WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями - Дипломна робота

Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями - Дипломна робота

злочини скоєні П І І у сфері валютного контролю. Злочином є умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій , від повернення у передбачені законом терміни виручки в від реалізації на експорт товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, товарів або інших матеріальних цінностей (ст. 207). Кримінальна відповідальність передбачена за незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання на території України валютних рахунків, (ст. 208) вчинене службовою особою підприємства, установи або організації за її дорученням іншою особою і тягне за собою покарання у вигляді штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках, а якщо ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.
Слід зважити на те, що Законом України від 3 квітня 2003 року №668-4 "Про внесення змін до статті 333 Кримінального кодексу України" прийнятонову редакцію цієї статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. [54]
Важливо врахувати, що ЗУ від 20 лютого 2003р. №549-4 "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" докладно визначає віди порушень вимог законодавства в галузі державного експортного контролю та засоби відповідальності за їх скоєння, а також шляхи запобігання цим правопорушенням.Закон передбачає накладення на суб єктів - штраф спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю - Держекспортконтролем. Так, за укладаня зовнішньо економічних договорів стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або участь у їх виконанні в будь-якій інший спосіб, ніж передбачено цим законом, якщо суб єкту ЗЕД стало відомо , що такі товари можуть бути використані іноземною державою або іноземним суб єктом господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення чи засобів її доставки, - штраф у розмірі 150 % вартості товарів, які були об єктом відповідної міжнародної передачі.[36.c-127]
Крім накладення штрафу, Держекспортконтролем може скасовувати або зупиняти дію відповідного дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, який він надав такому суб єкту ЗЕД, або скасовувати його реєстрацію в цьому органі як суб акта здіснення міжнародних передач товарів.
ВИСНОВОК
Аналіз надходження іноземних інвестицій в Україну свідчить, що на сьогодні ця молода незалежна держава ще не створила належної бази для залучення капіталів з-за кордону. Тому найважливішими умовами залучення ПІІ є стабілізація макроекономічного середовища, а також удосконалення законів і нормативних актів. Але, водночас, дані питання не можуть бути розв'язані без загальної соціально-економічної стабілізації в країні.
Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства.
Так, наприклад, недоліком Закону України "Про режим іноземного інвестування" є перехрещення двох названих підходів до формування правової бази. Більшість статей цього Закону містять формулювання "згідно з чинним законодавством" без конкретних посилань. У зазначеному Законі відсутні будь-які конкретні положення щодо найважливіших об'єктів регулювання, пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери й територій, що заплутує розв'язання проблем пільгового режиму інвестування, а також положення про кваліфікаційний мінімум іноземної інвестиції, які, на мій погляд, були б необхідні для системи іноземного інвестування. У ст. 1 розділу 1 Закону визначається тільки частка іноземної інвестиції у статутному фонді підприємства з іноземними інвестиціями (щонайменше 10 %).
Спроби вдосконалення нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних партнерів зумовили часті зміни в українському законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого акта, який би був достатньо відпрацьованим, універсальним. Ускладнює ситуацію і практика коригування нормативних актів під час їх руху від верхніх рівнів управління до нижніх. Це пов'язано з тим, що закони і постанови мають нерідко декларативний характер. Тому органи управління нижчих рівнів трактують їх на свій розсуд.
До головних факторів, що стримують формування економічного середовища, сприятливого для залучення ПІІ, можна віднести також і невизначеність пріоритетів ринкового трансформування економіки та повільність процесів приватизації.
Проблеми соціально-психологічного характеру в залученні ПІІ пов'язані з відсутністю ринкового менталітету у вітчизняних бізнесменів, що проявляється у їх нездатності самостійно приймати відповідальні рішення, швидко орієнтуватись у мінливому економічному середовищі.
Залученню ПІІ перешкоджають нерозвинутість комунікаційних засобів, незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною інформацією.
Тому для стимулювання залучення ПІІ та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи:
стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;
диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів - з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки України;
надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій.
Політика України як молодої незалежної держави щодо активізації процесу залучення ПІІ, перш за все, пов'язана з ринковим соціально-економічним трансформуванням суспільства. Отже, створення загальнополітичних, правових та інституціональних умов, сприятливих для інвестування, є одночасно як передумовою, так і результатом успішних реформ у нашій державі.
Говорячи про іноземні інвестиції треба враховувати світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у залученні іноземних інвестицій досягають ті країни, які, по-перше, ставлять таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому можливо більший набір заходів. Головне тут:
створення привабливого інвестиційного клімату;
створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.
Підводячи підсумок, необхідно сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький клімат України є складним. Залучаючи до країни іноземний капітал, не слід забувати, що
Loading...

 
 

Цікаве