WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями - Дипломна робота

Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями - Дипломна робота

юридичним особам.
Земельні ділянки несільськогосподарського призначення можуть передаватися у власність як українських, так і іноземних юридичних осіб при дотриманні певних умов. [61.]
Відомо, щоінвестиції у відтворенні основних фондів здійснюються у формі капітальних вкладень. Слід зазначити, що до 1991 р. поняття інвестицій підмінювалося терміном "капітальні вкладення", яке характеризує діяльність замовників (інвесторів). Капітальні вкладення розглядалися в двох аспектах:
як економічна категорія; як процес, пов'язаний з рухом грошових ресурсів. Капітальні вкладення як економічна категорія це - система грошових відносин, пов'язаних з рухом вартості, авансованої в довгостроковому порядку в основні фонди від моменту виділення коштів до моменту їхнього відшкодування.
Головним об'єктом вивчення виступали капітальні вкладення як процес руху вартості, авансованої в розширене відтворення основних фондів. Основна увага приділялася вивченню структури джерел фінансування капітальних вкладень, договірним відносинам замовників і підрядчиків, ролі банків як установ, що здійснюють фінансування і кредитування капітальних вкладень. Суттєвим кроком вперед варто вважати включення до складу капітальних витрат на формування оборотних коштів підприємств новобудов. Капітальність оборотних коштів характеризується їхнім наданням новобудовам один раз на весь період функціонування підприємства. Ми звернули увагу на дану відому ситуацію з метою показати певну унікальність національного інвестиційного середовища, яке містить у собі і наслідки минулої економічної структури, і проблеми, викликані ринковим реформуванням, і накопичені нові проблеми в цьому процесі. Дуже часто в процесі оцінки надійності інвестиційного клімату використовують кредитні рейтинги й економічні індекси. Тут наші позиції далеко не ідеальні. Так, у 2002 р. Україна в сфері макроекономічної конкурентоздатності, за оцінками - Всесвітнього економічного форуму, виявилася на 69 му місці серед 80 країн, а за індексом економічної свободи, розрахованому Heritage Foundation, зайняла 137е місце.
Не слід також забувати, що чим менше імідж країни відповідає чеканням інвестора, тим нижче оцінюється інвестиційний клімат і тим на більші уступки і пільги повинна йти держава для залучення капіталів. І навпаки, поліпшення інвестиційного клімату дозволяє державі послідовно знижувати пільги, вирів нюючи їх до міжнародних стандартів, і створюючи конкурентний інвестиційний ринок. Така привабливість є ключовою умовою залучення зовнішніх інвестицій в економіку держави, регіону, галузі чи окремого підприємства.
У зв'язку з цим найважливішою проблемою державного регулювання на даному етапі є поліпшення і стабілізація інвестиційного клімату як країни в цілому, так і окремих регіонів. На наш погляд, нам необхідно створити національну систему критеріїв оцінки регіонів (областей, міст і т. п.), у тому числі для визначення ефективності роботи місцевих органів влади по формуванню інвестиційного середовища і залученню інвестицій. Для цього, у першу чергу, необхідно проаналізувати дві основні групи факторів - інвестиційний потенціал та інвестиційний ризик. Інвестиційний потенціал - це показник кількісний, який враховує основні макроекономічні характеристики, насиченість території факторами виробництва (природними ресурсами, робочою силою, основними фондами, інфраструктурою і т. п.),споживчий попит населення й інші показники.
Сукупний інвестиційний потенціал регіону включає наступні складові: ресурсносировинну, розраховану на основі середньозваженої забезпеченості території регіону балансовими запасами основних видів природних ресурсів; виробничу і дуже важливу споживчу (сукупну купівельну спроможність населення регіону).
Інвестиційний ризик - це характеристика вірогідна і якісна, він оцінює імовірність втрати інвестицій і доходу від них. Можна виділити наступні фактори ризику: політичний, економічний, соціальний, кримінальний, екологічний, фінансовий, законодавчий.
До цих об'єктивних факторів слід додати кілька характерних для України потенційних причин ризику, серед яких можуть бути: різкова зміна законодавства, необов'язковість і безвідповідальність партнерів, нечесна конкуренція, зв'язки менеджерів з криміналітетом[60.c-96]
На основі аналізу й обліку всіх перерахованих вище показників і формується як рейтинг інвестиційної привабливості регіонів, так і рейтинг зусиль їхніх керівників з поліпшення інвестиційного клімату.
В економіку з усіма ознаками кризової будь-який розсудливий інвестор просто побоїться вкладати кошти через велику ймовірність їх втрати. Затягнувшийся процес приватизації, основна роль державної форми власності, велика ступінь бюрократизації економіки ( що на 20%, за матеріалами західної преси, збільшують інвестиційні витрати ), все це доводить позначку ризикованості інвестиційних проектів до 80% [ 15.с-10 ].
Ризиком в економічній літературі називають небезпеку втрат, які витікають з тієї чи іншої господарської операції і пов'язані з невизначеністю ситуації.
Ризиковим підприємництвом назтвають, в свою чергу, підприємництво, що засноване в наукоємних сферах і займається створенням та розповсюдженням нових технологій [43.c-104].
Ризики можуть бути двох видів:
1) диверсифіковані ;
2) недиверсифіковані.
До перших належать ризики, загрозу яких можна усунути шляхом диверсифікації - випуск декількох видів нової продукції, наявність резервних джерел постачання ресурсів тощо [38.c-36].
Оцінка інвестиційних ризиків, у свою чергу, дає базу для розробки програм регулювання інвестиційного клімату. Як свідчать аналітики, інвестиційний клімат України визначають наступні інвестиційні фактории. Лібералізація і дерегулювання підприємницької діяльності.Стабільність і передбачуваність правового поля. Необхідно погодити існуючі, розробити і прийняти нові закони, які б встановлювали єдині правила гри для компаній усіх форм власності.Корпоративне і державне управління. Цей напрямок включає комплекс заходів щодо врегулювання корпоративних прав, діяльності державної адміністрації і приватизації державної власності.Інвестиційна привабливість країни визначається системою факторів, які доцільно класифікувати таким чином: загальні, галузеві, територіальні, індивідуальні.[41.c - 37]
Лібералізація зовнішньої торгівлі і руху іноземного капіталу. Цей інвестиційний фактор містить у собі комплекс заходів щодо стимулювання вільного переміщення товарів, послуг і капіталів між державами.
Розвиток фінансового сектора. Стан фінансового сектора має ключове значення для інвесторів. Тому робота в зазначеному напрямку є найбільш важливою для поліпшення інвестиційного клімату і вимагає проведення таких заходів: впорядкування процедури пільгового надання кредитів; розширення автономії Національного банку; оздоровлення банківського сектора шляхом вдосконалення контролю за банківською діяльністю для
Loading...

 
 

Цікаве