WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Обмеження монополізму та захист суб’єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції - Дипломна робота

Обмеження монополізму та захист суб’єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції - Дипломна робота

законодавства про захист прав споживачів;
- довести доцільність правового захисту суб'єктів господарювання та споживачів від порушень в зазначеній сфері;
- визначити роль держави в цілому, та державних органів зокрема в системі захисту ринкової економіки від монополізму та недобросовісної конкуренції, в захисті прав споживачів;
- визначити форми і методи підвищення дієвості державного регулювання антимонопольно-конкурентного середовища.
Об'єктом дослідження є правовідносини в галузі антимонопольно-конкурентного законодавства, законодавства про захист прав споживачів.
Предметом дослідження є компетенція та повноваження органів державного управління що діють в сфері антимонопольно-конкурентного законодавства, сфері захист прав споживачів права та обов'язки суб'єктів господарювання - учасників ринку та споживачів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є система взаємопов'язаних загальнонаукових та спеціальних методів, що були використані для отримання об'єктивних результатів.
Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей, тенденцій розвитку правовідносин у антимонопольно-конкурентному законодавстві, пошук напрямків вдосконалення цієї галузі права. У роботі обґрунтовується ряд нових у теоретичному плані й важливих, на наш погляд, для практики понять та положень.
Законодавче забезпечення роботи. При написанні роботи, нами використовувались національне законодавство, норми якого регулюють антимонопольно-конкурентні відносини, а саме: Конституція України, Кодекси України, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету міністрів України, інші законодавчі та підзаконні акти.
Стан наукової розробки. Досліджувані питання тією чи іншою мірою розглянуті в працях Щербини В.С., Саниахметової Н.О., Дахно І.І., Семенової Л.Н. та інших авторів. Враховуючи суспільну важливість цієї галузі законодавства, публікації з зазначених питань постійно можна побачити в юридичних періодичних виданнях.
Науково-теоретичне значення роботи полягає в можливості використання зазначеної праці для подальшої розробки антимонопольно-конкурентного законодавства, для подальших наукових досліджень, у розробці теоретичних проблем забезпечення захисту суб'єктів господарювання та споживачів від недобросовісної конкуренції, у навчальному процесі при підготовці відповідних підручників і навчальних посібників.
Робота складається з вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури, при цьому основна частина складається з чотирьох розділів. законодавства про захист прав споживачів
РОЗДІЛ I
ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИМОНОПОЛЬНО-КОНКУРЕНТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Процес переходу економіки України, яка послідовно інтегрується у систему світових господарських зв'язків, до ринкової, сприяє становленню і розвитку підприємницької діяльності, як такої. Існування ринкових відносин передбачає створення рівних можливостей для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, а також розвиток конкуренції, яка змушує виробників підвищувати якість продукції і стимулює виготовляти товари, необхідні споживачам. Як відомо, одне з основних вимог ринкової економіки - це розвиток конкуренції, змагальності суб'єктів підприємницької діяльності, усунення штучних та природніх бар'єрів на шляху виходу їх на ринок усіх товарів і послуг суб'єктами підприємництва. В Україні цьому процесу перешкоджає досить високий рівень монополізації ринку, при котрому в деяких галузях практично немає можливостей для конкуренції, як основного двигуна підприємництва і виробництва в ринкових умовах.
Антимонопольна політика на сьогоднішній день - один з пріорітетних напрямків державного регулювання, що являє собою комплекс заходів (відповідне законодавство, система оподатковування, денаціоналізація, роздержавлення і приватизація власності, заохочення створення малих підприємств та ін.), спрямованих проти монополізації виробництва і ринку і забезпечуючи розвиток конкуренції серед товаровиробників. В цьому контексті антимонопольне законодавство можна розглядати як законодавчо закріплені основні правила діяльності суб'єктів, що хазяйнують на ринку, органів державної влади і управління, що регулюють цю діяльність.
Основні завдання антимонопольного законодавства - це:
а) забезпечення сприятливих умов і стимулів для розвитку конкуренції і підприємництва в національній економіці;
б) зняття всіх перепон на шляху активізації конкуренції на правовій основі, що дозволяє виключити монопольні дії суб'єктів ринку, центральних органів влади і управління, диктат суб'єктів, що хазяйнують на ринку;
в) визначення правового режиму регулювання відповідальності за монопольні дії і порушення правил чесної конкуренції;
г) захист інтересів малого і середнього підприємництва від сваволі великого бізнесу;
д) створення умов для розвитку національного господарства.
Антимонопольне законодавство тісно пов'язане з загальною системою заходів, за допомогою яких держава намагається впливати на ринкові відносини і форми об'єднання підприємців. Воно обмежує деякі найбільш грубі й очевидні прийоми монополістичної діяльності, робить певний вплив на конкурентну боротьбу, але ніколи не зачіпає найважливіших інтересів великих корпорацій.
Конкретна програма антимонопольних дій розробляється і проводиться урядом. Отже, ця програма є складовою частиною в загальної економічної програми уряду, що може відображати інтереси окремої підприємницької групи, тих чи інших соціальних груп або загальні інтереси нації і повинна враховувати загальну внутрішню і зовнішню економічну, соціальну і політичну кон'юнктуру. Це значить, що ефективність застосування антимонопольного законодавства і діяльність антимонопольної політики в цілому змінюються і залежать від зміни політичного керівництва країни.
Великі корпорації в обхід антимонопольного законодавства використовують легальні з погляду антимонопольного законодавства форми об'єднань і монополістичної діяльності - холдингові компанії, систему участі, конгломерантні злиття (об'єднання компаній, що відносяться до різних сфер господарської діяльності), а також приховані прийоми встановлення монопольного панування - джентльменські угоди, лідерство в цінах. В сучасних умовах посилення дії антимонопольного законодавства корпорації проводять перебудову своєї структури, приспособлюються до реалій, що змінюються, зберігаючи свою суть [45].
Холдинг - це можна сказати "володіюче товариство", створене великими монополіями для управління дочірніми підприємствами через систему участі. Ввібравши в себе контрольні пакети акцій десятків, сотень, а іноді і тисяч підприємств, холдинг спрямовує їх на розвиток, а прибутки, що ростуть, дозволяють великим холдингам повертатися і до власної підприємницької діяльності. Юридично існують якакціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, одноособові підприємства.
Система участі - взаємне володіння одними акціонерними компаніями цінними паперами (акціями, облігаціями) інших
Loading...

 
 

Цікаве