WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями - Дипломна робота

Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями - Дипломна робота

отримувати устаткування і технології без зростання зовнішньоїдержавної заборгованості, збільшувати зайнятість населення та надходження до бюджету тощо.
Світовий досвід показує, що коли надходження приватного іноземного капіталу недостатньо регулюється державою, то воно не сприятиме вирішенню галузевих та регіональних структурних проблем в руслі визначених нею пріоритетів. Іноді це навіть призводить до ущемлення інтересів вітчизняних виробників, створює нездорову диференціацію в оплаті аналогічної праці. Тому практично в усьому світі іноземне інвестування в тій чи іншій формі регламентується. І хоча в багатьох країнах (в тому числі і в Україні) для закордонного капіталу встановлюється національний режим, держава регулює його приплив, заохочуючи його вкладання в одні галузі економіки та обмежуючи - в інші шляхом застосування антимонопольного законодавства та іншими способами.
Існує ряд негативних обставин, що істотно стримують іноземних інвесторів при вкладанні капіталів. До них належать слабка конвертованість національної грошової одиниці, низька платоспроможність підприємств і практикування ними бартеру, повільні темпи приватизації, нерозвиненість фондового ринку, корупції та злочинності в економіці, низька купівельна спроможність населення, відсутність вітчизняного реального виробничого інвестування, вивезення національного капіталу за кордон, відсутність права приватної власності на землю.
Інвестиційна діяльність, як внутрішня, так і зовнішня, характеризується конкретно вираженим регіональним аспектом, тобто вона спирається на маркетинг (або діагностику) території, нові регіональні форми та об'єкти цієї діяльності, а також на переваги малого бізнесу.
Нові соціально-економічні умови, що виникають у зв'язку з переходом до ринкової моделі функціонування господарства, визначають і нові підходи до оцінювання інвестиційного потенціалу регіонів, висувають завдання аналізу, моніторингу і пошуку шляхів вирішення проблем, пов'язаних з інвестиційною діяльністю на цій території. Кризовий стан економіки України, фактичне припинення фінансування з державного бюджету поставили регіони перед необхідністю виживання, вони реально можуть розраховувати на свій продуктивний потенціал, на розвиток механізму реалізації цього потенціалу з залученням капіталу внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Отже, територію слід розглядати як своєрідний "товар" - об'єкт ринкових відносин, з яким місцеві органи влади ("продавець") виходять на ринок інвестицій. Іншими суб'єктами ("покупцями") території є її жителі, як потенційні інвестори (місцеві та зі сторони), державні органи обласного чи центрального рівня.
Виходячи зі специфіки маркетингу, місцеві органи влади створюють імідж своїх територій як місця життєдіяльності та об'єкта вигідного вкладання капіталу. Головний акцент при цьому робиться на перевагах не тільки природних, економічних, соціальних, екологічних, культурних і політичних елементів, а й на результатах людської діяльності. Всі ці елементи можуть бути об'єктами вкладання капіталу інвесторів, об'єктами купівлі-продажу, але тільки в своїй сукупності вони визначають ціну території як товару.
Різнопланова інвестиційна діяльність є вагомим чинником високоефективного соціально-економічного розвитку регіону. Через це завдання інвестиційної діяльності зводиться до максимального забезпечення працездатності регіональних чинників, а саме: основних виробничих фондів; оборотних засобів підприємств; трудових ресурсів; соціальної сфери; виробничої інфраструктури; природних ресурсів.
І як маленький підсумок вище сказаного я хочу ще раз наголосити на важливості розгляду питань такого типу в контексті співвідношеня залечених коштів іншими державами на душу населення в них та в Україні.
Загальні положення правового регулювання підприємств з іноземними інвестиціями :
1.1. Інвестиційний клімат в Україні
Сьогодні перед Україною постала вкрай складна двоєдина задача - визначення пріоритетів розвитку і побудова ефективної інвестиційної моделі, здатної забезпечити фінансування модернізації і нарощування виробничих потужностей.
За оцінками експертів,як було зазначено вище, для нормального розвитку економіки України потрібно додаткових інвестицій від 80 до 100 млрд дол. США. За обсягами іноземних інвестиційна душу населення Україна уступає навіть Албанії і Казахстану. За даними американської асоціації Economist Group, за рівнем інвестиційної привабливості Україна знаходиться в сьомому десятку країн. Відповідно до офіційної статистики, щорічний приріст інвестованого іноземного капіталу в країнускладає близько 15%, але це без обліку грошей, що вивозяться нерезидентами з України
Згідно з оцінкою спеціалістів Європейського Центру досліджень, підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80 %. Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій[42.c-348]
Існує цілий комплекс факторів, що впливають на ухвалення рішення про інвестування: політикоекономічні, соціальні, ефективність виробництва, можливість доступу на інші ринки й ін. Рішення щодо інвестування приймають, орієнтуючись на прогноз майбутніх результатів. Інвестора цікавить рівень дохідності, але також має значення гарантованість запланованої дохідності, впевненість у тому, що в ході реалізації проекту не виникнуть невраховані,
"позапланові" негативні щодо капіталу події. Цей бік інвестуваннявідбиває поняття ризику [60.c-94]
Для сучасної господарської системи країни характерні певніекономічні коливання: від стрімких темпів зростання - до їх суттєвого уповільнення. Але основна ознака сьогодення - це невідповідність стану реальної соціальноекономічної ситуаціїзначним темпам економічного зростання. Майже всі сфери національної економіки відчувають наслідки минулих кризових явищ. Абсолютні обсяги виробництва продукції начебто й зростають, але це дивним чином чомусь не позначається на споживчому ринку і на ринку інвестицій. Все ще не вдається стабілізувати інфляційні процеси. Споживчий ринок, в основному,заповнений імпортом. Існують і інші диспропорції, які підсилюються суспільнополітичною нестабільністю. Більшість стабілізаційних програм, запропонованих вітчизняними вченимиекономістами, базуються на застосуванні економічних методів регулювання в країнах Заходу без врахування умов господарювання, характерних для України. Такий підхід призводить до недооцінки необхідності тривалого перехідного періоду до ринку. У пропонованих програмах не враховується досвід країн, економіка яких ґрунтується на синтезі "плану і ринку". Як свідчить досвід розвинених країн, стабілізація економіки значною мірою залежить від кардинальної зміни інвестиційної політики, модифікації функцій інвесторів і інших учасників інвестиційного процесу, принципів їхньої діяльності. Інвестиційна активність виникає тільки при стабільних грошовій і фінансовій системах. Спад інвестиційної активності, що мав місце в 1992 р., не вдалося
Loading...

 
 

Цікаве