрав законної сили (ч.3 ст. 1191 ЦК України).
2.3 Відповідальність за шкоду заподіяну малолітніми та недієздатними особами
Дуже часто у багатьох людей виникає питання. Хто відповідає за шкоду, заподіяну малолітньою та неповнолітньою особою?
За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг 14 років, відповідають його батьки (усиновлювачі) або опікуни або інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання неповнолітнього, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України винною поведінка батьків, опікунів визначається тоді, коли шкода, завдана неповнолітнім, стала наслідком несумлінного здійснення або нездійснення нагляду за ним (відсутність необхідної уваги, потурання заохочення пустощів, хуліганських дій тощо), результатом чого стала негативна поведінка дітей, яка і спричинила шкоду.
Батьки і опікуни не можуть посилатись на відсутність вини і в тих випадках, коли в момент завдання шкоди дитина перебувала на вулиці, у знайомих з друзями. Оскільки батько і мати дитини мають рівні права і обов'язки, то, відповідно, до відповідальності вони повинні притягуватись незалежно від того, проживають вони разом з дитиною чи роздільно. На батьків, позбавлених батьківських прав, суд може покласти відповідальність за шкоду, завдану їхніми неповнолітніми дітьми, протягом трьох років після позбавлення батьків батьківських прав, якщо поведінка неповнолітнього стала наслідком неналежного здійснення ними обов'язку виховання неповнолітнього.
Якщо неповнолітній завдав шкоду тоді, коли перебував під наглядом навчального, виховного, лікувального чи іншого закладу (школи, інтернату, табору, санаторію, лікарні та ін.), а також під наглядом особи, яка здійснювала нагляд на підставі договору, ці заклади та особи відповідають за шкоду, якщо не доведуть, що шкода при здійсненні нагляду виникла не з їхньої вини. Коли малолітній завдав шкоду як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини дитячого закладу, згадані особи зобов'язані відшкодувати шкоду в частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду. Обов'язок батьків, опікунів, навчальних, виховних, лікувальних та інших закладів відшкодування шкоди не припиняється після досягнення неповнолітніми повноліття або одержання ними майна, достатнього для відшкодування шкоди. Якщо батьки, опікуни померли або вони не мають достатніх коштів для відшкодування шкоди , завданої життю і здоров'ю потерпілих, а сам заподіювач, який став повністю дієздатним, має такі кошти, суд, з урахуванням майнового становища заподіювача, а також інших обставин, має право ухвалити рішення про відшкодування шкоди повністю або частково за рахунок майна самого заподіювача.
Неповнолітні віком до 14 до 18 років за наявності їх вини відповідають за завдану шкоду своїм майном і заробітком. У випадках, коли такий неповнолітній не має майна чи заробітку (доходу), достатнього для відшкодування шкоди, шкода має бути відшкодована повністю або в частині, якої не вистачає, його батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо ті не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини. Обов'язок батьків, піклувальників і дитячого закладу відшкодувати шкоду припиняється після досягнення заподіювачем шкоди повноліття або коли у нього до досягнення повноліття з'являються майно чи інші джерела доходу, достатні для відшкодування шкоди, або коли він до досягнення повноліття став дієздатним.
За шкоду, завдану спільними діями кількох неповнолітніх, які походять від різних батьків (усиновлювачів), батьки (усиновлювачі), а також опікун або піклувальник несуть часткову відповідальність перед потерпілим солідарно. Якщо у спільному завданні шкоди брали участь неповнолітні віком від 14 до 18 років, які перебували на лікуванні в дитячих закладах, ці заклади разом із батьками чи опікуном або піклувальником інших неповнолітніх, що спільно заподіяли шкоду, несуть часткову відповідальність перед потерпілими.
За загальним правилом деліктна відповідальність покладається на осіб, які є повністю дієздатними (здатними своїми діями набувати та реалізовувати свої права та створювати для себе і виконувати цивільні обов'язки), а основне деліктоздатними (здатними відповідати за свої дії).
Критерієм цієї диференціації є наявність у особи достатнього рівня психічного розвитку та життєвого досвіду для того, щоб адекватно оцінювати значення своїх дій та керувати ними. Однак доволі часто виникають ситуації, коли шкода завдається особами, які залежно від різних обставин не можуть в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. І тому в цьому разі варто звернутися до деліктних зобов'язань із так званим дефектним суб'єктивним складом.
До цих видів деліктів належать:
1) відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою;
2) відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою;
3) відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою;
4) відшкодування шкоди, завданої обмежено дієздатною особою;
5) відшкодування шкоди, завданої особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (адієздатною особою).
Відшкодування шкоди, заподіяної малолітньою особою
Згідно з чинним
Loading...

 
 

Цікаве