WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Арбітражне і позовне право - Контрольна робота

Арбітражне і позовне право - Контрольна робота


Контрольна робота
Арбітражне і позовне право
1. Зразок позовної заяви про стягнення штрафу за прострочку повернення тари
Позовна заява
Про стягнення штрафу за прострочку повернення
(неповернення) тари
Сума _______________________________ грн.
За рахунком o ___ від "___"________ 200_ р., у відповідності
до договору o ____ від "___"___________ 200_ р., відповідачу було
відвантажено _____________________________________________________
(найменування продукції, товару)
у _______________________________________________________________.
(найменування тари)
Згідно з зазначеним договором o _____ від "___"______ 200_ р.
________________________________________ у кількості _____________
(найменування тари)
підлягало поверненню не пізніше "___"______________ 200_ р.
Фактично тару повернуто "___"____________ 200_ р. у кількості
_____________, з простроченням ________________ днів, не повернуто
_____________________________________.
(кількість)
Заявлену нами претензію o _____ від "___"____________ 200_ р.
про сплату штрафу за прострочку повернення (неповернення) тари
відповідачем відхилено (залишено без відповіді) з наступних
мотивів: ________________________________________________________.
Вважаємо відмову відповідача від задоволення претензії
необґрунтованою __________________________________________________
(зазначити причини)
_________________________________________________________________.
На підставі викладеного та керуючись ________________________
та Інструкцією про порядок повернення тари з-під _________________
_________________________________________________________________,
(найменування продукції)
просимо стягнути з відповідача на користь позивача штраф у сумі
______________________ грн.
Додаток:
1. Копія претензії та доказ її відправлення.
2. Відповідь на претензію.
3. Копія договору o _____ від "___"______________ 200_ р.
4. Копія рахунку o _____ від "___"______________ 200_ р.
5. Доказ відправлення копії позовної заяви відповідачу.
6. Платіжне доручення про перерахування держмита.
7. Інші документи, що обґрунтовують позовні вимоги, на
_________ сторінках.
Керівник підприємства
або його заступник: ________________
(підпис)
2. Доказування та докази у господарському процесі.
Завдання суду полягає в правильному і своєчасному розгляді та вирішенні господарських справ. Особливістю даного виду процесу є те, що це спори переважно між юридичними особами, на відміну від інших видів процесів, в яких одна із сторін, як правило, фізична особа. Порядок і строки розгляду справи, провадження окремих судових дій, прийняття рішення по справі також суттєво відрізняються від порядку та строків провадження в цивільному й кримінальному процесах.
Весь процес доказування - логічний процес, за допомогою якого суд доходить висновку про наявність або відсутність тих або інших фактів, явищ, дій, відносин, зв'язків тощо. Як логічний процес, це - процес мислення, єдиний у своїй суті незалежно від предмета розумової діяльності.
Щодо поняття судового доказування, його суті, суб'єктів - в юридичній літературі є дві головні концепції. В основі однієї лежить думка про судове доказування як спосіб пізнання фактичних обставин справи (під судовим доказуванням розуміють діяльність суб'єктів процесу по встановленню за допомогою вказаних законом процесуальних засобів і способів об'єктивної істинності наявності або відсутності фактів, необхідних для вирішення спору між сторонами).
Поняття доказу також належить до числа основних, вихідних у теорії доказів і доказовому праві. Його правильне визначення є необхідною умовою досягнення істини, забезпечення законності і обґрунтованості рішень господарського суду.
Єдність фактичних даних та їх джерела характеризує будь-який доказ, оскільки будь-який доказ припиняє бути таким, якщо позбавити його змісту (фактичних даних, що в ньому є), власне, і, фактичні дані, знання припиняють бути такими даними без їх матеріального носія.
Судові докази, які використовуються в процесі доказування при розгляді справ у порядку господарського судочинства, можуть бути класифіковані за низкою ознак. Це дає можливість виявити відмінності і схожість між ними, оскільки докази різні за своїм походженням, мають різну структуру і безпосередні функції в процесі доказування. Охопити всі ці ознаки однією якою-небудь системою класифікації з однією підставою неможливо. Тому класифікація доказів проводиться по декількох підставах і являє собою певну систему.
На підставі аналізу класифікацій в інших галузях процесуального права (кримінальному, цивільному, адміністративному) та враховуючи особливості господарського судочинства, обґрунтовано проведення класифікації за наступними ознаками:
" за характером зв'язку змісту доказу з фактом, що встановлюється - прямі і непрямі докази;
" процесом формування відомостей про факти - первинні й похідні докази;
" джерелом доказів - особисті та речовинні докази;
" юридичною ознакою (ст. 32 ГПК України) - на письмові й речові докази, висновки судових експертів, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь у господарському процесі.
Характеристика та найважливіші проблеми окремих видів доказів у господарському процесі - складається з 4 підрозділів, що характеризують відповідно письмові докази, в тому числі документи як джерела доказів у господарському процесі, речові докази, пояснення сторін, третіх осіб та інших учасників процесу, а також експертизу як засіб доказування в господарському процесі.
Письмові докази використовуються в господарському процесі частіше за інші. На підставі аналізу письмових доказів у кримінальному та цивільному процесі виведено, що основними ознаками письмових доказів у господарському процесі слід визнати наступні: 1) доказувальне значення має зміст, а не форма доказу (форма - другорядна ознака); 2) інформацію закріплено за допомогою писемності або інших умовних знаків; 3) матеріал спроможний зберігати інформацію в незмінному вигляді тривалий час; 4) вони найчастіше виникають до порушення справи.
Доказове значення мають письмові докази, в тому числі документи, що володіють сукупністю наступних ознак:
а) містять відомості, які можуть бути перевірені, та носій яких відомий;
б) зміст документа відповідає компетенції установ, підприємств, організацій, посадових осіб або громадян, які їх видають;
в) містять певні реквізити (підписи, печатка тощо);
г) повинні бути отримані законним шляхом;
д) відомості про факти, обставини, що фіксуються в них, мають значення для даної справи.
Відсутність в документі хоч би однієї з ознак позбавляє його доказового значення, оскільки створює сумнів у достовірності даних, що містяться в ньому,або свідчить про його неналежність до справи.
Речові докази є першоджерелом факту здійснення правопорушення, прямим доказом його здійснення. Але дефініція речових доказів, надана у ст. 37 ГПК України, також виявляється неповною (зокрема, щодо того, що це виключно "предмети"). Зазначене визначення суттєво звужує зміст поняття "речові докази", особливо в господарському процесі, виключаючи з нього документи. Цей недолік необхідно виправити, визначивши в ГПК речові докази як документи та предмети, які своїми властивостями свідчать про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
До складу учасників господарського процесу входять сторони, треті особи, прокурор, інші особи, зокрема, судові експерти, перекладачі, які можуть брати участь у процесі у випадках, передбачених ГПК України, а також посадові особи чи інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (статті 18, 30 ГПК). Фактично останні є свідками по справі, оскільки в силу не залежних від них обставин їм стали відомі будь-які дані (відомості) по справі. Але згідно з чинним ГПК України вони мають право знайомитися з матеріалами справи, брати
Loading...

 
 

Цікаве