WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями - Дипломна робота

Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями - Дипломна робота

конвертованій валюті підтверджена відповідно до законів країни інвестора або міжнародних торговельних порядків; інших цінностей відповідно до законодавства України.
Як бачите, вимоги до оцінки більшості видів іноземних інвестицій є набагато жорсткішими, ніж до вітчизняного. Але, з іншого боку, при ліквідації ПІІ це значно спрощує рішення конфліктних питань розділу майна. Адже у випадку завищення або заниження оцінки внесеного майна інвестору при ліквідації доведеться віддавати кошти саме в цьому, явно несправедливому розмірі. Особливістю ПІІ є те, що внески в його статутний фонд оцінюються не тільки у валюті України, а й обов'язково в іноземній конвертованій валюті за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Для документального підтвердження цих цін можна використовувати дані фондових і товарних бірж, митних органів, прайс-листи тощо. При реінвестиціях прибутку або доходу, отриманих у результаті здійснення іноземних інвестицій, перерахунокінвестиційних сум проводиться за курсом НБУ на день фактичного здійснення реінвестицій. [35.c-183]
Незалежно від того, в якій формі - грошовій (у вигляді іноземної валюти або валюти України у випадку реінвестування) або майновій - іноземний інвестор здійснював внески, він є власником частки, вираженої в іноземній валюті, і саме в цьому вигляді має право її повернути, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Тому порядок його ліквідації та повернення внесків учасникам бажано продумати й зафіксувати в установчих документах вже в момент створення ПІІ.
Згідно зі ст. 11 Закону України № 93/96, у випадку припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій. Так, вони мають бути повернені не пізніше 6 місяців із дня припинення інвестиційної діяльності у натуральній формі або у валюті інвестування у сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів від цих інвестицій у грошовій або товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.
У випадку ліквідації ПІІ іноземний інвестор протягом наступних 6 місяців з моменту опублікування інформації про ліквідацію товариства може одержати, як і інші учасники:
або всю суму внеску й додатково суму прибутку, пропорційну його частці, якщо ПІІ працювало успішно;
тільки суму внеску, якщо прибутку не виявилося;
суму, меншу, ніж сума внеску, якщо підприємство працювало збитково;
нічого, якщо підприємство виявилося банкрутом і сума його зобов'язань перевищила суму власного капіталу.
Два останніх варіанти пов'язані з тим фактом, що всі учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх внесків. При поверненні іноземної інвестиції враховує можливість зменшення статутного фонду. В найгіршому випадку інвестор втрачає свою інвестицію, але додаткових коштів на погашення боргів товариства (якщо це не товариство з додатковою або повною відповідальністю) з нього не вимагатимуть. [42.c-50]
Розрахунки з учасниками - один з останніх етапів ліквідації ПІІ. А починається процес ліквідації з ухвалення рішення про це власниками на загальних зборах. Вони створюють ліквідаційну комісію, функції якої можуть бути покладені на орган управління підприємством. Ліквідаційна комісія:
розміщає в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію, а також про порядок і термін заяви кредиторами претензій;
проводить обов'язкову інвентаризацію майна;
виявляє дебіторів і кредиторів, звіряє з ними розміри й дійсність заборгованостей;
складає ліквідаційний баланс.
Єдиним документом, в якому уточнюються терміни подачі та складання ліквідаційного балансу, є Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом ГНАУ від 19 лютого 1998 р. № 80. Ліквідаційний баланс має бути складений у формі річного звіту на дату ухвалення рішення про ліквідацію. Якщо, наприклад, загальні збори, що прийняли рішення про ліквідацію ПІІ, відбулися 12 червня, то звітність має складатися за період з 1 січня по 12 червня включно. Часу на складання звіту вділяється зовсім небагато. Його необхідно представити для перевірки в податковий орган протягом 10 днів із дня подачі заяви за ф. 8-ОПП, яка, в свою чергу, подається протягом трьох днів після ухвалення рішення про ліквідацію. Тобто, в нашому прикладі - до 26 червня. Хоча, звичайно, ще протягом двох місяців з моменту опублікування повідомлення про ліквідацію кредитори мають право на заявлення претензій. Та й інвентаризація вимагає часу. Стаття 111 нового Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2004 р., цілком розумно передбачає складання двох ліквідаційних балансів:
проміжного, який має містити відомості про склад майна ліквідованої юридичної особи, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також результати їхнього розгляду;
остаточного - після завершення розрахунків із кредиторами.
Протягом місяця після одержання заяви за. № 8-ОПП орган податкової служби приймає рішення про проведення документальної перевірки ліквідованого платника податків. І тільки після перевірки та з'ясування відсутності в нього податкової заборгованості на адресу органу, що реєструє, надсилається довідка про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП.
Крім цього, ліквідаційна комісія має:
організувати аудиторську перевірку, яка має підтвердити вірогідність і повноту ліквідаційного балансу. Звільняються від цього тільки товариства з річним господарським обігом менш ніж 250 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян;
закрити рахунки в установах банків, у тому числі валютні;
здати до архіву документи, що підлягають тривалому збереженню. Це, як мінімум, документи пов'язані з оплатою праці працівників;
здати печатки і штампи органові внутрішніх справ.
Але найскладнішим завданням для ліквідаційної комісії є, безперечно, підготовка відомостей про остаточний розподіл коштів і майна між власниками. Їм має дістатися те, що залишилося після розрахунків зі всіма іншими кредиторами:
з працівниками з оплати праці;
з бюджетом за податками;
з банками за кредитами;
з постачальниками та іншими кредиторами.
Розмір коштів, що повертаються власникам, визначається на підставі даних ліквідаційного балансу. Якщо підсумок першого розділу пасиву балансу "Власний капітал" більше, ніж величина статутного капіталу, що належать до цього ж розділу, то власники не тільки повертають свої інвестиції, а й одержують доход від їхнього використання. Інакше повернути вони зможуть менше, ніж вони вклали.
Повертати належним інвесторам засоби можна не тільки в грошовій, а й у натуральній формі за умови, що інвестор згоден з цим, і його згода зафіксована документально - або в статуті, або в
Loading...

 
 

Цікаве